Виборчі технології

Важливим різновидом політичних технологій є виборчі технології. Виборчі технології – це сукупність способів впливу на маси з метою вплинути на електоральну поведінку й спонукати їх віддати свої голоси за певного кандидата або суспільно-політичне об'єднання. Головна особливість виборчих технологій – націленість на використання соціально-психологічних механізмів, що регулюють поведінку виборців, звертання до переконань громадян, їх ціннісних орієнтацій, інтересів, настроїв, устремлінь і сподівань.

Виборчі технології становлять комплекс заходів, які послідовно мають здійснюватися протягом всієї виборчої кампанії. Перший засіб у виборчій кампанії – аналіз передвиборної ситуації в окрузі. На основі цього аналізу здійснюється інформаційно-аналітичне забезпечення виборчої кампанії.

До вирішення цього завдання приступають (залежно від масштабу кампанії) за 3 - 6 місяців до виборів. За цей час збирається інформація про округ (чисельність населення – його соціальна й етнічна структура, основні релігійні громади, структура промислового й сільськогосподарського виробництва, найбільші підприємства й фінансові установи тощо), а також про його жителів (інтереси, ціннісні орієнтації, запити, електоральні переваги, установки тощо). Зібраний матеріал аналізується, і на його основі пропонуються конкретні рекомендації з вироблення стратегії виборчої кампанії.

Необхідна організаторам виборчої кампанії інформація може бути отримана різними способами й методами: по-перше, шляхом вивчення статистичних даних про економічний розвиток округу, демографічний склад населення, рівень життя, підсумки виборів в попередні роки; по-друге, на підставі різних опитувань населення (анкетування, інтерв’ю), що дозволяють виявити суб’єктивні переваги людей; по-третє, за рахунок роботи з фокус-групами, в яких обговорюються варіанти гасел, рекламних роликів, наслідки можливих кроків кандидата, тексти його виступів і таким чином виясняється безпосередня реакція людей, зокрема і на підсвідомому рівні, на ті або інші дії організаторів виборчої компанії.

Наступний важливий крок виборчої технології – розробка стратегії виборчої кампанії. Стратегія виробляється з урахуванням того, що виборець вільний у своєму виборі, його не можна заставити проголосувати за того чи іншого кандидата, а потрібно спонукати до такого кроку. Реальною можливістю зробити це є інформаційний вплив шляхом створення привабливого образу кандидата або виборчого об'єднання. Вибір основних параметрів цього образу й буде визначати зміст стратегії виборчої кампанії. Виборча стратегія – це сукупність інформаційних тем, розкриттю змісту яких буде підпорядкована вся виборча кампанія. Виробити стратегію – означає визначити такі ключові теми.

Зазвичай у виборчій кампанії вибирається центральна тема (наприклад, забезпечення політичної стабільності, економічний ріст, боротьба з корупцією тощо). Ця тема повинна одержати інформаційне підкріплення у вигляді відповідних аргументів, фактів, розповсюджуваних різними комунікаційними каналами. Розробка сюжетної лінії цієї головної теми дає можливість розкриттю інших підлеглих їй тем.

Стратегія виборчої кампанії не може бути безадресною. Вона повинна мати певну орієнтацію на ті або інші верстви населення. Соціальні групи, що виділяються під час виборчої кампанії для вузькоспрямованого впливу, називаються адресними групами. Вибираючи адресні групи, організатори кампанії мають можливість перейти від недиференційованого застосування тих самих засобів до цілеспрямованої адресної роботи з населенням.

У виборчих технологіях це завдання вирішується шляхом сегментування електорату, тобто розбиття на групи (сегменти), об'єктивна приналежність до яких зумовлює появу в людей певних спільних ознак. Найпоширенішими критеріями сегментування є такі: демографічні (молоді й літні, чоловіки й жінки), соціопрофесійні (залізничники, учителі, студенти та ін.), територіальні (міські, сільські жителі, жителі великих і малих міст); майнове розшарування (багаті, бідні, середній клас); етнічні (особливо важливо в багатонаціональних округах).

Третій крок – забезпечення інформаційно-аналітичної підтримки виборчої кампанії, що почалася. Мета цього напрямку інформаційно-аналітичної роботи – забезпечити зворотний зв'язок між організаторами виборчої кампанії й електоратом. Ефективний зворотний зв'язок дозволяє організаторам кампанії коректувати свої дії, вчасно зауважувати виниклі проблеми, адекватно реагувати на випади суперників. Це завдання реалізується під час моніторингових досліджень, що дозволяють відслідковувати коливання суспільної думки й зміни ставлення виборців до кандидата, а також шляхом спостереження за діями конкурентів і інших учасників «політичної гри», залучених у виборчі процеси.

Центральное місце у виборчій кампанії займає створення іміджу кандидата. Імідж – це свідомо сконструйований образ кандидата або виборчого об’єднання, що робить його привабливим для виборця. Імідж формується цілеспрямовано шляхом активного впливу на розповсюджувану інформацію про кандидата або виборче об'єднання. Імідж створюється відповідно до обраного типажу кандидата. Вибір типажу здійснюється з урахуванням:

- раніше сформованих у масовій свідомості уявлень про кандидата (якщо це відома особистість);

- очікувань виборців (які риси кандидата можуть бути затребувані в цій ситуації, чого чекають від нього маси);

- обраної стратегії виборчої кампанії (основні ідеї, теми виборчої кампанії повинні працювати на імідж кандидата, допомагати його розкриттю).

Стратегічний задум виборчої кампанії може бути успішно реалізований на основі правильно вибраної тактики – сукупності прийомів і способів діяльності, безпосередньо обумовленої розвитком ситуації й наміром діючих осіб. Різноманітні тактичні прийоми можна розглядати як конкретні способи впливу на свідомість, мотивацію виборців – відповідно до цілей виборчих кампаній вибудовується як пошук відповіді на питання, що треба робити, але також як треба діяти, щоб досягти поставленої мети.

Незважаючи на різноманіття тактичних прийомів, використовуваних у передвиборній боротьбі, можна виділити кілька стрижневих напрямків, що реалізуються організаторами виборчої кампанії:

1. Створення гасла, тобто короткого звертання до виборців, що стає лейтмотивом всієї виборчої кампанії. «Вірте тільки справам», «За дисципліну й порядок у країні» тощо. Призначення гасла допомогти виборцям запам'ятати головну програмну мету кандидата або виборчого об'єднання.

2. Створення інформаційних приводів, тобто таких ситуацій, щоб ЗМІ нагадували про кандидата або виборче об'єднання, давали про нього різнобічний матеріал.

3. Підготовка й поширення політичної реклами.

4. Організація виступів кандидата або представників виборчого об'єднання перед виборцями.

Важливе значення в тактиці виборчої кампанії має також боротьба з конкурентами. І тут вирішуються три головні завдання:

1) просування позитивного іміджу кандидата і його програм;

2) критика, викриття недоліків суперника;

3) захист уразливих сторін кандидата і його програм від критики з боку суперників.

Тільки успішне здійснення всього комплексу цих заходів може привести до перемоги кандидата або виборчого об'єднання на виборах.

 

Питання 87.