14.1.Розширення меж казначейського обслуговування : Державне казначейство України : B-ko.com : Книги для студентів

14.1.Розширення меж казначейського обслуговування

 

Казначейське обслуговування Державного та місцевих бюджетів включає здійснення органами ДКУ операцій з коштами Державного та місцевих бюджетів, розрахунково-касове обслуговування розпорядників бюджетних коштів, контроль бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов'язань і проведенні платежів та ведення бухгалтерського обліку і складання звітності про виконання бюджетів.

Чинне законодавство України поки-що допускає окремі випадки обслуговування бюджетних коштів банківською системою. Так, органи місцевого самоврядування і вищі навчальні заклади державної та комунальної форми власності мають право розміщувати кошти на депозитних рахунках в установах банків. У 2006 році обсяг таких депозитів складав на окремі дати майже 2 млрд. грн., у т.ч. більше 70% цих коштів розмістили органи місцевого самоврядування, з яких більше третини припадало на кошти загального фонду.

У перспективі ці операції мають здійснюватися органами Державного казначейства, що забезпечить належний казначейський контроль, їх прозорість та публічність. Для переведення рахунків з установ банків до органів ДКУ необхідно внести зміни до Законів України „Про місцеве самоврядування в Україні” та „Про освіту”, узгодивши їх із Бюджетним кодексом України, як того вимагають перехідні положення останнього де зазначено, що інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що йому не суперечить.

У відповідність із вимогами Бюджетного кодексу мають бути приведені і процедури сплати та зарахування до бюджету митних платежів за ввезення вантажів на митну територію України. Нині ці платежі вносяться шляхом попередньої оплати і зараховуються спочатку на розподільчі рахунки в установах банку ВАТ „Райфайзен банк Аваль” на ім'я регіональних митниць, і надалі перераховуються останніми на рахунки з обліку доходів бюджету, відкриті в органах Державного казначейства. На рахунках банку щоденно обліковується більше 700,0 млн. грн. таких коштів, з яких близько 300,0 млн. грн. припадає на Київську регіональну митницю.

Переведення розподільчих рахунків регіональних підрозділів Державної митної служби України з банку ВАТ„Райфайзен банк Аваль”, на обслуговування до органів Державного казначейства забезпечить прозорість процедури зарахування коштів до Державного бюджету і збільшить обсяг ресурсів ЄКР.

У 2006 році розпочато експеримент з переведення на казначейське обслуговування Київської регіональної митниці, який передбачає зарахування митних та інших платежів виключно на рахунки, відкриті в УДК міста Києва, з яких митниця здійснює перерахування митних та інших платежів до Державного бюджету і повертає платникам помилково та/або зайво сплачені платежі. При цьому, перерахування на рахунки з обліку доходів бюджету здійснюються митницею не далі як наступного дня після дати повного оформлення вантажної митної декларації, а УДК щоденно надає митниці виписки із її рахунків у вигляді електронного реєстру розрахункових документів.

Помилково та/або зайво сплачені митні та інші платежі повертаються УДК в м. Києві за платіжними дорученнями Київської регіональної митниці на рахунки платників в установах банків або готівкою з рахунків, відкритих митними органами в ВАТ „Райфайзен банк Аваль”.

Казначейське виконання кошторисів на утримання апарату міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та підвідомчих їм установ і організацій запроваджено ще у 1997-98 роках, але і сьогодні видатки Служби безпеки України фінансуються через рахунки, відкриті в установах НБУ. На казначейському обслуговуванні знаходиться лише частина видатків, згідно переліку, узгодженого з Міністерством фінансів України.

Закон України „Про розвідувальні органи України” передбачає проведення видатків розвідувальних органів Міністерства оборони, Адміністрації Державної прикордонної служби та Служби зовнішньої розвідки шляхом перерахування коштів на рахунки, відкриті для цих відомств в НБУ, що суперечить вимогам Бюджетного кодексу України.

Казначейське обслуговування має бути поширене на вищезазначені відомства і їхні видатки повинні здійснюватися через реєстраційні рахунки, відкриті в органах Державного казначейства України.

