Типи сучасних політичних систем

Сучасні держави світу мають різноманітну специфіку соціально-політичних відносин, неповторну історію розвитку й функціонування політичних систем. Однак ті або інші групи країн мають подібні риси політичних систем, за якими можна систематизувати й аналізувати політичне життя цих держав.

Основними критеріями типологізації політичних систем у політології є характер політичної влади, рівень економічного розвитку суспільства, тенденції соціального розвитку, ступінь реалізації прав і свобод особи, наявність громадянського суспільства й інші фактори.

Одна з найпоширеніших класифікацій політичних систем виходить із принципу визначення політичного режиму (сукупності прийомів, методів і способів здійснення політичної влади). Політичний режим відбиває рівень політичної свободи й ставлення органів влади до правових основ їхньої діяльності.

Виходячи з характеру політичного режиму, виділяють тоталітарні, авторитарні й демократичні політичні системи.

Головне у визначенні демократичності або антидемократичності політичної системи – співвідношення політичної влади й особистості.

Якщо держава придушує особистість, обмежує її права, то такий режим називають антидемократичним. Якщо особистість і її права є пріоритетними стосовно влади, то політичний режим демократичний.

Демократичні політичні системи володіють широким діапазоном гарантованих прав і свобод громадян, вільною діяльністю правлячих і опозиційних партій. ЗМІ – вільні від цензури. Демократичні політичні системи вільні від визнання лише однієї ідеології: для них характерний ідеологічний плюралізм. Виникаючі суспільні конфлікти вирішуються законними засобами. Демократичні системи відрізняє високий ступінь розвитку громадянського суспільства, що контролює всю політичну систему. У діяльності державної влади виключені неполітичні методи, у ній переважають методи компромісу.

Наступні відмітні риси демократичних систем – багатопартійність і наявність легальної опозиції – невід'ємні елементи політичного процесу.

Силові процеси забезпечують зовнішню й внутрішню безпеку системи, їхня діяльність регламентується зако¬ном. Вони поза політикою.

Основними рисами тоталітарних політичних систем є тотальний, тобто загальний контроль над життям кожної людини й суспільства в цілому; максимальні обмеження прав і свобод особи; відсутність легальної опозиції; фактична монополізація влади певною організацією; скасування поділів влади; вождизм; загальна ідеологізація суспільного життя; державно-організований терор, заснований на насильстві; мілітаризована, підконтрольна державі економіка; наявність цензури над ЗМІ.

Найжорсткішими формами тоталітаризму вважають нацизм, фашизм, сталінізм.

Для авторитарних політичних систем, які займають проміжне положення між тоталітарними й демократичними системами, характерно те, що політична влада – це режим особистої влади, або влади правлячого угруповання (найчастіше виконавчої влади); істотно обмежені права й свободи громадян; звуження можливостей дій легальної опозиції; парламент перетворений у другорядний орган влади; участь мас у політиці має украй обмежений характер; домінування офіційної ідеології при допущенні інших ідеологій, лояльних режиму. В економіці авторитарних політичних систем винається участь плюральних власників: держави й приватних підприємців.

У сучасних умовах авторитарні політичні системи мають перехідний або до тоталітаризму, або до демократизму характер.

Інша класифікація політичних систем заснована на типах політичної культури (Г. Алмонда) і містить такі типи:

1-й тип – англо-американський зі спеціалізованою структурою політичних відносин, із чіткими поділами й бюрократизацією влади;

2-й тип – континентально-європейські системи, що поєднують старі й нові політичні культури (Франція, Німеччина, Італія);

3-й тип – доіндустріальні й частково індустріальні зі змішаною політичною культурою, у якій уживаются полярні політичні орієнтації, не розмежовані функції системи;

4-й тип – тоталітарні, де політика контролюється монопольною партією.

За типологією, що виходить із критерію розвиненості громадянського суспільства, виділяються традиційні й модернізовані політичні системи.

Політичні системи можуть класифікуватися за принципом характеру взаємозв'язку із середовищем: відкриті – системи з динамічною структурою й зв'язками й закриті – з жорстко фіксованою структурою й мінімізованими зв'язками із середовищем.

Питання 27.