6.3. Порядок складання, розгляду і затвердження кошторисів

 

Міністерство фінансів України, Міністерство фінансів АРК та місцеві фінансові органи доводять до головних розпоря¬дників відомості про граничні обсяги видатків загального фонду проекту відповідного бюджету на наступний рік, що є підставою для складання проектів кошторисів.

Головні розпорядники організовують роботу інших розпорядників коштів з метою правильного та своєчасного складання ними проектів кошторисів та забезпечують складання проектів кошторисів на бюджетні програми, що виконуються ними безпосередньо. Для розпорядників нижчого рівня встановлюються граничні обсяги видатків із загального фонду бюджету, терміни подання проектів кошторисів, вказівки щодо їх складання, а також розробляються і повідомляються інші показники, які необхідні, у тому числі, для правильного визначення вида¬тків у проектах кошторисів.

Головні розпорядники контролюють законність та правильність розрахунків показників проектів кошторисів розпорядників нижчого рівня, доцільність запланованих видатків, пра¬вильність їх розподілу за економічною класифікацією, повноту надходження доходів, додержання діючих ставок (посадових окладів), норм, цін, лімітів, а також інші показники та складають проекти зведених кошторисів.

На основі проектів зведених кошторисів формуються бюджетні запити, які подаються Мінфіну, Мінфіну АРК, місцевим фі¬нансовим органам для включення до проектів відповідних бю¬джетів. Термін розгляду проектів кошторисів розпоряд¬ників нижчого рівня встановлюється так, щоб забезпечити своєчасне оформлення проектів зведених кошторисів як бюджетних запитів. Для установ, що функціонували до початку року, на який плануються видатки, проекти кошторисів складаються на повний наступний бюджетний рік. Якщо ж установи утворені не з початку року, кошториси складаються і затвер¬джуються для кожної з них з часу її утворення і до кінця бюджетного року.

У доходній частині проектів кошторисів зазначаються планові обсяги надходжень, які передбачається спрямувати на покриття видатків установи із загального та спеціального фондів відповідних бюджетів. При складанні та затвердженні проектів коштори¬сів залишки коштів за спеціальним фондом кошторисів не плану¬ються.

Формування доходної частини спеціального фонду про¬екту кошторису здійснюється на підставі розрахунків доходів, які визначаються і сумуються за усіма джерелами доходів, що плануються на наступний рік. В основі цих розрахунків лежать такі показники:

-              обсяг надання тих чи інших платних послуг, а також інші розрахункові показники (площа приміщень і вартість обладнан¬ня та іншого майна, що здаються в оренду, кількість місць у гуртожитках, кількість відвідувань музеїв, виставок тощо) та розмір плати в розрахунку на одиницю показника, який повинен встановлюватися відповідно до законодавства;

-              прогнозне надходження зборів (обов'язкових платежів) до спеціального фонду бюджету.

На підставі цих показників визначається сума дохо¬дів на наступний рік за кожним джерелом їх надходження з урахуванням конкретних умов роботи установи. При цьому обов'язково враховується рівень їх фактичного виконання за останній звітний рік, а також очікуваного виконан¬ня у поточному періоді, що передує плановому. Показники повинні наво¬дитися в обсязі, зазначеному у розрахунку, і повністю відпові¬дати показникам бухгалтерської звітності за відповідні періоди.

Під час визначення обсягів видатків розпорядників коштів ниж¬чого рівня головні розпорядники повинні враховувати об'єктив¬ну потребу в коштах кожної установи, виходячи з її основних виробничих показників і контингентів, які встановлюються для установ (кількість класів, учнів у школах, ліжок у лікарнях, дітей у дошкільних закладах тощо), обсягу виконуваної роботи, штат¬ної чисельності, необхідності реалізації окремих програм і заходів щодо скорочення витрат у плановому періоді.

Обов'язковим є першочергове за¬безпечення бюджетними коштами видатків на оплату праці з на¬рахуваннями, а також на господарське утримання установ. Планування кошторисів установи повинно виходити із необхідності забезпечення суворого режиму економії коштів і матеріальних цінностей у майбутньому бюджетному періоді. До кошторисів можуть включатися тільки видатки, пе¬редбачені законодавством, які зумовлені харак¬тером діяльності установи. Видатки на придбання обладнання, капітальний ремонт приміщень тощо, які не є першочерговими, можуть передбачатися лише за умови забезпечення коштами не¬відкладних витрат та відсутності заборгованості. При цьому вида¬тки на заробітну плату з коштів спеціального фонду обчислюють¬ся залежно від обсягу діяльності, що провадиться за рахунок цих коштів, із застосуванням встановлених законодавством норм, які використовуються установами аналогічного профілю.

