Кропоткін Петро Олексійович (1842-1921) : Політологія у питаннях і відповідях : B-ko.com : Книги для студентів

Кропоткін Петро Олексійович (1842-1921)

 

Російський геолог і географ, соціолог. Народився в родині генерала, поміщика із князівського роду. Камер-паж царя після закінчення Пажеського корпусу в 1862 р. служив в Амурському козачому війську. Був чиновником особливих доручень при генерал-губернаторі Східного Сибіру.

В 1864-1866 рр. подорожував по Маньчжурії, Патомському нагір'ю, Витимському плоскогір'ю. Після закінчення експедицій вступив на фізико-математичний факультет Петербурзького університету.

На початку 1872 р. приєднався до бакунінського крила Інтернаціоналу. Вів пропаганду серед петербурзьких робітників. В 1874 р. заарештований, втік із ув’язнення в 1876 р. й емігрував. У вигнанні провів понад 40 років. У Женеві видавав газету «Револьте», висланий зі Швейцарії в 1881 р. В 1883 р. засуджений на ліонському процесі анархістів до 5 років. Унаслідок протестів громадськості звільнений в 1886 р. й оселився в Англії. Займався розробкою проблем анархізму, соціологією, біологією, географією.

Вчення називають «анархічним комунізмом». Прихильник соціальної революції, у якій вбачав не стихійний бунт (М. Бакунін), а свідому дію народу. Розрізняв у суспільстві два ворожі начала: народне й начальницьке, боротьба між якими становить сенс історичного процесу. Розвиток суспільства – як чергування революційних стрибків і еволюційних процесів. Сенсом майбутньої соціальної революції – революційну творчість мас. Майбутнє суспільство вбачав як союз вільних громад, об'єднаних вільним договором. Завдання соціальної революції, на думку П. Кропоткіна, такі: експропріація «усього», прямий обмін продуктів міста й села, інтеграція праці, поєднання розумової освіти з фізичною працею.