Інформаційні технології створення іміджу політичного суб'єкта

Для політичного процесу істотне значення має те, як сприймає того або іншого суб'єкта політичного процесу населення. Позитивне сприйняття того або іншого суб’єкта політики забезпечується специфічними методами інформаційних технологій на основі створення іміджу. Імідж – це свідомо сконструйований образ суб'єкта політичного процесу: політичного діяча, партії, руху, держави в цілому, міждержавної організації. Створення іміджу – це свідоме конструювання тих або інших характеристик і рис суб'єкта, що роблять його привабливим для громадськості й дозволяють вирішити конкретне політичне завдання з його участю (перемогти на виборах, підвищити легітимність влади й тощо). У цьому сенсі імідж є найважливішим структурним компонентом сфери політики, з допомогою якого пануючі суб'єкти підтримують зв'язки з населенням, забезпечують зворотний зв'язок з населенням, намагаються справити на суспільну думку цілеспрямований вплив. Отже, імідж є й засобом налагодження діалогу з населенням, і формою управління його настроями, і способом проектування соціальних проблем на політику.

Іміджу завжди притаманні певна штучність, переконуюча сила, стійкість (інертність) вибудованих рис, яскравість і простота. Однак розтиражовані ЗМІ риси і характеристики іміджу, які стали звичним орієнтиром суспільної думки, задають політикові досить жорсткі рамки поведінки й діяльності. Згодом цей образ, що зміцнився в суспільній свідомості, дуже важко змінити. Його можна тільки скорегувати. Тому формування образу політичного суб'єкта не може бути віддано стихії, а відбувається під керівництвом досвідчених фахівців – іміджмейкерів: психологів, консультантів, професійних політиків. Основним критерієм успішності іміджу є відповідність його рис і характеристик запитам і цінностям масової свідомості. Імідж формується на певний час і для вирішення конкретних завдань: перемоги на виборах, підвищення рейтингу популярності діяча при кризі легітимності тощо.

В основі технологій формування іміджу лежить та або інша політична дія або подія в житті політика, що може стати передумовою прихильного ставлення до політика громадськості: наприклад, шляхетні публічні вчинки, позитивні риси біографії, його вислови. Імідж формується цілеспрямовано шляхом контролю над змістом розповсюджуваної інформації й комунікаційних потоків.

При формуванні іміджу, насамперед, визначається типаж політичного діяча, тобто сукупність найважливіших його рис, що створюють враження цілісності його натури.

На українському політичному ринку поширення набули такі типи політичного діяча, як «борець із корупцією», «борці за правду», «сильна особистість – рятівник Батьківщини», «інтелігент-інтелектуал» тощо. Причому цей тип повинен відповідати психологічному типу самого політичного діяча, його професійним рисам, характеристикам, що вже виявилися на політичній арені, а також неодмінно відповідати типу тієї групи, з якою взаємодіє й на підтримку якої сподівається даний політичний діяч.

Імідж політичного діяча багатогранний, всіх деталей образу не передбачиш. Тому використовувані технології в основному стосуються його найважливіших параметрів: стилю спілкування (формальний, товариський, неофіційний); поведінки у нестандартних ситуаціях, реакції на кризи; зовнішнього вигляду (одяг, зачіска); жестикуляції; артикуляції; міміки. Відповідно в політичних технологіях закріпилися певні напрямки й техніки формування іміджу: бодибілдинг (техніка вибудовування жестикуляцій, м'язових реакцій), фейсбілдинг (техніка корекції артикуляції, міміки, зовнішнього вигляду) тощо.

Процес формування іміджу припускає використання різноманітних інформаційних технологій, орієнтованих на вивчення політичного ринку і його сегментації (виділення й опис особливостей запитів, цінностей і інших характеристик певних груп виборців); на виробництво заданих параметрів іміджу, на пропозицію й продажу іміджу на ринку, на «відбудування» конкурентів (відстеження дії конкурентів і вироблення відповідних контрдій) тощо.

Найважливішу роль у формуванні іміджу відіграє політична реклама. Завдання політичної реклами полягає в тому, щоб в емоційній і лаконічній формі донести до споживача (виборця, громадянина) образ кандидата, політичної партії або іншого політичного суб'єкта й тим самим не тільки сформувати позитивне ставлення до них з боку якнайширшого кола громадян, але й спонукати до реальних дій, спрямованих на їх підтримку. Формуючи позитивні образи тих або інших політичних діячів, партій і т.д., реклама послідовно просуває на інформаційному ринку певні політичні цілі й цінності. У цьому сенсі ступінь поширення таких політичних товарів, їх пізнаваності й популярності, а також ступінь їхньої підтримки населенням є головним показником її ефективності.

Активізуючи політичну свідомість і активність громадян, реклама разом з тим не розрахована на якісне підвищення їхньої компетентності, свідомості, зрілості. Її технології впливають не стільки на глибинні значеннєві елементи політичної свідомості, скільки на поверхневі, емоційно-почуттєві, ситуативні елементи, здатні змінити ставлення людини до політичних об'єктів у режимі реального часу. Із цього погляду мета реклами – домогтися конкретної підтримки того або іншого політичного суб'єкта за рахунок посилення сприйнятливості людини до політичної сфери життя й виявлення її певної позиції.

 

Питання 86.