1.4. Функції, структура та повноваження Державного казначейства України

 

У більшості країн касовим виконанням державного бюджету займається безпосередньо Міністерство фінансів або спеціально утворені державні органи, як-то Державне казначейство, Бюджетне управління, Адміністративно-бюджетне управління тощо. Головною функцією Державного казначейства України з моменту його утворення стало виконання державного бюджету та управління бюджетними коштами.

Основними завданнями Казначейства на сьогодні є:

-              забезпечення казначейського обслуговування державного та місцевих бюджетів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, що передбачає розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, контроль за здійсненням бюджетних повноважень та дотриманням учасниками бюджетного процесу бюджетного законодавства, ведення обліку і складання звітності про виконання бюджетів;

-              управління наявними фінансовими ресурсами;

-              визначення механізму казначейського обслуговування бюджетів, установлення єдиних правил бухгалтерського обліку та звітності про виконання бюджетів, кошторисів, розпорядників бюджетних коштів, визначення порядку та строків подання звітів про виконання кошторисів державних цільових фондів.

 До інших функцій Казначейства відноситься:

-              розрахунково-касове обслуговування розпорядників(одержувачів) бюджетних коштів та інших клієнтів через систему електронних платежів НБУ;

-              управління фінансовими ресурсами, надання позик з ЄКР;

-              відкриття, ведення та закриття рахунків в органах Казначейства;

-              проведення безспірного списання коштів з рахунків бюджетів і бюджетних установ, за рішенням уповноважених органів;

-              повернення помилково або надміру зарахованих коштів до бюджету, за поданням органів стягнення;

-              розподіл коштів між державним та іншими бюджетами, рівнями місцевих бюджетів відповідно до нормативів відрахувань, визначених бюджетним законодавством, і перерахування розподілених коштів за призначенням;

-              проведення взаємних розрахунків між бюджетами;

-              ведення бази даних про зведену мережу розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, розподіл кошторисів та зведених планів асигнувань розпорядників(одержувачів) бюджетних коштів;

-              подання розпорядникам і одержувачам бюджетних коштів витягу з розпису державного бюджету та зміни до нього;

-              ведення бухгалтерського обліку операцій з виконання бюджетів, складання звітності про виконання бюджетів та подання її органам влади у обсязі та строки, визначені бюджетним законодавством;

-              здійснення погашення та обслуговування державного боргу;

-              видання нормативно-правових актів, що належать до його компетенції;

-              забезпечення функціонування інформаційно-обчислювальної, платіжної системи, та системи захисту інформації.

Державне казначейство України у межах своїх повноважень наділене певними контрольними функціями, які уповноважують його здійснювати контроль за:

-              здійсненням бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень;

-              відповідністю кошторисів розпорядників бюджетних коштів розпису бюджетів;

-              відповідністю платежів узятим зобов’язанням та бюджетним асигнуванням;

-              витрачанням бюджетних коштів (відповідність підтвердних документів бюджетним асигнуванням та вимогам бюджетного законодавства;

-              дотриманням правил валютного контролю за операціями бюджетних установ;

-              дотриманням порядку проведення державних лотерей;

-              дотриманням єдиних правил ведення бухгалтерського обліку та складання звітності про виконання бюджетів та кошторисів бюджетних установ;

-              здійсненням інших повноважень учасників бюджетного процесу відповідно до законодавства.

Здійснюючи такі функції, Державне казначейство України зосереджує у своїх руках всі важелі управління державними фінансами і набуває статусу головного фінансового агента держави.

Банківська система акумулює бюджетні кошти на рахунках Казначейства, зберігає і перераховує їх за його дорученням, приймає, зберігає та видає готівку. Основний обсяг банківських операцій Державного казначейства України проводить НБУ, який обслуговує Єдиний казначейський рахунок. Для будь-якої держави належно організована взаємодія центробанку і Казначейства вигідна з багатьох причин:

-              надійність – саме центробанк забезпечує надійну і стабільну роботу як всієї банківської системи країни, так і кожного банку зокрема;

-              економічність – обслуговування у центробанку дешевше ніж у інших банках;

-              можливість взаємозаліків – центробанк є кредитором держави і остання може оперативно зменшувати свою заборгованість залишками по ЄКР;

-              контрольованість – значні фінансові потоки бюджетних коштів роблять необхідним додатковий контроль за ними, як і проведення відповідних оперативних змін в грошово-кредитній політиці, яку проводить центробанк;

-              інформативність – зосередженість бюджетних коштів в системі одного банку значно полегшує збір і підвищує достовірність інформації про їх рух.

Міністерства і відомства мають право розподілу асигнувань за напрямками видатків коштів, затверджених у бюджеті. Органи Казначейства не втручаються в права розпорядників коштів, не здійснюють економічний та організаційний контроль їх діяльності.

Положення Про Державне казначейство України чітко окреслює його права:

-              відкривати поточні рахунки в іноземній валюті та рахунки для виплат готівкою в НБУ та інших банках;

-              розміщувати в банках тимчасово вільні кошти, в порядку визначеному Кабінетом Міністрів України;

-              залучати працівників інших державних органів, спеціалістів і фахівців-експертів для розгляду питань, що належать до його компетенції;

-              ініціювати припинення асигнувань та зупиняти проведення операцій з бюджетними коштами у разі вчинення учасником бюджетного процесу бюджетного правопорушення;

-              списувати позички, надані місцевим бюджетам на покриття тимчасових касових розривів місцевих бюджетів;

-              надавати послуги (у тому числі платні), пов’язані з обслуговуванням бюджетних коштів;

-              вимагати від посадових осіб органів центральної та місцевої влади, бюджетних установ і організацій дотримання встановленого порядку казначейського обслуговування бюджетів, ведення обліку та складання звітності;

-              звертатися до суду;

-              проводити конференції, семінари, наради;

-              одержувати від органів центральної та місцевої влади, бюджетних установ і організацій необхідну для своєї діяльності інформацію та звітність.

