Фома Аквінський (1225 або 1226-1274) : Політологія у питаннях і відповідях : B-ko.com : Книги для студентів

Фома Аквінський (1225 або 1226-1274)

 

Середньовічний італійський теолог і філософ, систематизатор ортодоксальної схоластики, монах-домініканець (з 1244 р.). Погляди Фоми на соціально-політичну тематику склалися в основному під впливом ідей Арістотеля й викладені в політичному трактаті «Про правління правителів». Визначаючи закон як загальне правило для досягнення мети, він виділяє чотири види законів: вічний (божественний природний), природний (людський природний), людський (людський позитивний) і божественний (божественний позитивний). Основа всього – вічний закон, його відбиття людським розумом – закон природний, а людський – діюче право, тобто природний закон, підкріплений санкцією, примусом. Так само земні порядки – це відбиття порядків божественних, а отже, на перший план висуваються інтереси держави. З огляду на процес утворення централізованих держав у Європі, Фома висловив думку про те, що й держава є божественним установленням, і якщо церква забезпечує потойбічне блаженство, то без держави неможливе тілесно-почуттєве життя людей, у яких немає іншого засобу захисту, крім суспільства і його законів. Суспільство з необхідністю поділяється на стани. Основною ознакою державної влади є право видавати закони. Фома відтворює арістотелівську класифікацію форм правління (монархія, аристократія, політія, тиранія, олігархія, демократія). У правильних формах існує законність (панування справедливості) і визнається загальне добро; в неправильних – навпаки. Монархія – найбільш природна форма правління, а до різноманітних форм міських республік він ставиться негативно, тому що останні мають більше можливостей виродитися в тиранію, оскільки республіка постійно раздирається безладдям, боротьбою партій й угруповань. Монарх у своїй владі повинен спиратися на аристократичну раду з «кращих» представників феодалів і князів церкви. При цьому Фома вважав можливим усунення тирана „за загальним рішенням» з боку підданих.