8.7. Готівкове обслуговування бюджетних установ

магниевый скраб beletage

 

Деяка частина господарських і розрахункових операцій бюджетних установ проводиться готівкою. До таких операцій відносяться виплата заробітної плати, видатків на службові відрядження, допомоги, пільг, придбання канцелярських та господарських товарів тощо.

Для оформлення документів на отримання готівки бюджетні установи подають до органів ДКУ у двох примірниках заявку на видачу готівки та перерахування коштів на вкладні рахунки (додаток 30). Після видачі готівки один примірник з відбитком штампа казначея, повертається установі, а другий зберігається в органах ДКУ. Заявки на видачу готівки виписуються на осіб, яким надано право працювати з готівкою і з якими укладені договори про повну матеріальну відповідальність.

У заявках на видачу готівки на виплату заробітної плати указуються суми податку з доходів фізичних осіб, суми нарахувань до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та суми страхових внесків до Пенсійного фонду України, інші податки і обов’язкові платежі, які утримані із заробітної плати та нараховані на фонд заробітної плати відповідно до чинного законодавства.

Разом із заявкою на видачу готівки бюджетні установи повинні подавати платіжні доручення на перерахування платежів, утриманих із заробітної плати працівників та нарахованих на фонд оплати праці податків до бюджету і зборів до державних цільових фондів, або документальне підтвердження їх сплати раніше (звільнення від сплати). У цих платіжних дорученнях зазначається період, за який сплачуються податки та обов’язкові платежі.

Розпорядники та одержувачі бюджетних коштів несуть відповідальність за правильність нарахування заробітної плати і прирівняних до неї платежів, за повноту перерахування платежів, утриманих із заробітної плати і нарахованих на фонд оплати праці податків до бюджету та зборів до державних цільових фондів при отриманні заробітної плати і прирівняних до неї платежів.

Видача готівкових коштів під звіт на закупівлю сільськогосподарської продукції, продуктів її переробки та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту, дозволяється на строк не більше 10 робочих днів від дня видачі готівкових коштів під звіт, а на всі інші виробничі (господарські) потреби - на строк не більше двох робочих днів, включаючи день отримання готівкових коштів під звіт.

Якщо підзвітній особі одночасно видана готівка як на відрядження, так і для вирішення в цьому відрядженні виробничих (господарських) питань (у тому числі й для закупівлі в населення сільгосппродукції та заготівлі вторинної сировини), то строк, на який видана готівка під звіт на ці цілі, може бути продовжено до закінчення терміну відрядження. Відповідальність за цільове використання готівки несе бюджетна установа.

Після отримання установою матеріальних цінностей або послуг за готівку, до органів ДКУ подаються документи, які підтверджують здійснені видатки (акти придбання матеріальних цінностей чи послуг, рахунки-фактури тощо). Акт придбання матеріальних цінностей складається за установленою формою, підписується спеціально створеною комісією і затверджується керівником установи, або його заступником. Бюджетна установа щомісячно складає Довідку про надходження у натуральній формі (додаток 31), у якій за загальним і спеціальним фондами відображаються надходження та видатки установи за видами та кодами економічної класифікації.

Орган ДКУ приймає від установи підтвердні документи протягом трьох робочих днів після придбання продуктів харчування, медикаментів, господарських товарів, після чого припиняє видачу грошових чеків на отримання готівки для подальшого їх придбання.

Уповноважені особи бюджетних установ отримують готівку з поточних рахунків, відкритих в установах банків на ім’я органів ДКУ на підставі грошових чеків, які оформляються органами ДКУ після перевірки відповідної заявки на видачу готівки.

Кожна бюджетна установа повинна мати грошову чекову книжку, яку вона оплачує і на підставі довіреності отримує від органу ДКУ. При цьому складається акт приймання-передачі грошових чекових книжок у двох примірниках (один примірник залишається в органі ДКУ, другий разом з чековою книжкою передається розпоряднику) та проводиться запис в журналі реєстрації отриманих та виданих чекових книжок (веде ДКУ).

Невикористана готівка повертається на той реєстраційний (спеціальний реєстраційний) рахунок, з якого вона була отримана.