Організаційна структура Казначейства враховує адміністративно-територіальний устрій країни. У центрі (м. Київ) знаходиться Державне казначейство України, в Автономній республіці Крим – Головне управління Державного казначейства України, на рівні областей – 27 Головних управлінь, окремі Головні управління у м. Києві та м. Севастополі. На рівні районів функціонує 684 управління - відокремлені структурні підрозділи Головних управлінь, які не мають статусу юридичної особи.

Всі Головні управління ДКУ є його територіальними органами - юридичними особами, що мають відповідні атрибути: самостійний баланс та печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

Голова Казначейства призначається (звільняється) Кабінетом міністрів України за поданням Прем’єр-міністра України і несе персональну відповідальність за діяльність Казначейства, затверджує його організаційну структуру, визначає обов’язки і повноваження своїх заступників, призначає і звільняє начальників територіальних органів. Для погодженого вирішення питань в ДКУ утворюється Колегія у складі 11 членів на чолі з Головою Державного казначейства України.

Внутрішня типова структура Головного управління , як правило, включає:

-              відділ видатків та контролю за виконанням видатків;

-              відділи розмежувань та оперативного обліку державних і місцевих доходів;

-              відділ бухгалтерського обліку і звітності;

-              операційний відділ;

-              розрахункова палата;

-              відділ організації роботи та контролю підвідомчих органів;

-              відділ кадрів;

-              адміністративно-господарський відділ.

Середньоспискова чисельність працівників Головного управління складає 110-160 чол.. Очолює Головне управління начальник (призначається на посаду Міністром фінансів України за поданням голови ДКУ), який здійснює керівництво діяльністю Головного управління і несе персональну відповідальність за результати його діяльності. При начальнику створюється колегія, персональний склад якої затверджується головою ДКУ.

Основним завданням територіальних органів Державного казначейства України є забезпечення казначейського обслуговування державного та місцевих бюджетів, у тому числі, розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, контроль за здійсненням бюджетних повноважень та дотриманням учасниками бюджетного процесу бюджетного законодавства, ведення обліку і складання звітності про виконання бюджетів.

Начальники районних, міських, районів у містах управлінь призначаються на посаду і звільняються Міністром фінансів України за поданням голови Державного казначейства України. Середньоспискова чисельність працівників районних і міських управлінь – до 50 чол. Їхнім основним завданням є забезпечення казначейського обслуговування бюджетів, розрахунково-касового обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, контроль за здійсненням бюджетних повноважень та дотриманням учасниками бюджетного процесу бюджетного законодавства, ведення обліку і складання звітності про виконання бюджетів.

Якісному виконанню завдань та повноважень Державного казначейства сприяє належно організована співпраця органів ДКУ із органами влади та банківською системою. Від органів державної і місцевої влади Казначейство отримує рішення щодо прийняття і виконання бюджету, встановлення пільг, особливого режиму оподаткування, розпорядження про розподіл коштів для здійснення видатків розпорядників коштів відповідних бюджетів. Від фінансових органів, відповідно, - розпис доходів і видатків бюджету з помісячною розбивкою і деталізацією згідно з бюджетною класифікацією, дані про заліки, відстрочки, розстрочки, пільги для окремих категорій платників податків. Органи ДПА зобов'язані подавати Казначейству перелік платників податків, інформацію про заліки, відстрочки, розстрочки, пільги, про не вияснені платежі, рішення про повернення зайво або помилково сплачених платежів; органи КРУ – акти проведених ревізій; банківська система – щоденні виписки про рух та залишки коштів на ЄКР, звітність.

Отримуючи надходження на відповідний субрахунок ЄКР у вигляді податків чи бюджетних асигнувань, Казначейство оперативно здійснює оплату рахунків підприємств і організацій, які виконали роботи чи надали послуги розпорядникам коштів. При цьому, оплата здійснюється після попереднього контролю рахунків на підставі поданих розпорядниками коштів належно оформлених документів у межах залишку коштів. Попередньо контролюється відповідність витрат бюджетному розпису і затвердженому кошторису доходів і видатків розпорядника коштів, а також достовірність підтверджувальних документів на здійснення платежів. Рух коштів за видатками реєструється по кожному розпоряднику та одержувачу бюджетних коштів на реєстраційних рахунках, які відкриваються їм у органах Казначейства за кодами бюджетної класифікації видатків.

У частині касового виконання бюджетів за доходами органи Державного казначейства мають додаткові повноваження на відкриття рахунків з кожного виду надходжень згідно з бюджетною класифікацією за доходами, транзитні рахунки – ЄКР, розподіл доходів між бюджетами, повернення надмірно зарахованих до бюджету сум. За видатками – на бюджетний період відкривають реєстраційні рахунки розпорядникам коштів та ведуть реєстр останніх, здійснюють касове планування згідно з бюджетним розписом, оплачують витрати розпорядників коштів. Як за доходами, так і за видатками Казначейство здійснює бухгалтерський облік та складає звітність. У цьому і полягає суть казначейського виконання бюджетів.

Органи Державного казначейства, відповідно до своїх повноважень та при відповідних обставинах, мають право відмовити у оплаті рахунків, призупинити у встановленому порядку бюджетні асигнування, вилучити кошти до бюджету, зупинити операції або блокувати їх на термін від 10 до 30 днів.