14.4. Створення єдиної трансакційної інформаційної системи виконання Державного бюджету України

магниевый скраб beletage

 

Інформаційне забезпечення функціонування Державного казначейства України від його становлення і до останнього часу формувалося і запроваджувалося по мірі виникнення проблем, які необхідно було терміново розв’язувати. У силу цього, при проектуванні інформаційного забезпечення переважали децентралізовані підходи, які сьогодні остаточно вичерпали свої можливості, зокрема, в частині управління видатками Державного бюджету України.

Якісному управлінню видатками Державного бюджету України нині перешкоджають наступні чинники:

-              відсутність „єдиного центру” прийняття управлінських рішень в цілому по державному бюджету;

-              відсутність єдиної трансакційної бази державних видатків;

-              відсутність у головних розпорядників бюджетних коштів вичерпної інформації для прийняття управлінських рішень щодо управління бюджетними асигнуваннями;

-              розосередження і закріплення формування фінансової звітності за 28 територіальними базами даних, в яких ведеться мережа розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів та проводяться операції з виконання державного бюджету тощо), що вимагає консолідації звітності;

-              розпорошеність відповідальності казначейських органів щодо стану виконання державного бюджету;

-              відсутність єдиної всеохоплюючої мережі розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів державного бюджету тощо.

Вищезазначені чинники у якійсь мірі є наслідком діючої інформаційної системи з управління видатковою частиною державного бюджету, яка, у свою чергу, є результатом їх дії. Відсутність „єдиного центру” прийняття рішень щодо виконання державного бюджету, єдиної централізованої системи нормативно-довідкової інформації, єдиного реєстру та функціонально повної мережі розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів, застосування розрізнених інформаційних систем для обробки великої кількості операцій та складнощі із синхронізацією облікових операцій є основними стратегічними проблемами цієї інформаційної системи. До не менш важливих проблем відносяться:

-              консолідування, а не генерування фінансової та оперативної (управлінської, статистичної тощо) звітності безпосередньо з облікових даних;

-              відсутність на рівні головних розпорядників коштів повної та вичерпної інформації для прийняття управлінських рішень;

-              недостатньо потужна система обміну даними між управлінськими рівнями ускладнює загальне керівництво видатками державного бюджету;

-              ускладнена адаптація програмного забезпечення, пов'язана з динамічним станом методологічної та законодавчої бази виконання державного бюджету.

Концепція розвитку інформаційної системи управління видатковою частиною державного бюджету ґрунтується на уніфікованих базових положеннях організаційного та технічного змісту і вимагає:

-              запровадження облікової моделі на трансакційній основі, яка забезпечуватиме облік первинних даних в єдиній інформаційній базі;

-              використання єдиних принципів обліку даних в органах фінансового управління та ДКУ, що забезпечуватиме оперативний, повний, надійний та постійний доступ до облікової інформації безпосередніх учасників бюджетного процесу - клієнтів Державного казначейства України;

-              спрощення облікових процедур з виконання державного бюджету та

їх оптимізація;

-              інформаційної взаємодії з клієнтами у стандартизованій та зручній для аналізу формі;

-              високої оперативності обробки інформації з використанням сучасних

інформаційних технологій, обробки та зберігання великого масиву даних, проектування та впровадження якісних комунікаційних мереж та комплексної системи захисту інформації.

Подібний централізований підхід до управління державними фінансами на базі сучасних інформаційних технологій використовується в багатьох зарубіжних країнах. З 2000 року його використовує Світовий банк, у своїх проектах допомоги країнам з перехідною економікою, що дозволяє сформувати у цих країнах ефективну систему управління державними фінансами. Для досягнення позитивного ефекту банк рекомендує замість місцевих, локальних чи індивідуальних розробок застосовувати готове прикладне програмне забезпечення класу ЕКР.

