Сутність і призначення виборів.  Основні принципи демократичних виборів

У сучасному цивілізованому суспільстві вибори є одним із провідних інститутів демократії, тим реальним механізмом, що забезпечує її існування й функціонування. З виборами пов'язана реалізація політичних прав громадян. Розглядаючи соціальне призначення виборів, можна виділити такі функції в демократичних системах:

1. Вибори є головною формою прояву суверенітету народу, його політичної ролі як джерела влади. З допомогою виборів забезпечується участь громадян у формуванні представницьких, законодавчих, судових і виконавчих органів держави. Перелік посад і постів, що заміщаються через процедуру виборів, досить широкий і охоплює рівні державної влади від центрального до місцевого, від президентів країни до керівників місцевого (районного) самоврядування.

2. Вибори є найважливішим інститутом легітимізації існуючої політичної системи й політичного режиму. Факт участі громадян у виборах зазвичай означає прийняття ними цього типу політичної системи, політичного режиму.

3. Вибори обґрунтовують інтеграцію різноманітних думок і формування спільної політичної свободи. З допомогою виборів забезпечується об'єднання громадян навколо певної політичної платформи і лідерів, що її представляють.

4. Вибори служать також найважливішим каналом уявлення в органах влади інтересів різних соціальних груп. У процесі виборів здійснюються агрегація й артикуляція різноманітних інтересів населення. У період виборів створюються найбільш сприятливі можливості для усвідомлення громадянами своїх інтересів і включення їх у виборчі програми партій, рухів і окремих депутатів.

5. Вибори – спосіб зміни правлячих еліт, передачі влади від одних людей до інших мирним, демократичним шляхом, через волевиявлення народу.

6. Вибори в демократичному суспільстві служать однією з найефективніших форм контролю за інститутами влади. Інститут виборів дозволяє виборцям регулярно виносити свій вердикт уряду й опозиції, змінювати склад органів влади, коректувати політичний курс.

7. У процесі виборів відбуваються політична соціалізація населення, розвиток його політичної свідомості й політичної участі. Під час виборчого процесу громадяни особливо інтенсивно засвоюють політичні цінності й норми, набувають політичних навичок і досвіду.

8. Вибори сприяють зміні й розвитку суспільства, тому що стимулюється пошук оптимальних шляхів розвитку суспільства, створюються сприятливі можливості для подолання неефективної політики й утвердження нового політичного курсу.

Щоб вибори виконали своє соціальне призначення, вони повинні спиратися на основні принципи виборчого права. Виборче право – це сукупність юридичних норм, що регулюють участь громадян у виборах представницьких органів влади, організацію й проведення виборів, взаємини між виборцями й представницькими установами, порядок відкликання депутатів. Виборче право регламентує питання про те, хто може обирати й бути вибраним, а також визначає порядок проведення виборів і підведення підсумків голосування.

В основу сучасного виборчого права закладені такі принципи:

а) загальність – всі громадяни, незалежно від статі, расової, національної, класової й професійної приналежності, рівня освіти, конфесії, політичних переконань мають право обирати й бути вибраними в органи влади. Загальність може обмежуватися цензами (віковим, осілості, недієздатності, моральним тощо);

б) рівність – кожен виборець має рівну кількість голосів. Кількість виборців у кожному виборчому окрузі також повинна бути приблизно рівною, що необхідно для забезпечення однакової ваги голосів виборців при обранні депутатів;

в) таємниця виборів – рішення конкретного виборця не має бути відомо. Цей принцип забезпечує свободу вибору, охороняє громадян від можливих переслідувань;

г) пряме (безпосереднє) голосування – виборець приймає рішення безпосередньо про конкретного кандидата на виборну посаду. Між виборцями й кандидатами немає ніяких опосредкованих інстанцій.

Поряд із принципами виборчого права політична практика виробила принципи організації демократичних виборів:

1) Свобода виборів, що припускає відсутність політичного, адміністративного, соціально-економічного, психологічного й інформаційного тиску на виборців, кандидатів і організаторів виборів.

2) Наявність вибору, альтернативних кандидатів. Без альтернативності немає й вибору, а є тільки схвалення або несхвалення.

3) Змагальність, конкурентність виборів. Мають бути створені умови для боротьби всіх кандидатів і політичних сил за довіру виборців.

4) Періодичність і регулярність виборів. Вибори здатні виконувати конструктивні функції, служити інструментом демократії за умови, що вони проводяться регулярно, у певний термін і якщо носії мандатів обираються на не занадто великий строк.

5) Рівність можливостей політичних партій і кандидатів. Вона припускає, насамперед, зразкову рівність їх матеріальних і інформаційних ресурсів.

Вибори мають демократичний характер в умовах системної забезпеченості, тобто дії всіх принципів. У протилежному випадку вибори можуть бути використані із прямо протилежними антидемократичними цілями.

Питання 78.