12.5. Види та методи контролю виконання бюджету : Державне казначейство України : B-ko.com : Книги для студентів

12.5. Види та методи контролю виконання бюджету

 

Бюджетний контроль класифікують за видами, формами і методами.

Залежно від суб'єктів контролю розрізняють державний, муніципальний, відомчий, внутрішній і громадський бюджетний контроль.

Державний контроль проводиться Верховною Радою та її комітетами, Рахунковою палатою, Президентом, Кабінетом Міністрів, Мінфіном, ДКУ, ДКРС, Національ¬ним аудиторським комітетом незалежно від відомчого підпорядкування об’єкта перевірки.

Місцеві бюджети, діяльність розпорядників коштів є об'єктами муніципального контролю, який здійснюється місцевими радами суб'єк¬тів державного фінансового контролю центральних органів вико¬навчої влади.

Відомчий контроль проводиться на підпорядкованих підприємствах (установах, організаціях) контрольно-ревізійними підрозділами галузевих міністерств та інших органів виконавчої влади.

Внутрішній контроль проводиться безпосередньо на підприємствах (установах, організаціях) силами їх спеціалізованих підрозділів та спеціалістів. Розпорядники бюджетних коштів зобов’язані ор¬ганізувати ефективну систему внутрішнього контролю.

Громадський контроль здійснюється силами громадськості, зауваження і пропо¬зиції якої можуть бути використані при складанні і виконанні бюджетів. Його ефективність залежить від відкритість і гласність бюджетного про¬цесу.

За терміном проведення контролю розрізняють попередній, поточний та наступний бюджетний контроль.

Бюджетний контроль здійснюється у формі експертизи, перевірки, ревізії, аудиту і моніторингу.

Експертиза це вивчення окремого питання чи явища задля його правильної оцінки (зазначається в експертному висновку).

Перевірка - детальне вивчення окре¬мих питань виконання бюджету, кошторисів, бюджетних програм, роботи розпорядників коштів тощо. Результати оформляються довідкою або доповідною запискою.

Ревізія - всебічна перевірка фінансово-господарської діяльності розпорядників бюджетних коштів з метою встановлення законності, обґрунтованості, доцільності та економічної ефективності бюджет¬них опера¬цій.

Розрізняють повні, часткові, тематичні, комплексні та наскрізні ревізії. При проведенні повної ревізії контролю підлягає уся діяльність розпорядника коштів; часткової – контроль окремих операцій з бюджетними коштами; тематичної – контролю ряду суб'єктів з визначених пи-тань; комплексної - усесторонній контроль діяльності бюджетної організації чи бюджетного процесу; наскрізної - контроль усіх напрямків та складових бю¬джетної роботи та всіх суб'єктів окремого бюджету.

Ревізії можуть бути су¬цільними - контролюються всі бухгалтерсь¬кі документи за певний період і вибіркові - перевіряється лише частина бухгалтерських докумен¬тів за певний період. Виявлення серйозних порушень або зловживання під час вибіркової перевірки є підставою для проведення суцільної ревізії.

Розрізняють планові, поза¬планові, додаткові і повторні ревізії. Планові здійснюють за планом контрольно-ревізійної роботи, по¬запланові - за спеціальними завдання¬ми вищестоящих організацій, судових органів і прокуратури, додаткові – при необхідності детальнішого вивчення діяльності суб’єктів чи окремих операцій, повторні – як правило, для перевірки виконання заходів щодо ліквідації недоліків, виявлених попередньою ревізією.

Аудит фінансової та господарської діяльності бюджетної установи є формою державного фінансового контролю, яка спрямована на попередження фінансових порушень у бюджетній установі та забезпечення достовірності її фінансової звітності.

До його завдань входить контроль та забезпечення:

-              правильності ведення бухгалтерського обліку;

-              законності і ефективності використання бюджетних коштів, державного і комунального майна;

-              формування достовірної фінансової звітності;

-              мінімальних ризиків у діяльності бюджетної установи;

-              організації дієвого внутрішньогосподарського фінансового контролю.

Аудит не просто перевіряє достовірність витрат, а здійснює аналіз ефективності управління бюджетними коштами. Його об’єктами є управлінські рішення керівництва бюджетної установи, планові документи, господарські договори, фінансово-господарські операції, бухгалтерський облік, фінансова і статистична звітність та внутрішньогосподарський фінансовий контроль.

Моніторинг є новою і найменш регламентованою формою бюджет¬ного контролю, яка полягає у безперервному відстеженні операцій на рахунках бюджетної установи, її діяльності та показниками фінансової звітності з метою виявлення ознак, які можуть свідчити про можливість допущення фінансових порушень. Моніторинг це постійний процес, який здійснюється протягом певного промі¬жку часу. Після його завершення не складається акт, довідка чи будь-який інший документ. Увага керівників об'єкта моніторингу звертається на виявлені ознаки можливих порушень, що дозволяє попередити незаконні і неефективні втрат, у тому числі бюджетних коштів, та не допустити порушення бюджетного законодавства.

Основними завданнями моніторингу операцій на рахунках в органах ДКУ, та фінансової звітності бюджетної установи є якнайшвидше виявлення ознак відхилення від принципів використання бюджетних коштів, державного і комунального майна, ведення обліку і складання звітності та повідомлення про них посадових осіб установи для попередження незаконних і неефективних витрат та втрат, коригування управлінських рішень.

Основними завданнями камеральної перевірки фінансової звітності є:

-              виявлення фактів неузгодженості показників у різних формах фінансової звітності або за різні періоди бюджетного року;

-              аналіз виявлених відхилень у звітності та причин їх утворення;

-              звернення уваги посадових осіб установи на ці відхилення для оперативного усунення недоліків і порушень та забезпечення достовірності звітності;

-              визначення питань для обстеження на місці.

Камеральна перевірка фінансової звітності здійснюється без виходу в бюджетну установу.

Обстеження - форма бюджетного контролю, що здійснюється безпосередньо в бюджетній установі і полягає у дослідженні планових та бухгалтерських (первинних і зведених) документів, господарських договорів, фінансової та статистичної звітності, інших документів, пов’язаних з фінансово-господарською діяльністю, бухгалтерським обліком та внутрішньогосподарським фінансовим контролем.

У бюджетному контролі використовуються специфіч¬ні методи його здійснення, які дають змогу всебічно, повно й об'єктивно дослідити формування і використання бю¬джетних коштів, які можна поділити на документальні і фактичні. До методів документального контролю відносяться:

-              перевірка документів за формальними ознаками і за змістом;

-              ариф¬метична перевірка документів;

-              нормативна перевірка документів;

-              зустрічна перевірка документів;

-              логічний контроль;

-              техніко-економічний розрахунок;

-              зворотний перерахунок;

-              експертна оцінка окре¬мих статей бюджетних доходів і видатків;

-              системний і факторний аналіз з використанням прийомів: порівняння, зіставлення, групування, середніх і відносних величин, таблиць тощо.

До методів (прийомів) фактичного контролю відносять: обсте¬ження; інвентаризацію; спостереження; опитування; анкетування; отримання письмових пояснень; контрольні заміри робіт; техно¬логічний контроль.