Організація готівкового обслуговування бюджетних установ передбачає складання останніми касових заявок на отримання готівки у наступному кварталі, які за 55 днів до початку планового кварталу подаються до органу ДКУ, в якому вони обслуговуються. Після перевірки і узагальнення зведена касова заявка передається органом ДКУ до уповноваженого банку не пізніше як за 45 днів до початку кварталу.

При внесенні готівки на рахунки розпорядників бюджетних коштів відправники коштів у розрахункових документах (квитанціях тощо) зазначають зміст операції, код економічної класифікації видатків і номери відповідних рахунків розпорядників, що відкриті в органах ДКУ.

Бюджетні установи можуть проводити операцій із застосуванням банківських платіжних карток, для чого в установах банків на умовах договору їм відкривається картковий рахунок. У договорі вказуються довірені особи установи, які можуть використовувати платіжну картку як для отримання готівки, так і для здійснення безготівкових розрахунків, пов’язаних з господарською діяльністю установи, у тому числі на представницькі потреби та витрати на відрядження.

До проведення операцій на картковий рахунок переказуються кошти з відповідних рахунків бюджетної установи. Сума переказу коштів вказується у заявці установи. Кошти карткового рахунку є підзвітними коштами довіреної особи бюджетної установи, яка. оприбутковує та включення їх до авансового звіту за випискою з карткового рахунку або чека банкомату. Авансовий звіт подається до бухгалтерії установи разом із підтвердними документами та залишком невикористаної готівки.

Залишки коштів, не використані довіреною особою у визначені терміни, повертаються на рахунок, з якого вони були перераховані.

 

Основні поняття та терміни:

 

Базові управління Державного казначейства – це управління, на території яких перебувають розпорядники нижчого рівня, до мережі яких включені розпорядники бюджетних коштів, що розташовані на території іншого управління.

Бюджетні асигнування – повноваження, надане розпоряднику бюджетних коштів відповідно до бюджетного призначення на взяття бюджетного зобов'язання та здійснення платежів з конкретною метою в процесі виконання бюджету.

Бюджетне зобов’язання – будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому.

Бюджетне призначення – повноваження, надане головному розпоряднику бюджетних коштів бюджетним законодавством чи рішенням про місцевий бюджет, що має кількісні та часові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування.

Бюджетне правопорушення – недотримання учасниками бюджетного процесу вимог бюджетного законодавства щодо порядку складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету чи звіту про виконання бюджету.

Бюджетний запит – документ, підготовлений розпорядником бюджетних коштів, що містить пропозиції з відповідними обґрунтуваннями щодо обсягу бюджетних коштів, необхідних для його діяльності на наступний бюджетний період.

Взаємні розрахунки – це розрахунки, які виникають між бюджетами в процесі планування та виконання бюджетів.

Відкриті асигнування – це право, надане головним розпорядникам бюджетних коштів та розпорядникам бюджетних коштів нижчого рівня, щодо розподілу виділених асигнувань загального і спеціального фондів державного бюджету підвідомчим установам (одержувачам бюджетних коштів) та використання бюджетних асигнувань з урахуванням прийнятих зобов'язань.

Видатки бюджету – кошти, що спрямовуються на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом, за винятком коштів на погашення основної суми боргу та повернення надміру сплачених до бюджету сум.

Виконання бюджету – одна із стадій бюджетного процесу, яка передбачає забезпечення повного і своєчасного надходження всіх передбачених бюджетом доходів і забезпечення всіх запланованих бюджетом видатків.

Виконання держбюджету за видатками - процедура постійного використання коштів, що знаходяться на рахунках, відкритих в органах Державного казначейства, і щоденного надходять на ці рахунки для проведення бюджетних видатків.

Витрати бюджету – видатки бюджету та кошти на погашення основної суми боргу.

Головні розпорядники бюджетних коштів – бюджетні установи в особі їх керівників, які згідно бюджетного законодавства отримують повноваження шляхом установлення бюджетних призначень.

Дефіцит бюджету – перевищення видатків бюджету над його доходами.

Капітальні видатки – кошти, спрямовані на придбання основного капіталу, створення державних запасів та резервів, придбання землі, нематеріальних активів і у капітальні трансферти.

