Спіноза Бенедикт (Барух) (1632-1677) : Політологія у питаннях і відповідях : B-ko.com : Книги для студентів

Спіноза Бенедикт (Барух) (1632-1677)

 

Голландський мислитель. Народився в родині купця, що належав до єврейської громади. За вільнодумство був вигнаний із громади; піддав критиці як іудаїзм, так і протестантизм кальвіністського спрямування, рішуче виступаючи за релігійну віротерпимість. Основні праці з соціально-політичної проблематики: «Богословсько-політичний трактат» (1670 р.) і «Політичний трактат» (виданий посмертно). Основне питання політичної філософії Б. Спінози – про досягнення людиною свободи. Індивідуальному життю, через її обумовленість афектами, свобода недоступна. Вона можлива тільки для суспільної людини. Перехід людей із природного стану в державний пов'язується Б. Спінозою не стільки з укладенням суспільного договору, скільки з фактом суспільного поділу праці. Природне право ототожнюється при цьому з «силою» – здатністю людства до самозбереження. Закон державний розглядається як зовнішня «вузда» (система заохочень і покарань) для стримування афективної природи людини. Саме в наслідуванні закону й полягає свобода останнього. Якщо мета етики полягає в пізнанні афектів, то справжнє завдання політики – виведення з ладу людської природи найкращої форми співжиття. Оскільки закон – явище, що інтегрує людей у співтовариство, то його прийняття можливе на зборах більшості народу, де взаємно гасяться афекти, отже, найкращою формою державного правління є демократія. Сила держави пропорційна «силі», перенесеної на неї населенням при укладенні суспільного договору. Зрозуміло, що найменш сильною є монархія, яка ґрунтується на «силі» одного. Єдині влада, право й суверенітет – основні ознаки держави. У принципі, це етатистська концепція держави. Б. Спіноза, однак, ставить межі всесиллю останньої, – це перенесена «сила», внутрішній світ людини. Підпадаючи під чинність природного закону, держава, як і вся природа, прагне до самозбереження, тобто до миру й безпеки своїх підданих. Із цією метою в ній неприпустимий і поділ єдиної влади.