Етнополітичний конфлікт

У сучасному політичному житті особливе місце належить етнополітичним конфліктам. Етнічні спільності є важливим діючим обличчям й суб'єктом політики. Їм властиві специфічні соціально-політичні інтереси, на відміну від інших спільностей. Специфічність цих інтересів, соціальна й політична поведінка етносів визначаються їхнім статусом у суспільстві. Статус етносу багато в чому формує його конкретний різновид, набір етносів і етнічну структуру суспільства.

Етнополітичні конфлікти характеризуються певним рівнем політичної дії, участю суспільних рухів, наявністю масових безладь, сепаратистських виступів і навіть громадянської війни, у яких протистояння відбувається по лінії етнічних спільностей. Ці конфлікти багатофакторні, викликані, як правило, декількома причинами (внутрішніми або зовнішніми щодо конфліктуючих сторін).

Національні, або етнічні, відносини не існують у чистому вигляді, вони тісно переплетені з політичними, економічними, соціальними, релігійними, екологічними відносинами. Тому в тих або інших конфліктах виділити етнічний фактор буває досить складно. Але події кінця XX ст. і початку ХХІ ст. засвідчили, що етнічний фактор має певну автономію, відносну самостійність.

Існує безліч причин для зародження етнополітичних конфліктів. Є причини загальноцивілізаційного характеру, породжені об'єктивним розвитком людства. Серед таких причин політологи зазначають нерівномірне протікання модернізації (соціальної структури, економіки, національно-державного устрою), внаслідок якої в багатонаціональних державах виникають конфлікти між домаганнями етнічних груп, з одного боку, і реальними можливостями держави гарантувати забезпечення прав своїх громадян, з іншого. Модернізація найчастіше активізує етнічну свідомість, сприяє складанню політичних устремлінь до національної автономії.

Найчастіше етнополітичні конфлікти пов'язані з територіальними претензіями. Вони можуть бути викликані прагненням до возз’єднання роздроблених етносів або притензій одного етносу на територію, зайняту сьогодні іншим етносом. Виникнення етнополітичних конфліктів може бути викликано погіршенням економічної ситуації в країні. Часто причини етнічних конфліктів ховаються в помилках у проведенні національної політики, в неспроможності центральної влади стабілізувати ситуацію.

Окремі причини, що породжують етнополітичні конфлікти, кореняться в історії етносів і їхній взаємодії, складі, розуму, що сформувався, національній свідомості, психології, традиціях, ідеологічних міфах і стереотипах, що передаються з покоління в покоління. Велика роль настроїв, забобонів і стереотипів, що панують у масовій свідомості.

До  ситуаційних джерел етнічних конфліктів можна віднести раптове зникнення стримуючих факторів зовнішнього середовища через швидке ослаблення вищої політичної влади або несподіваного зникнення зовнішньої загрози.

Але ключовим питанням будь-якого етнополітичного конфлікту є питання про владу, доступ до ресурсів, підвищення політичного статусу національних еліт. Тобто такий конфлікт припускає наявність соціально-політичних сил, що виражають своє невдоволення розподілом владних повноважень і прагнуть змінити статус-кво.

У політиці існують кілька механізмів попередження й подолання етнічних конфліктів. Насамперед це механізм розвитку економічного співробітництва різних етносів. Інтегруючу роль відіграє розвиток ринкових відносин, вільного підприємництва, внутрішньої й зовнішньої кооперації. Крім економічного механізму об’єднуючим потенціалом володіють культурний простір міжетнічної згоди, культурні зв'язки між народами. Третій механізм – розширення зовнішніх контактів.

У числі передбачуваних механізмів попередження й подолання міжнаціональних конфліктів також можуть бути: спеціальні заходи, що витісняють насильство, кровопролиття з міжетнічних відносин; переведення конфліктів у мирне русло; введення федералізму й регіональної автономії, зміна адміністративно-територіального устрою регіону; система заходів надзвичайного, швидкого реагування в умовах конфліктів, що загострюються.

 

Питання 91.