Парето Вільфредо (1818-1923)

 

Італійський економіст і соціолог, який вніс вагомий внесок у політичну науку.

Основна праця – чотиритомний трактат з загальної соціології, що вийшла в Італії в 1915-1919 рр., опублікована у США англійською мовою в 1935 р. Із праці, що містить 2600 параграфів, дослідники виділяють такі елементи вчення В. Парето:

1. Методологія дослідження політичного життя суспільства.

2. Теорія еліти.

3. Концепція ідеології.

Політична система суспільства – це своєрідна модель рівноваги, у якій всі складові частини взаємодіють між собою й функціонально впливають одні на одних. Якщо змінюється одна частина системи, то інші її частини також піддаються змінам, і вся система завдяки цьому починає рухатися, відновлюючи «динамічну рівновагу».

У політології поширення набула теорія еліти. У будь-якому суспільстві завжди править еліта – вибрана частина населення. Вона поділяється на правлячу (прямо або опосередковано), що бере участь в управлінні і не правлячу, або контреліту. Всі вони мають певні психологічні ознаки, що визначають їхню здатність керувати масами.

Розвиток суспільства відбувається з допомогою періодичної зміни, циркуляції еліт.

Не втратила свого значення й паретівська концепція ідеології. Для позначення останньої використовувався термін «деривації» («похідні»), підкреслюючи вторинний, похідний характер ідеології. Ідеологія як помилкова форма суспільної свідомості не має, за В. Парето, статусу наукової цінності.

Теоретичний потенціал В. Парето використовується як прихильниками тоталітаризму й авторитаризму, так і адептами економічного й політичного лібералізму. У цьому сенсі політичні погляди В. Парето мають дуалістичний, двоїстий характер.