Поняття «політичної еліти» і її структура

магниевый скраб beletage

Політичною елітою є правляча верства суспільства, що має владу, авторитет, багатство.

Люди, що входять в еліту, займають керівні посади в державі, політичних партіях, громадських організаціях. Політична еліта виробляє й здійснює стратегію суспільного розвитку, визначає основні параметри внутрішньої й зовнішньої політики держави.

Термін «еліта» у перекладі з латинської мови означає «кращий, вибраний». Еліта повинна формуватися, отже, із кращих у професійному й моральному відношенні представників народу. Національні інтереси повинні стояти в центрі діяльності політичного керівництва держави. Склад політичної еліти повинен постійно поповнюватися й обновлятися за рахунок людей з різних верств суспільства, що виявили певні організаторські здібності, глибокі знання, професіоналізм, високі моральні риси. Процес формування політичної еліти повинен вестися демократичним шляхом.

Високі вимоги до якісного відбору вищих політичних керівників обумовлені величезною соціальною значущістю центральної ланки державного правління. Від ступеня компетентності, професіоналізму, авторитету вищих державних діячів значною мірою залежить правильність напрямку політичного й економічного розвитку суспільства, діючого функціонування його політичної системи.

Широку підтримку народу правлячий клас може одержати лише в тому випадку, якщо проведена ним політика відповідає національним інтересам держави й суспільства, а не використовується для одержання привілеїв і матеріальних цінностей. Разом з тим політична еліта – це не просто група конкретних осіб, що мають владу, а соціальна група, що сформувалася внаслідок особливого соціального відбору. У демократичному суспільстві формування еліти відбувається шляхом демократичних виборів з урахуванням рівня професіоналізму, творчих здібностей, морального рівня кандидатів на вищі державні посади. У тоталітарній і авторитарній державі відбір еліти відбувається за політичними, ідеологічними, соціальними ознаками у закритому режимі вузьким колом номенклатурних працівників.

Отже, правляча еліта – це високоорганізована, згуртована соціальна група з вищих верств суспільства, підготовлена до виконання управлінських функцій, яка займає керівне положення в державі, приймає владні рішення й визначає стратегію її розвитку.

У структуру правлячої еліти входять політична, економічна, адміністративна, поліцейська, духовна еліти. Політична еліта контролює у своїх руках державну владу. У неї входять вищі державні чиновники – керівники виконавчих, законодавчих і судових органів влади, дипломатичний корпус, міністри, керівники  політичних партій. Це вищий склад політичної еліти. Середня частина політичної еліти складається з губернаторів, депутатів парламенту. Нижчий склад утворюють політичні діячі місцевих органів влади.

Адміністративна еліта – це вища верства державних службовців міністерств, відомств та інших органів державного управління. Фактично – це апарат влади, через який політична еліта керує державою.

Економічна еліта – це частина правлячої еліти, яка володіє матеріальними й фінансовими ресурсами країни: власники галузей промисловості, банкіри.

Військово-поліцейська еліта складається з керівників міністерств оборони, внутрішніх справ, державної безпеки, різних спецслужб.

Культурно-ідеологічна, духовна еліта включає керівників і видатних діячів засобів масової інформації, навчально-просвітницьких установ, діячів мистецтва, письменників, священнослужителів.

Всі зазначені складові частини правлячої еліти тісно взаємодіють між собою й становлять внутрішньо однорідну, привілейовану й пануючу в суспільстві групу правлячого класу.

Питання 53.