Нинішня практика управління видатками державного бюджету вимагає створення єдиної трансакційної бази даних для проведення та реєстрації в бухгалтерському обліку операцій з виконання державного бюджету за видатками та забезпечення двостороннього доступу до неї головних розпорядників коштів. Саме ця ідея покладена в основу майбутнього спільного з МБРР „Проекту системи казначейства – 2”, який вимагатиме насамперед політичних рішень, значних фінансових та матеріальних затрат, високої відповідальності працівників органів Державного казначейства і тривалого періоду реалізації. Успішність Проекту залежатиме від рівня підтримки Міністерства фінансів України, від участі в ньому головних розпорядників бюджетних коштів та перспектив модернізації не тільки інформаційної системи Державного казначейства України, але й реформування всієї системи управління видатками Державного бюджету.

Модернізація системи управління видатками державного бюджету повинна забезпечити досягнення наступних цілей:

-              розширення функціональних можливостей Державного казначейства

в частині управління відкриттям бюджетних асигнувань, обліку кредиторської та дебіторської заборгованостей розпорядників бюджетних коштів та стану їх погашення;

-              створення єдиної бази нормативно-довідкової інформації, у тому числі єдиного реєстру та повної мережі розпорядників (одержувачів) коштів державного бюджету;

-              створення облікової бази даних із класифікацією видатків, що здійснюються за рахунок державного бюджету;

-              зменшення залишків коштів на рахунках розпорядників коштів та істотне спрощення щорічного закриття бюджетного року шляхом поєднання процедур взяття зобов'язань та удосконалення планування видатків розпорядниками коштів

-              одержання головними розпорядниками коштів в режимі реального часу повної, достовірної та детальної інформації про фінансові зобов'язання та касові видатки на рівні відомства(галузі) для прийняття якісних управлінських рішень;

-              покращення управління Єдиним казначейським рахунком;

-              формування бази даних про видатки державного бюджету на рівні

центрального апарату ДКУ і відповідної фінансової, оперативної, управлінської, статистичної та іншої звітності;

-              створення умов для застосування в органах Державного казначейства України програмного продукту класу ЕКР.

Розвиток казначейської системи управління видатками державного бюджету проходитиме в напрямку створення централізованої системи обробки інформації. Це означає, що всі необхідні обчислювальні потужності, системи зберігання, резервування та відновлення інформації, знаходитимуться в центральному апараті Державного казначейства України. Доступ до такої централізованої бази даних користувачів всієї системи ДКУ буде здійснюватись по виділених каналах зв'язку, що вимагатиме підвищення їх потужностей особливо на рівні „Область - Центр”.

Переваги централізованої системи обробки інформації беззаперечні. До них відноситься те, що адміністрування всієї системи проводиться фактично невеликим штатом кваліфікованих працівників центрального апарату ДКУ. При цьому, значно спрощується моніторинг та управління системою, організація технічного захисту інформації, оскільки всі інженерні заходи по забезпеченню централізованої системи проводяться в одному місці. Все це, до речі, не вимагатиме повторних аналогічних інвестицій на обласному рівні.

До переваг слід віднести і отримання масштабного технічного рішення, необхідного для впровадження спільного із Світовим банком проекту

Модернізації системи управління державними фінансами.

Централізована система обробки інформації має суттєві ризики та обмеження, які стосуються в основному технічної сторони справи. Так, готовність комплексу технічних засобів центрального вузла повинна бути 100 відсотковою, мають бути обов'язкові резервні обчислювальні потужності, а також канали зв'язку. Набагато більше уваги необхідно уділити системам захисту інформації.

Створення Єдиної трансакційної інформаційної системи з виконання Державного бюджету України планується завершити до кінця 2007 року. З 2006 року розпочато фінансування по КПКВ 3504600 „Створення автоматизованої інформаційно-аналітичної системи органів Державного казначейства” і планується розробка Технічного завдання на побудову Єдиної трансакційної інформаційної системи з виконання державного бюджету та підготовка тендерної документації, визначення підрядника і виконавця робіт на тендерних засадах, побудова в центральному апараті додаткового серверного приміщення і системи гарантованого енергоживлення та їх технічне оснащення, модернізація телекомунікаційної системи на рівні „Область -Центр”.

По КПКВ 3504600 на 2006 рік для виконання робіт по створенню Єдиної трансакційної інформаційної системи з виконання Державного бюджету України заплановано майже 15 млн. грн.. Передбачалося введення в дослідну експлуатацію програмного забезпечення і в експериментальному режимі проведення випробування моделі управління видатками державного бюджету.