РОЗДІЛ 6. БЮДЖЕТНО-КОШТОРИСНЕ ФІНАНСУВАННЯ : Державне казначейство України : B-ko.com : Книги для студентів

РОЗДІЛ 6. БЮДЖЕТНО-КОШТОРИСНЕ ФІНАНСУВАННЯ

 

6.1. Поняття бюджетно-кошторисного фінансування та його значення

 

Державне фінансування забезпечує сьогодні реалізацію пріоритетів економічного і соціального розвитку країни: розвиток і модернізацію паливно-енергетичного комплексу (альтернативні джерела енергоносіїв, ріст власного видобутку, енергозберігаючі технології), структурну перебудову економіки на інвестиційно-інноваційних засадах, розвиток економічної та соціальної інфраструктури, реконструкцію діючих і створення нових екологічно чистих виробництв, розширення конку¬рентного середовища, розвиток приватизаційних процесів і підприємництва, розвиток соціальної сфери тощо.

Бюджет може передбачати фінансування науково-технічних програм структурної перебудови економіки, створення новітніх техноло¬гій та продукції, енергозбереження, ра¬дикального підвищення продуктивності праці та інших програм, що мають велике соціально-економічне значення і високий ступінь завер¬шеності. Ці програми включаються до відповідного державного контракту на плановий рік.

Фінансування – це процес планового, цільового, безповоротного і безвідплатного виділення грошових коштів на цілі загальнодержавного значення (оборона, управління), утримання соціально-культурної сфери, забезпечення соціальних гарантій та зобов'язань держави. Джерелами фінансування є бюджети, позабюджетні цільові фонди, власні кошти державних та недержавних підприємств. До суб'єктів фінансування належать державні органи, підприємства, організації, установи державної та комунальної власності. Останні можуть фінансуватися із бюджету повністю або частково, якщо мають джерела власних доходів.

Бюджетне фінансування має своєю метою забезпечення виконання функцій загальнодержавних органів та органів місцевого самоврядування а також забезпечення функціонування бюджетних установ і організацій.

Бюджетно-кошторисне фінансування передбачає процедури виділення коштів з бюджету на утримання установ, що перебувають на повному утриманні бюджету, на основі фінансових планів. До таких установ належать апарати законодавчої і виконавчої влади, суд і прокуратура, заклади соціально-культурної сфери та інші бюджетні установи. Фінансується з бюджету практично вся невиробнича сфера: заклади соціальної сфери, освіти, охорони здоров'я, культури, фізичної культури і спорту тощо.

Загальноприйняті принципи фінансування у випадку бюджетного фінансування доповнюються наступними:

-              кошти виділяються тільки з одного бюджету - за підпорядкованістю установи (виняток складають загальнодержавні заходи: боротьба з епідеміями, епізоотіями, катастрофами, стихійним лихом);

-              кошти відпускаються за наперед встановленими нормативами;

-              у першу чергу вишукуються власні та кредитні джерела покриття витрат.

Процес бюджетно-кошторисного фінансування охоплює принаймні перших три стадії виконання державного бюджету за видатками, до яких відноситься: встановлення бюджетних асигнувань розпорядникам бюджетних коштів на основі затвердженого бюджетного розпису, затвердження кошторисів розпорядникам бюджетних коштів та взяття ними бюджетних зобов'язань. Подальше отримання розпорядниками товарів, робіт та послуг, здійснення платежів та використання товарів робіт та послуг на виконання бюджетних програм не мають безпосереднього відношення до цього процесу.

Розпорядники коштів одержують бюджетні асигнування відповідно до бюджетного розпису тільки у межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. Державне казначейство контролює відповідність кошторисів розпорядників бюджетних коштів розпису державного бюджету на відповідний рік.

План асигнувань із загального фонду бюджету - це помісячний розподіл асигнувань, затвер¬джених у кошторисі для загального фонду, за скороченою фо¬рмою економічної класифікації, який регламентує взяття уста¬новою зобов'язань протягом року. У межах бюджетних асигнувань - повнова¬жень, наданих розпоряднику бюджетних коштів згідно з його бюджетними повноваженнями щодо коштів державного бюджету, останній приймає бюджетні зобов'язання та здійснює конкретні платежі у процесі виконання бюджету. Бюджетне зобов'язання це будь-яке розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару чи послуги відповідно до бюджетного асигнування та протягом бюджетного періоду, за якими необхідно здійснити платежі. Головні розпорядники бюджетних коштів отримують бюджетні призначення - повноваження, встановлені Бюджетним кодексом Украї¬ни, законом про Державний бюджет України або рішенням про місцевий бюджет, які мають кількісні і часові обмеження і до¬зволяють надавати бюджетні асигнування.

Органи Державного казначейства реєструють, обліковують та відображають у звітності бюджетні зобов'язання розпорядників коштів державного бюджету. Зобов'язання, взяті розпорядниками без відповідних бюджетних асигнувань та незареєстровані у Казначействі, не вважаються бюджетними зобов'язаннями і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів.