3.5. Взаємодія органів Державного казначейства України з органами Державної контрольно-ревізійної служби : Державне казначейство України : B-ko.com : Книги для студентів

3.5. Взаємодія органів Державного казначейства України з органами Державної контрольно-ревізійної служби

 З метою підвищення ефективності державного фінансового контролю та взаємодії органів Державного казначейства та контрольно-ревізійної служби України відповідно до Указу Президента України від 27.08.2000 р. № 1031/2000 "Про заходи щодо підвищення ефективності контрольно-ревізійної роботи" Головним контрольно-ревізійним управлінням та Державним казначейством України спільним наказом від 11.06.2002 р. № 141/105 затверджений Порядок надання інформації про обсяги коштів державного та місцевих бюджетів, що виділялись головним розпорядникам бюджетних коштів та установам, організаціям і підприємствам.

 Відповідно до цього Порядку органами Державного казначейства проводиться щоквартальне надання органам Головного контрольно-ревізійного управління (ГоловКРУ) інформації про обсяги коштів державного та місцевих бюджетів, що виділялись головним розпорядникам бюджетних коштів (центральний рівень) та установам, організаціям і підприємствам (регіональний рівень).

 З метою вдосконалення механізму подання такої інформації ГоловКРУ України та Державне казначейством України прийняли спільний наказ від 09.04.2003 р. № 82/80 "Про внесення змін та доповнень до Порядку надання інформації про обсяги коштів державного та місцевих бюджетів, що виділялись головним розпорядникам бюджетних коштів та установам, організаціям та підприємствам".

 Змінами до Порядку встановлено, що Державним казначейством України та його підвідомчими органами в АРК, областях, містах Києві та Севастополі щоквартально, через 35 днів після закінчення звітного кварталу, формується файл звіту про отримане фінансування та надходження бюджетних коштів і електронною поштою надсилається відповідно ГоловКРУ України, контрольно-ревізійним управлінням в АРК, областях, містах Києві та Севастополі.

Для отримання додаткової інформації про видатки державного та місцевих бюджетів, що проведенні розпорядниками й одержувачами бюджетних коштів центрального та регіонального рівнів, необхідність у яких виникла під час здійснення контрольних заходів ГоловКРУ, його підвідомчі органи направляють письмові залити відповідно Державному казначейству України і його органам на місцях.

На підставі отриманих даних від органів Державного казначейства ГоловКРУ, контрольно-ревізійні управління в АРК, областях, містах Києві та Севастополі забезпечують формування, наповнення та супроводження інформаційної бази даних державного фінансового контролю щодо підконтрольних органам Державної контрольно-ревізійної служби установ, організацій та підприємств.

 

Основні поняття і терміни:

 

Адміністративна відповідальність - це відповідальність за адміністративне правопорушення, що полягає в застосування уповноваженим суб’єктом, передбаченого законом стягнення до суб’єкта правопорушення.

Бюджетне правопорушення – недотримання учасником бюджетного процесу встановленого Бюджетним кодексом та іншими нормативно-правовими актами порядку складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету чи звіту про виконання бюджету.

Бюджетні повноваження – права і обов’язки учасників бюджетних правовідносин.

Головні розпорядники бюджетних коштів – бюджетні установи в особі їх керівників, які отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень.

Дисциплінарна відповідальність - це різновид юридичної відповідальності, який настає у випадках коли за правопорушення не передбачена адміністративна чи кримінальна відповідальність. Така відповідальність здійснюється у формі накладання дисциплінарних стягнень.

Нецільове використання коштів - це витрачання їх на цілі, що не відповідають бюджетним призначенням, встановленим законом про Державний бюджет України чи рішенням про місцевий бюджет, виділеним бюджетним асигнуванням чи кошторису.

Одержувачі бюджетних коштів – підприємства та організації, що не мають статусу бюджетної установи але одержують бюджетні кошти як фінансову підтримку або уповноважені органами державної влади на виконання загальнодержавних програм, надання послуг безпосередньо через розпорядника.

Органи стягнення – податкові, митні та інші державні органи, яким відповідно до закону надано право стягнення до бюджету податків, зборів та інших надходжень.

Пеня – це плата у вигляді процентів, нарахованих на суму податкового боргу (без урахування пені), що справляється з платника податків у зв’язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов’язання.

Податкове зобов’язання – зобов’язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та в терміни, що визначені чинним законодавством.

Правопорушення – це суспільно небезпечне або шкідливо неправомірне (протиправне) винне діяння (дія або бездіяльність), яке спричиняє юридичну відповідальність

                Протиправність – це така властивість податкового правопорушення, що означає заборону здійснення передбаченого законодавством винного діяння.

Розпорядники бюджетних коштів – бюджетні установи в особі їх керівників, уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов’язань та здійснення видатків з бюджету.

Розпорядники бюджетних коштів ІІ ступеня - бюджетні установи в особі їх керівників, уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов’язань та здійснення видатків з бюджету на виконання функцій самої установи, яку вони очолюють, і на розподіл коштів для переказу, розпорядникам ІІІ ступеня та безпосередньо підпорядкованим їх одержувачам.

Розпорядники бюджетних коштів ІІІ ступеня - бюджетні установи в особі їх керівників, уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов’язань та здійснення видатків з бюджету на виконання функцій самої установи, яку вони очолюють, і на розподіл коштів безпосередньо підпорядкованим їх одержувачам.

Склад правопорушення – це встановлена законодавством України сукупність ознак, при наявності яких протиправне діяння вважається податковим правопорушенням.

Суб’єктом податкового правопорушення - особа, що його вчинила і відповідає ознакам, установленим законом – платник податків.

                Фінансове правопорушення – це винне, протиправне діяння в фінансово-правовій сфері, вчинене суб’єктами фінансового права, за яким фінансовим законодавством встановлена міра фінансової відповідальності (фінансова санкція).

Штрафна санкція (штраф) – це плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов’язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

Цивільна відповідальність - це різновид юридичної відповідальності, який полягає у застосуванні державного примусу до правопорушника шляхом позбавлення особи певних благ чи покладання обов’язків майнового характеру.

Юридична відповідальність за податкові правопорушення – це застосування уповноваженими державними органами або відповідними посадовими особами до платників податків, за вчинення податкового правопорушення, згідно з фінансово-правовими, адміністративно-правовими, кримінально-процесуальними та іншими нормами законодавства, примусових заходів, які виражаються в грошовій формі, або які полягають у обмеженнях особистого, майнового чи іншого характеру, з метою забезпечення фінансових інтересів держави.