Хайек Фрідріх Август фон (1899-1992)

 

Найбільший австро-англійський економіст, філософ, політолог, теоретик лібералізму, лауреат Нобелівської премії в галузі економіки (1974 р.).

Його перу належить вісімнадцять книг, серед яких «Дорога до рабства» (1944 р.), «Індивідуалізм й економічний порядок» (1948 р.), «Історія й політика» (1954 р.), «Основний закон свободи» (1960 р.), «Дослідження філософії, політики й економіки» (1967 р.), «Право, законодавство й свобода» в 3 т. (1973-1979 рр.), «Пагубна самовпевненість» (1988 р.).

У своїх працях він відстоював ідеї вільного ринку й мінімального втручання держави в економіку. У передвоєнні роки був одним з небагатьох мислителів, які протистояли ідеям націоналізації й тотального регулювання господарського життя. «Дорога до рабства» – книга, що стала маніфестом всієї ліберально налаштованої інтелігенції.

Ф. Хайек переконливо показує безперспективність тоталітарної системи, неминучість краху соціалістичної утопії. Парадоксальність соціалістичної теорії й практики полягає в тім, що проголошення й прагнення до свободи обертається своєю протилежністю. «Не підлягає сумніву, – пише Ф. Хайек, що обіцянка повної свободи стала ефективною зброєю соціалістичної пропаганди й що віра у свободу, яку принесе із собою соціалізм, щира й непідроблена. Але це тільки збільшує трагедію, яка відбудеться, якщо виявиться, що обіцяний нам шлях до свободи – насправді стовпова дорога до рабства».

Ф. Хайек в ролі відправної точки роздумів бере природу людини й приходить до чіткого висновку про незамінність ринкового механізму з його конкуренцією й економічною свободою. Конкуренція – найнадійніший спосіб координації індивідуальних дій без примусу й втручання з боку державних структур.

Аналіз практики тоталітаризму в Німеччині, Італії, СРСР засвідчив, що спроби ліквідувати свободу ніколи не приведуть до поліпшення матеріального становища. Така політика проникнення державного начала в усі сфери суспільного життя поступово призводить до переродження суспільства.

Пафос усієї творчості Ф. Хайека вбачається в реставрації свободи як первинного й невід'ємного принципу життєдіяльності людини в суспільстві.