Ще одна можливість розширення меж казначейського обслуговування стосується коштів міжнародних фінансових організацій, виділених в рамках спільних проектів економічного та соціального розвитку України, та коштів кредитів, залучених у рамках спільних інвестиційних проектів з МБРР. Чинна нормативна база передбачає залучення та використання таких коштів через спеціальні рахунки, відкритих Міністерству фінансів у Світовому банку та банках України.

Оскільки кошти позик міжнародних фінансових організацій відносяться до коштів спеціального фонду Державного бюджету, відповідно операції з ними повинні проводитись через рахунки в ДКУ.

Забезпечення касового виконання через Державне казначейство спільних з міжнародними фінансовими організаціями проектів вимагає створення і запровадження відповідної методологічної та інституційної бази. Кабінет міністрів України уже розпочав таку роботу, а за проектом „Вдосконалення системи соціальної допомоги”, що виконується спільно зі Світовим баком, запроваджується механізм його казначейського обслуговування та контролю за використанням коштів.

Делегування Державному казначейству повноважень з обслуговування проектів міжнародних фінансових організацій вимагатиме:

-              врегулювання питань щодо проведенням органами ДКУ операцій з іноземною валютою (зміни до законодавства, отримання ліцензії тощо);

-              створення у Державному казначействі відповідних підрозділів з

обслуговування валютних платежів;

-              підготовки відповідних фахівців;

-              узгодження з міжнародними фінансовими організаціями пропозицій стосовно змін до угод в частині нових повноважень ДКУ;

-              розробки нормативної бази обслуговування валютних платежів.

Ще однією можливістю розширення діяльності ДКУ є переведення на казначейське обслуговування державних позабюджетних фондів (ДПФ), кошти яких виведені зі складу Державного бюджету і сьогодні не підлягають контролю з боку органів Державного казначейства.

ДПФ створюються задля цільового фінансування видатків не передбачених бюджетом. Основними джерелами їхніх доходів є обов’язкові збори та платежі юридичних і фізичних осіб та бюджетне фінансування, що вимагає запровадження відповідного державного контролю за рухом цих коштів та їх цільовим використанням.

У 2004 році з Державного бюджету України до Пенсійного фонду було виділено понад 5,9 млрд. гривень, що втричі більше аналогічних видатків за 2003 рік. Для повного забезпечення виплат пенсій, стипендій та соціальних допомог у 2004 році з державного бюджету було спрямовано ще 9,3 млрд. грн. трансфертів, що перевищило рівень 2003 року на 4,7 млрд. грн.

Доходи Пенсійного фонду на 2005 рік були затверджені у сумі 49,2 млрд. грн., з яких 6.7 млрд. грн. припадало на державний бюджет, а видатки – у розмірі 61 млрд. грн.. Оскільки покриття дефіциту Пенсійного фонду у 12 млрд. грн. здійснюється також за рахунок коштів державного бюджету, то загальні видатки останнього на виплату пенсій і допомог склали 18.7 млрд. грн..

Отже, якщо більше третини надходжень до Пенсійного фонду України забезпечується трансфертами з державного бюджету, то логічним і неминучим має бути запровадження для нього казначейської системи обслуговування.

На обслуговування до ДКУ варто перевести і інші ДПФ, які хоча і менше пов’язані з коштами Державного бюджету, але вирішують надзвичайно важливі завдання соціального забезпечення і соціального захисту громадян. Деякі із них уже обслуговуються в Державному казначействі – Фонд соціального страхування України з тимчасової втрати працездатності, Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Для переведення ДПФ на казначейське обслуговування у повному обсязі, забезпечення прозорості витрачання коштів державних позабюджетних фондів та здійснення контролю за видатками ДПФ необхідно розробити і діяти за певним алгоритмом його запровадження, який би враховував як специфіку діяльності ДФП так і вимоги діючого бюджетного законодавства.

Розширення меж казначейського обслуговування шляхом збільшення кількості його учасників створить можливість більш повної консолідації бюджетних ресурсів на єдиному казначейському рахунку, що значно підвищить платоспроможність Державного казначейства. Появляться нові можливості більш ефективного управління коштами ЄКР, зросте прозорість операцій з ними, реально покращиться контроль за надходженнями до бюджетів і державних позабюджетних фондів, за проведенням видатків та витрат за ними.