Методи дослідження політології : Політологія у питаннях і відповідях : B-ko.com : Книги для студентів

Методи дослідження політології

При вивченні політичних явищ і процесів політологія використовує методи різних наук, на яких вона базується. Вибір методів у політології залежить від того, які завдання (теоретичні або прикладні) ставить перед собою дослідник і від принципів підходу до них.

Якщо поставлені завдання теоретичного рівня, тобто необхідно вивчати політику як специфічну сферу життя суспільства, то важливо спочатку виявити з основних груп закономірностей політології підходящі до рішення теоретичного завдання, а потім вибрати методи дослідження.

 

 

 

 

Якщо перед дослідником стоїть завдання прикладного характеру, тобто вивчення політики як зіткнення різнонаправлених інтересів держави, партій і інших суб'єктів політики, то необхідно визначити основну сферу застосування результату.

 

 

 

 

Найширше застосування в політології одержали такі методи:

– умоглядної рефлексії з позиції певного соціального ідеалу (філософський метод), вироблення найбільш загальних теорій, понять і категорій політики:

– інституціональні – аналіз офіційних структур і формальних правил прийняття рішень;

– історичний – вивчення становлення й розвитку політичних відносин, політичних явищ і політичних норм у єдиному зв'язку минулого, сьогодення й майбутнього;

– соціологічний – дослідження політики з позицій інтересів і потреб соціальних груп;

– біхевіористський (поведінковий), аналізуючий політику з позиції мотивовано політичної змінюваної поведінки індивідів;

– психологічний – дослідження психічних факторів, індивідуальних рис характеру суб'єктів політики;

– системно-функціональний – вивчення політики як однієї з функціонуючих систем суспільства і її взаємозв'язків з іншими системами й зовнішнім середовищем;

– контент-аналіз – вивчення конституцій, правових актів, партійних програм, інструкцій, тобто кількісний аналіз будь-якої політичної інформації;

– опитування учасників політичних подій, спрямоване на збір фактів, необхідних для аналізу ситуації;

– складання когнітивних карт – фіксація типових реакцій людей на кризові ситуації й зразки їхніх дій у стабільних умовах;

– спостереження подій – метод збору емпіричних даних з безпосереднього сприйняття політичних явищ.

 

Питання 4.