9.3. Казначейське обслуговування місцевих бюджетів за видатками

 

Казначейське обслуговування місцевих бюджетів було запроваджено у 2002 році тільки за доходами. У силу цілого ряду об’єктивних причин, які у основному стосувалися неспроможності матеріально-технічної бази - недостатнє забезпечення комп’ютерною технікою, обладнанням, приміщеннями та необхідною чисельністю працівників, Казначейство не мало змоги організувати виконання місцевих бюджетів за видатками.

З іншого боку, складнощі з виконанням доходної частини державного бюджету у 2002 році не дозволили виділити додаткові асигнування на утримання органів та розвиток матеріально-технічної бази Казначейства. Згідно графіку запровадження казначейського обслуговування місцевих бюджетів за видатками, який був складений на період 2002 - 2005 роки, у 2003 році планувалося перевести на казначейське обслуговування за видатками місцеві бюджети тільки трьох областей (Волинської, Житомирської, Донецької) та бюджет АРК.

Наприкінці 2002 року Президент України своїм Указом “Про невідкладні заходи щодо вдосконалення механізмів казначейського обслуговування” встановив термін переведення бюджету АРК і місцевих бюджетів на казначейське обслуговування за видатками - у межах 2003 року. Указ передбачав і необхідні заходи для успішного виконання цього завдання. Згодом, у квітні 2003 року ці терміни були продовжені до кінця вересня 2004 року.

Казначейське обслуговування місцевих бюджетів за видатками запроваджено і організовано згідно з Порядком казначейського обслуговування місцевих бюджетів.

До запровадження програмно-цільового методу складання місцевих бюджетів органи Державного казначейства, розпорядники коштів місцевих бюджетів при заповненні документів, що застосовуються у процесі казначейського обслуговування місцевих бюджетів, у рядках і графах „КПК” та „Код програмної класифікації” проставляють код тимчасової класифікації видатків місцевих бюджетів.

На початок 2003 року у Державному казначействі були остаточно відпрацьовані процедури обслуговування місцевих бюджетів за доходами, видатками, а також процедури казначейського обслуговування розпорядників коштів місцевих бюджетів. Достатньо чітко окреслені організаційні взаємовідносини органів Казначейства, фінансових органів та розпорядників коштів місцевих бюджетів, хоча необхідного Порядку взаємодії між органами Казначейства та фінансовими органами немає і досі.

Відповідно до цих процедур:

-              не пізніше ніж за 15 днів до початку бюджетного року головні розпорядники та розпорядники коштів нижчого рівня подають до органу Казначейства за місцезнаходженням дані про розташування мережі установ та організацій, погоджені з відповідним фінансовим органом;

-              після прийняття місцевих бюджетів та формування розпису їх доходів (додаток 36) фінансові органи направляють річний розпис асигнувань місцевих бюджетів та помісячний розпис асигнувань загального фонду місцевих бюджетів органам ДКУ, які реєструють їх на відповідних рахунках позабалансового обліку, що засвідчується відбитком штампа на оригіналі розпису;

-              Мінфін АРК, місцеві фінансові органи у тижневий термін доводять до головних розпорядників витяги із затвердженого річного розпису асигнувань відповідних місцевих бюджетів та помісячного розпису асигнувань загального фонду місцевих бюджетів, на підставі яких затверджуються кошториси та плани асигнувань;

-              головні розпорядники подають органам ДКУ, в яких вони обслуговуються, розподіл показників зведених кошторисів та розподіл показників зведених планів асигнувань протягом трьох робочих днів після отримання витягу з річного розпису асигнувань з місцевих бюджетів. Розпорядники, які не мають підвідомчих установ, подають кошторис та план асигнувань із загального фонду місцевих бюджетів;

-              органи ДКУ приймають від розпорядників коштів бюджету, які в них обслуговуються, реєстри зобов’язань та фінансових зобов’язань разом з первинними документами (їх копіями), які є підставою для обліку цих зобов’язань розпорядників коштів місцевих бюджетів у Казначействі;

-              органи ДКУ за розпорядженням про виділення коштів (додаток 37), наданих фінансовими органами, та з урахуванням зареєстрованих фінансових зобов’язань щоденно готують розпорядження на виділення коштів із місцевих бюджетів у розрізі головних розпорядників коштів (у межах надходжень до загального фонду місцевих бюджетів);

-              оплата рахунків розпорядників коштів бюджету здійснюється лише за наявності в обліку органів ДКУ їх зобов’язань та фінансових зобов’язань та залишків коштів на рахунках розпорядників коштів за відповідними кодами економічної класифікації видатків. Підставою для здійснення видатків є платіжні доручення розпорядників коштів і зареєстровані в органах Державного казначейства зобов’язання та фінансові зобов’язання, які підтверджують цільове спрямування коштів.

Для забезпечення цільового спрямування бюджетних коштів Казначейство здійснює як попередній контроль – на етапі реєстрації зобов’язань розпорядників бюджетних коштів, у тому числі фінансових, так і поточний контроль – у процесі оплати рахунків розпорядників бюджетних коштів. При цьому перевіряється підстава (наявність підтвердних документів, нормативно-правових актів тощо) для здійснення платежів, відповідність платежів вимогам обліку і контролю за зобов’язаннями, а також правильність оформлення розрахункових документів.

Оплата видатків розпорядників здійснюється шляхом проведення платежів з їхніх реєстраційних чи спеціальних реєстраційних рахунків, відкритих у органах Казначейства за групою рахунків балансового обліку 354 “Рахунки розпорядників та одержувачів за коштами місцевих бюджетів”. Інформація за проведеними видатками одночасно відображається на рахунках бюджетного обліку 7211 “Видатки загального фонду місцевого бюджету” та 7221 “Видатки спеціального фонду місцевого бюджету”.

Процедури оформлення і подання платіжних доручень розпорядниками, контролю правильності та повноти заповнення реквізитів, виконання чи відмова у їх виконання органами Державного казначейства є ідентичними процедурам, що описані у попередньому розділі стосовно казначейського обслуговування державного бюджету за видатками.

Ідентичними є і відповідні процедури отримання готівки розпорядниками коштів місцевих і державного бюджету для здійснення видатків. Готівка видається на підставі належно оформленої та перевіреної заявки розпорядника при умові наявності залишку коштів на рахунках розпорядника у повному обсязі. При видачі готівки для виплати заробітної плати контролюється сплата обов'язкових платежів. На заявлену суму Казначейство оформляє грошовий чек, за яким уповноважені особи розпорядника отримують готівку з поточних рахунків Казначейства, відкритих в установах банків за балансовим рахунком 257 “Кошти до виплати”. Чеки подаються до оплати протягом 10 календарних днів після дня їх виписки. Казначейство проводить списання отриманих розпорядником готівкових коштів з відповідних рахунків для обліку надходжень на підставі виписки банку з рахунку 257.

Аналітичний облік операцій з виконання місцевих бюджетів передбачає відкриття за кожним рахунком особових карток. Відображені в цих облікових картках дані повинні співпадати з аналогічними даними сальдової та оборотно-сальдової відомості і служать підставою для складання щоденної звітності.