Тоталітарний політичний режим : Політологія у питаннях і відповідях : B-ko.com : Книги для студентів

Тоталітарний політичний режим

Повною протилежністю демократичному режиму є тоталітарний режим, або тоталітаризм, що здійснюється у формі диктатури – режиму правління однієї особи або групи осіб на чолі з лідером без будь-якого контролю з боку народу. Диктаторські режими існували ще в державах стародавнього світу. У середні віки різновидом диктатури виступає абсолютизм.

В XX ст. виникла нова форма диктатура-тоталітаризм, що в перекладі з латинської мови означає цілий, повний. У колишніх формах диктаторських режимів влада спиралася на традиційні структури суспільства – сім’ю, общин, церкву. Соціальною базою тоталітаризму є маргінальні соціальні групи: люмпен – пролетаріат, люмпен – інтелігенція, люмпенізоване селянство. Для цих груп населення характерні: соціальна аморфність, дезорганізованість, ненависть до багатіїв.

Причинами й передумовами виникнення тоталітарних режимів стали ринкові буржуазні відносини, що розвивалися, і які зруйнували традиційні форми життя. Ускладнення соціальних відносин у суспільстві вимагало посилення ролі держави як універсального регулятора й організатора взаємодії індивідів. Держава потіснила громадянське суспільство. Поява розгалуженої системи масових комунікацій привела до виникнення технічних можливостей для ідеологічного й політичного контролю за особистістю.

Об'єктивні передумови для формування тоталітарних політичних режимів у першій половині XX ст. були в багатьох країнах, але там, де були сильні демократичні традиції, тоталітаризм не зміг перемогти. Тоталітарні режими перемогли в країнах, що не мали розвиненої демократії, громадянського суспільства, – Німеччини, Італії, СРСР, Японії. Дослідники зазначають два основних види тоталітарних режимів, які кваліфікуються залежно від основних ціннісних критеріїв:

1. Правий тоталітарний режим, в основі якого лежить національний (расовий) критерій, – фашистські режими в Німеччині, Італії, Іспанії.

2. Лівий тоталітарний режим, в основі якого лежить класовий (соціальний) критерій, – сталінізм у СРСР, Мао-Цзедун у Китаї, КНДР часів Кім Ір Сена й ін.

Кожний такий режим у певній країні має свої особливості, свою специфіку. Однак існують загальні ознаки, що розкривають їхню сутність і основний зміст:

1) Централізована державна влада на чолі з диктатором і його ближнім оточенням. Народ повністю усунений від прийняття політичних рішень.

2) Управління суспільством здійснюється диктатором довільно, без опори на демократичні механізми, з допомогою репресивних правоохоронних органів.

3) У політичному житті суспільства панує одна партія, що підтримує тоталітарну владу й апарат, що фактично зрощується з державним апаратом.

4) У тоталітарній державі існує одна офіційна ідеологія. Інакомислення, плюралізм думок не допускаються, переслідуються з боку ідеологічного апарату.

5) Установлюється тотальний, всеосяжний контроль за засобами масової інформації, діє цензура. Допускається тільки інформація, дозволена владою. У свідомості народу впроваджується державна ідеологія.

 

6) Держава у власних інтересах формує й розвиває культуру, мистецтво, освіту, контролює релігію, приватне життя людей, позбавляє їх права вільно висловлювати свої думки, почуття, обмежує свободу пересування, вибір професії тощо.

7) Державна й політична влада формується в інтересах правлячої верстви. Народ відсторонений від можливості яким-небудь чином впливати на рішення влади й контролювати їх дії. Фактично влада відділена від народу, його потреб і інтересів. У той же час влада всіляко прагне формувати в масовій свідомості уявлення про нібито свою єдність із народом, підтримку народу.

8) Держава своє прагнення до глобального панування прагне закріпити юридично. За допомогою слухняних законодавчих органів приймаються закони й правові норми в інтересах правлячої верстви, хоча формально вони декларуються як призначені для народу. Діє принцип «дозволено тільки те, що прямо дозволено законом».

9) У тоталітарній державі відсутня правова захищеність людей. Закон і правоохоронні органи діють в інтересах правлячої еліти. Стосовно простих громадян може бути застосовані насильство, примус і навіть терор. Причому будь-які порушення законності з боку репресивних органів залишаються практично безкарними.

10) Економічною основою тоталітарної держави є велика власність - державна, общинна, монополістична.

11) Не допускається реального громадського самоврядування на місцях, відсутні елементи громадянського суспільства.

Таким чином, тоталітаризм - це політичний режим, у якому здійснюються повний контроль і жорстка регламентація з боку держави всіх сфер життєдіяльності суспільства й життя кожної людини, що забезпечуються переважно силовими засобами, у тому числі й засобами збройного насильства.

 

Питання 38.