Форми державного устрою

Формою державного устрою є адміністративна й національно-територіальна організаційна структура держави. За цією ознакою держави можуть бути унітарними, федеративними, конфедеративними або імперіями.

Унітарна держава характеризується єдністю території, конституції, громадянства, вищих органів влади, судової системи, армії, правоохоронних органів. Адміністративні території, з яких складається держава, не є політично самостійними, хоча й мають органи місцевого самоврядування. До таких держав належать: Китай, Японія, Англія, Франція, Італія, Індія й ін.

Федерація – це союзна держава, що складається з державних утворень із певним внутрішнім суверенітетом на своїй території, власними органами виконавчої й законодавчої влади. У таких державах існують єдине громадянство, територія, конституція, кордони, вищі органи влади. Міжнародного суверенітету суб'єкти федерації не мають. Не можуть вони також вийти зі складу єдиної держави. Суб'єкти федерації повинні мати рівні права й обов'язки. Повноваження між ними й центральними органами влади мають бути чітко розмежовані. До федеративних держав належать: США, Росія, Канада, Мексика та ін.

Конфедерація – це постійний союз незалежних держав на добровільній основі, створений для досягнення загальних політичних, економічних, оборонних цілей. Держави, що входять у конфедерацію, зберігають свою незалежність, мають власні вищі органи влади. Разом з тим частину своїх повноважень, наприклад, зовнішньополітичних і оборонних, вони передають загальній центральній владі конфедерації. Спільні рішення набувають чинності тільки після їхньої ратифікації всіма членами державного союзу. Конфедерації не є міцними утвореннями й існують доти, поки інтереси союзників збігаються. У протилежному випадку вони розпадаються. Так трапилося з Об'єднаною Арабською Республікою, у котру входили Єгипет і Сирія. Зараз це дві абсолютно незалежних одна від одної держави. Сучасними прикладами конфедерацій є Британська Співдружність націй, Європейський Союз, почасти СНД – Співдружність Незалежних Держав.

Імперії – це своєрідні державні утворення, для яких характерні: велика територія, багатонаціональний склад населення при обов'язковій наявності державоутворюючої нації, сильна централізована влада. В історії людства відомі Китайська, Монгольська, Римська, Візантійська, Німецька, Французька, Англійська, Російська й інші імперії. Більшість імперій виникли внаслідок переважно насильницького приєднання нових територій до сильної національної держави. При цьому державоутворюючий імперський народ панував над скореними народами, жив за їхній рахунок.

Імперією частина політологів називає державу, яка володіє колоніями або здійснює політичну й економічну гегемонію над іншими країнами поза залежністю від форми правління в метрополії. Світовий досвід тоталітаризму в різних його формах додає певний диктаторський відтінок імперській владі, що є прямою протилежністю принципам демократії, суверенітету народів, громадянського суспільства й правової держави. Разом з тим імперія зовсім не обов'язково означає деспотію.

 

Питання 32.