Касові видатки – всі суми, надані бюджетній установі органом ДКУ чи банком з її рахунків як готівкою, так i безготівково під час оплати рахунків.

Код коштів – це деталізована ознака напряму спрямування коштів державного бюджету (загальний фонд; спеціальний фонд у частині надходжень, які направляються на здійснення спеціальних видатків; плата за послуги, що надаються бюджетними установами; інші джерела власних надходжень бюджетних установ тощо).

Кошторис бюджетних установ – документ, що надає повноваження бюджетній установі на отримання доходів і здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів відповідно до бюджетних призначень.

Нецільове використання бюджетних коштів - витрачання коштів на цілі, що не відповідають бюджетним призначенням, встановленим законом про державний бюджет чи рішенням про місцевий бюджет, виділеним бюджетним асигнуванням чи кошторису.

Поточні видатки – платежі, що не використовуються на придбання капітальних активів.

Поточні зобов’язання - зобов’язання, що вимагають сплати і будуть виконані у поточному році.

Попередній контроль – контроль цільового спрямування коштів на етапі реєстрації зобов’язань розпорядників бюджетних коштів;

Поточний контроль – контроль спрямування коштів у процесі оплати рахунків розпорядників та одержувачів бюджетних коштів.

Принципи здійснення видатків бюджету:

-              збалансованість – повноваження на здійснення видатків бюджету повинні відповідати обсягу надходжень до бюджету на відповідний бюджетний рік;

-              економічність – мінімізація видатків без погіршення якості результату чи термінів його досягнення;

-              ефективність – заплановані цілі повинні досягатися при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів;

-              обґрунтованість – формування видатків на реалістичних показниках економічного та соціального розвитку у відповідності із затвердженими методиками та правилами;

-              повнота – здійснення видатків у повному обсязі за всіма статтями затверджених кошторисів розпорядників бюджетних коштів;

-              субсидіарність – розподіл видатків витрат між державним бюджетом та місцевими бюджетами, а також між місцевими бюджетами ґрунтується на максимально можливому наближенні надання суспільних послуг до їх безпосереднього споживача;

-              цільове використання – використання бюджетних коштів тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями.

Призупинення бюджетних асигнувань – припинення на певний час повноважень розпорядника бюджетних коштів на взяття бюджетного зобов'язання за загальним фондом бюджету при виявленні порушення вимог щодо якості та строків подання звітності про виконання бюджету, ведення бухгалтерського обліку та організації внутрішнього фінансового контролю за операціями з бюджетними коштами, порядку перерахування бюджетних коштів, порядку прийняття бюджетних зобов'язань та нецільового використання бюджетних коштів.

План використання бюджетних коштів є основним плановим документом, на підставі якого одержувачу бюджетних коштів перераховуються бюджетні кошти і він має право на їх використання. За відсутності зазначеного документа рахунок одержувачу бюджетних коштів не відкривається

Протокол про бюджетне правопорушення – документ, що засвідчує факт недотримання учасниками бюджетного процесу установленого бюджетним законодавством порядку складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету чи звіту про виконання бюджету.

Розпис державного бюджету – документ, затверджений міністром фінансів України, за яким здійснюється виконання державного бюджету.

Розпорядники бюджетних коштів – бюджетні установи в особі їх керівників, уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов’язань та здійснення видатків з бюджету.

Меморіальні документи – це документи, що використовуються органами Державного казначейства для безготівкових розрахунків з рахунку на рахунок без виходу в Систему електронних платежів Національного банку України та документально підтверджують зазначені операції, зокрема: меморіальні ордери, платіжні доручення, платіжні вимоги-доручення тощо.

                Транзитні управління Державного казначейства – це управління, на території яких перебувають розпорядники нижчого рівня, які включені до мережі розпорядників бюджетних коштів, розташованих на території іншого управління.

Меморіальні документи – це документи, що використовуються органами Державного казначейства для безготівкових розрахунків з рахунку на рахунок без виходу в Систему електронних платежів Національного банку України та документально підтверджують зазначені операції, зокрема: меморіальні ордери, платіжні доручення, платіжні вимоги-доручення тощо.

 

Література: 2,3,16,32-35,39-41,44,45,50,55,56,62,65,71,73,75