Поняття «політичний режим»

Термін «політичний режим» у перекладі з латинської означає порядок управління. У політології цей термін використовується як сукупність засобів і методів здійснення політичної влади тієї або іншої правлячої еліти.

Існують юридичне й соціологічне тлумачення визначення політичного режиму. При юридичному правовому тлумаченні поняття політичного режиму зводиться до офіційних і легальних форм управління, пов'язаними з декларованими в Конституції нормами права. Іншими словами, під політичним режимом трактуються система конституційних (законних) порядків і конкретне втілення їх на практиці.

З погляду соціологічного аспекту політичний режим – це особливий соціальний механізм, спосіб управління суспільством, що з'єднує базисні моделі формування органів влади, способи прийняття політичних рішень зі способами участі політичної еліти в політичному процесі. З позицій цього підходу політичний режим містить у такі параметри:

1) ступінь політичної участі народу і його включеність у процес прийняття державних рішень;

2) характер функціонального відношення інститутів влади до основних прав і свобод людини;

3) рівень можливого вільного суперництва правлячої і опозиційної угруповань у процесі формування органів державної влади;

4) дотримання владними органами у своїй діяльності законів і Конституції країни;

5) наявність державної ідеології, свободи засобів масової інформації;

6) застосування переконання, примусу або відкритого насильства при здійсненні державного управління.

отже, політичний режим можна визначити як спеціальний механізм єднання влади, суспільства й громадян, що функціонує в рамках політичної системи суспільства, переслідуючи цілі її стабілізації, відтворення, спираючись на соціальні інтереси й використовуючи різні методи.

Політичний режим можна позначити і як систему методів, прийомів, засобів здійснення державної політичної влади. Він безпосередньо впливає на форму правління й державного устрою, фіксує внутрішній стан політичної організації суспільства.

Про сутність політичного режиму можна судити за певними ознаками його діяльності. Насамперед, необхідно знати, які політичні сили знаходяться при владі і якими цілями вони керуються. Важливо також визначити механізми здійснення реальної влади, ступінь підтримки її народом і участі його в управлінні державою.

Зміст політичного режиму багато в чому залежить від:

– ступеня гласності й свободи слова;

– фактичного захисту прав і воль громадян;

– політичного і юридичного положення в суспільстві правоохоронних органів;

– характеру взаємин рядових громадян і чиновників держапарату;

– наявності недержавних структур і існування політичної опозиції.

Необхідно також конституційне закріплення станів прав і свобод людини й громадянина із правами держави.

При визначенні характеру політичного режиму варто з'ясувати:

а) яким чином ураховується думка широких народних мас, окремих груп населення при прийнятті політичною елітою важливих державних рішень?

б) яким чином вирішується питання про реальне співвідношення прав і повноважень законодавчої й виконавчої державної влади в центрі й на місцях?

в) варто звернути увагу на ступінь реалізації принципу верховенства закону в основних сферах суспільного життя, а також на існування об'єктивних механізмів залучення до юридичної відповідальності державних посадових осіб у випадку здійснення ними різних злочинів, тобто як на практиці реалізуються принципи рівності всіх перед законом.

У різних країнах діють різні політичні режими залежно від складу правлячої верстви, її цілей і методів політичного володарювання. Вони можуть бути демократичними й недемократичними, військовими й цивільними, релігійними й світськими.

Існують три основних типи політичних режимів: демократичний, тоталітарний і авторитарний.

           

 

Питання 36.