Сутність і призначення виборів.  Основні принципи демократичних виборів

Повернутися на початок книги
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
41
42
43
44
45
46
47
48
49
50
51
52
53
54
55
56
57
58
59
60
61
62
63
64
65
66
67
68
69
70
71
72
73
74
75
76
77
78
79
80
81
82
83
84
85
86
87
88
89
90
91
92
93
94
95
96
97
98
99
100
101
102
103
104
105
106
107
108
109
110
111
112
113
114
115
116
117
118
119
120
121
122
123
124
125
126
127
128
129
130
131
132
133
134
135
136
137
138
139
140
141
142
143
144
145
146
147
148
149
150
151
152
153
154
155
156
157
158
159
160
161
162
163
164
165
166
167
168
169
170
171
172
173
174
175
176
177
178
179
180
181
182
183
184
185
186
187
магниевый скраб beletage

У сучасному цивілізованому суспільстві вибори є одним із провідних інститутів демократії, тим реальним механізмом, що забезпечує її існування й функціонування. З виборами пов'язана реалізація політичних прав громадян. Розглядаючи соціальне призначення виборів, можна виділити такі функції в демократичних системах:

1. Вибори є головною формою прояву суверенітету народу, його політичної ролі як джерела влади. З допомогою виборів забезпечується участь громадян у формуванні представницьких, законодавчих, судових і виконавчих органів держави. Перелік посад і постів, що заміщаються через процедуру виборів, досить широкий і охоплює рівні державної влади від центрального до місцевого, від президентів країни до керівників місцевого (районного) самоврядування.

2. Вибори є найважливішим інститутом легітимізації існуючої політичної системи й політичного режиму. Факт участі громадян у виборах зазвичай означає прийняття ними цього типу політичної системи, політичного режиму.

3. Вибори обґрунтовують інтеграцію різноманітних думок і формування спільної політичної свободи. З допомогою виборів забезпечується об'єднання громадян навколо певної політичної платформи і лідерів, що її представляють.

4. Вибори служать також найважливішим каналом уявлення в органах влади інтересів різних соціальних груп. У процесі виборів здійснюються агрегація й артикуляція різноманітних інтересів населення. У період виборів створюються найбільш сприятливі можливості для усвідомлення громадянами своїх інтересів і включення їх у виборчі програми партій, рухів і окремих депутатів.

5. Вибори – спосіб зміни правлячих еліт, передачі влади від одних людей до інших мирним, демократичним шляхом, через волевиявлення народу.

6. Вибори в демократичному суспільстві служать однією з найефективніших форм контролю за інститутами влади. Інститут виборів дозволяє виборцям регулярно виносити свій вердикт уряду й опозиції, змінювати склад органів влади, коректувати політичний курс.

7. У процесі виборів відбуваються політична соціалізація населення, розвиток його політичної свідомості й політичної участі. Під час виборчого процесу громадяни особливо інтенсивно засвоюють політичні цінності й норми, набувають політичних навичок і досвіду.

8. Вибори сприяють зміні й розвитку суспільства, тому що стимулюється пошук оптимальних шляхів розвитку суспільства, створюються сприятливі можливості для подолання неефективної політики й утвердження нового політичного курсу.

Щоб вибори виконали своє соціальне призначення, вони повинні спиратися на основні принципи виборчого права. Виборче право – це сукупність юридичних норм, що регулюють участь громадян у виборах представницьких органів влади, організацію й проведення виборів, взаємини між виборцями й представницькими установами, порядок відкликання депутатів. Виборче право регламентує питання про те, хто може обирати й бути вибраним, а також визначає порядок проведення виборів і підведення підсумків голосування.

В основу сучасного виборчого права закладені такі принципи:

а) загальність – всі громадяни, незалежно від статі, расової, національної, класової й професійної приналежності, рівня освіти, конфесії, політичних переконань мають право обирати й бути вибраними в органи влади. Загальність може обмежуватися цензами (віковим, осілості, недієздатності, моральним тощо);

б) рівність – кожен виборець має рівну кількість голосів. Кількість виборців у кожному виборчому окрузі також повинна бути приблизно рівною, що необхідно для забезпечення однакової ваги голосів виборців при обранні депутатів;

в) таємниця виборів – рішення конкретного виборця не має бути відомо. Цей принцип забезпечує свободу вибору, охороняє громадян від можливих переслідувань;

г) пряме (безпосереднє) голосування – виборець приймає рішення безпосередньо про конкретного кандидата на виборну посаду. Між виборцями й кандидатами немає ніяких опосредкованих інстанцій.

Поряд із принципами виборчого права політична практика виробила принципи організації демократичних виборів:

1) Свобода виборів, що припускає відсутність політичного, адміністративного, соціально-економічного, психологічного й інформаційного тиску на виборців, кандидатів і організаторів виборів.

2) Наявність вибору, альтернативних кандидатів. Без альтернативності немає й вибору, а є тільки схвалення або несхвалення.

3) Змагальність, конкурентність виборів. Мають бути створені умови для боротьби всіх кандидатів і політичних сил за довіру виборців.

4) Періодичність і регулярність виборів. Вибори здатні виконувати конструктивні функції, служити інструментом демократії за умови, що вони проводяться регулярно, у певний термін і якщо носії мандатів обираються на не занадто великий строк.

5) Рівність можливостей політичних партій і кандидатів. Вона припускає, насамперед, зразкову рівність їх матеріальних і інформаційних ресурсів.

Вибори мають демократичний характер в умовах системної забезпеченості, тобто дії всіх принципів. У протилежному випадку вибори можуть бути використані із прямо протилежними антидемократичними цілями.

Питання 78.