Природа політичної ідеології і її призначення

Важливим елементом політичної свідомості є політична ідеологія. Теорію ідеології створили німецькі мислителі К. Маркс, Ф. Енгельс і К. Мангейм. На їхню думку, ідеологія є духовним утворенням, яке проявилося внаслідок появи класів і їх різних інтересів. Ідеологія виражає й захищає інтереси різних класів і соціальних груп. Отже, ідеологія – це функціональна характеристика суспільної свідомості, що відбиває громадське життя з позиції інтересів певних класів або соціальних груп. Це однобічне, соціально зацікавлене відбиття реальної дійсності.

Розрізняють прогресивні й реакційні ідеології з погляду їх стосунку до розвитку суспільного процесу й об'єктивного ходу історії. Щоб захищати інтереси певних класів, соціальних груп, ідеологія повинна мати розроблену систему програмних цілей і засобів їх досягнення, що включає у свій зміст економічні, політичні концепції.

Ідеологічна система повинна сформувати власну теорію історичного процесу, моральні цінності й ідеали. Однак існування в суспільстві різних класів, інтереси яких часто не збігаються, припускає ідеологічну боротьбу. Панівні класи для збереження власної влади надають своїм інтересам форму загальнонаціональної ідеології. З допомогою засобів масової інформації, системи освіти й виховання, у тому числі й релігійного, правляча еліта веде ідеологічну боротьбу за впровадження у свідомість народу потрібного їй світогляду й моральних цінностей.

У випадку успіху суспільство гуртується в ім'я спільних стратегічних, національних інтересів, а правляча еліта створює широку соціальну основу для своєї влади. Ідеологічна система є міцною, якщо вона враховує основні інтереси інших класів і соціальних груп суспільства.

Основою ідеологічної системи суспільства є політична ідеологія. Тобто вчення, що обґрунтовує претензії правлячого класу на владу або її утримання з допомогою підпорядкування суспільної свідомості своїм ідеям. Головною метою політичної ідеології панівний клас уважає впровадження в суспільну свідомість своїх цінностей і ідеалів і регуляцію на їхній основі поведінки громадян.

В політичній ідеології виділяють три рівні ідеологічного впливу: теоретико-концептуальний, програмно-директивний і поведінковий.

Теоретико-концептуальний. На цьому рівні формуються основні положення політичної теорії, обґрунтовуються певні цінності й ідеали, що лежать в основі конкретного суспільства. Відбуваються відбір і узагальнення ідейного матеріалу, усуваються протиріччя між різними елементами політичних концепцій з метою формування єдиної, несуперечливої, однорідної ідеології. Від рівня об'єктивності й вірогідності залежить ступінь сприйняття політичної ідеології населенням.

Програмно-директивний. На цьому рівні загальні ідеологічні принципи й ідеали втілюються в конкретні політичні програми, стратегічні й тактичні установки правлячих еліт. Через них здійснюється соціальна регуляція поведінки в солідарних або ворожих еліті класів. Джерелом, тобто розроблювачем програм і директив, є державний апарат і політичні партії.

Поведінковий. Сприйняття масами політичної ідеології приводить до певного типу політичної поведінки. Науково обґрунтована політична ідеологія, що відбиває інтереси більшості суспільств, сприяє згутруванню народу, втілюється в конкретних практичних справах широких верств населення.

 

Питання 72.