Після затвердження державного та місцевих бюджетів проекти зведених кошторисів приводяться у відповідність з по¬казниками цих бюджетів. У тижневий термін після опублікування закону про Дер¬жавний бюджет України, відповідного рішення Верховної Ради АРК та місцевих рад Мінфін України та АРК, місцеві фінансові органи доводять до головних розпорядників лімітні довідки про бю¬джетні асигнування.

Лімітна довідка про бюджетні асигнування — це документ, який містить затверджені бюджетні призначення та їх помісяч¬ний розподіл, а також інші показники, що згідно із законодавст¬вом повинні бути визначені на основі нормативів. Показники лімітної довідки доводяться до відома голо¬вних розпорядників, розпорядників нижчого рівня для уточнен¬ня проектів кошторисів і складання проектів планів асигнувань. Форма лімітної довідки затверджується Мінфіном України.

Розпорядники нижчого рівня уточнюють проекти кошто¬рисів, складають проекти планів асигнувань і подають ці доку¬менти головним розпорядникам для уточнення показників прое¬ктів зведених кошторисів і складання проектів зведених планів асигнувань. На підставі доведених лімітних довідок розпорядники приводять свої витрати у відповідність з бю¬джетними асигнуваннями та іншими показниками. З цією метою, чисельність працівників устано¬ви, що пропонується до затвердження за штатним розписом, повинна бути приведена у відповідність з визначеним фондом оплати праці, а інші витрати — у відповідність з іншими встанов¬леними асигнуваннями і, притому таким чином, щоб забезпечити виконання установою своїх функціональних завдань.

Проекти кошторисів і планів асигнувань установ розглядаються головними розпорядниками коштів, які у цьому випадку зобов'язані забезпечити:

-              суворе виконання вимог законодавства, а та¬кож вказівок щодо складання кошторисів на наступний рік;

-              дотримання режиму економії, недопущення включення до кошторисів асигнувань, не зумовлених виробничою необхідністю;

-              до¬держання доведених у лімітних довідках річних обсягів асигну¬вань та їх помісячного розподілу з урахуванням термінів прове¬дення окремих заходів і можливості здійснення відповідних ви¬датків протягом року;

-              недопущення в кошторисах економічно необґрунтованих та не підтвердже-них розрахунками показників.

Головні розпорядники у двотижневий термін після одер¬жання лімітних довідок подають фінансовим органам уто¬чнені проекти зведених кошторисів та проекти зведених планів асигнувань для складання і затвердження річного розпису асиг¬нувань відповідних бюджетів. При цьому, розпис асигнувань згідно з бю¬джетними призначеннями, затвердженими у відповідному бю¬джеті для загального і спеціального фонду у розрізі головних розпорядників і за повною економічною класифікацією повинен відповідати зведенню усіх кошторисів. Помісячний розпис аси¬гнувань загального фонду відповідних бюджетів - розпис асиг¬нувань згідно з бюджетними призначеннями, затвердженими у відповідному бюджеті для загального фонду у розрізі головних розпорядників, за скороченою економічною класифікацією повинен відповідати зведенню усіх планів асигнувань.

Уточнені проекти кошторисів, як і складені проекти планів аси¬гнувань повинні відповідати певним лімітним довідкам.

Міністерство фінансів надсилає Державному казначейству для реєстрації, обліку та виконання затверджений річний розпис асигнувань та помісячний розпис асигнувань загального фонду державного бюджету. Казначейство протягом трьох робо¬чих днів доводить до головних розпорядни¬ків витяги із цих документів, які є підставою для затвер¬дження кошторисів, планів асигнувань усіма розпорядниками та планів використання бюджетних кош¬тів одержувачами. Таким же чином, Мінфін АРК та місцеві фінансові органи доводять до головних розпорядників витяги із затвердженого річного розпису асигнувань та помісячного розпису асигнувань загального фонду відпові¬дних бюджетів, на підставі яких затверджуються кошториси, плани асигнувань та плани використання бюджетних коштів.

Кошториси, плани асигнувань та плани використання бюдже¬тних коштів затверджуються протягом 30 календарних днів з дня затвердження розпису бюджету. При цьому, кошториси, плани асигнувань і штатні розписи затвер¬джуються керівником відповідної вищестоящої установи, а плани використання бюджетних коштів одержувачами затверджуються їх керівниками за погодженням з розпорядни-ками, через яких вони одержують бюджетні кошти.