13.3. Автоматизація процедур обслуговування бюджетів

 

Виконання доходної частини бюджетів у Державному казначействі організоване на базі використання підсистеми АІС „Казна-Доходи”, розробленої у 2000 році фірмою „УНІТІ-БАРС” на базі власного програмного комплексу „Операційний день банку”, який був створений ще у 90-х роках для банківських установ.

Підсистема є простою та зручною, забезпечує роботу в режимі реального часу і може використовуватися на різних управлінських рівнях Державного казначейства. Застосована технологія дозволяє одночасно працювати в системі до 50 комп’ютерів і створює можливість різного рівня доступу до неї, чи до окремих її модулів практично всіх працівників, яким цей доступ необхідний.

АС „Казна-Доходи” забезпечує повноцінну реалізацію наступних основних завдань органів ДКУ:

-              відкриття (закриття) рахунків в органах ДКУ за надходженнями до бюджетів;

-              облік руху бюджетних коштів за рахунками;

-              проведення операцій за доходними рахунками та їх облік;

-              розподіл платежів між бюджетами та перерахування коштів за призначенням;

-              повернення надмірно або помилково сплачених коштів;

-              формування звітності.

Система містить комплекс АРМів конкретних спеціалістів (головний бухгалтер, технолог, адміністратор бази даних, адміністратор захисту інформації, бухгалтер-операціоніст, контролер відділу доходів, спеціаліст з управління коррахунком). За різних умов комплектуються різні набори АРМів, а останні можуть гнучко формуватися і змінюватися у залежності від зовнішніх та внутрішніх чинників. Саме за допомогою АРМів забезпечується весь комплекс робіт, необхідних для реалізації вищезазначених завдань.

АС „Казна-Видатки” розроблена Дніпропетровським управлінням ДКУ і використовується сьогодні у всіх органах Державного казначейства. Призначена для ведення бухгалтерського обліку і складання звітності про виконання бюджетів за видатками. Дана система працює самостійно хоча є підсистемою АІС Державного казначейства, але самостійного виходу в СЕП НБУ немає.

За допомогою АС „Казна-Видатки” формується пакет платіжних документів, який транспортується в систему „Клієнт-банк”, де вони опрацьовуються (реєструються, перевіряються, візуються), формуються в пакет і передаються до розрахункової палати. Система надає можливість контролювати стан рахунків протягом робочого дня, а після завершення операційного дня отримувати заключні виписки від розрахункової палати.

Механізм обслуговування бюджетів за видатками в АС „Казна-видатки” побудований у відповідності з вимогами „Порядку обслуговування державного бюджету за видатками (наказ ДКУ №89 від 25.05.2004 р.) та Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів (наказ ДКУ №205 від 04.11.2002 р.) і передбачає як відповідну послідовність дій так і наявність певних підсистем АС.

Формування бази даних мережі розпорядків бюджетних коштів здійснюється підсистемою введення і опрацювання даних. За кожним розпорядником вводиться код бюджету, код відомчої класифікації, назва установи, її код за ЄДРПОУ, код органу ДКУ та код ДПІ, у якій зареєстрований розпорядник.

Наступним кроком є відкриття рахунків розпорядникам (одержувачам) бюджетних коштів. Номери рахунків мають чотирнадцять знаків і кодуються за схемою та у залежності від аналітичних параметрів, передбачених Інструкцією про відкриття аналітичних рахунків для обліку операцій по виконанню бюджетів (наказ ДКУ №119 від 28.11.2000 р.). Для відкриття рахунків в АС необхідно ввести бюджет, фонд коштів, функцію, регіон та податковий орган, що дозволяє перевірити наявність відповідної установи в мережі. Система повинна надіслати запит і отримати підтвердження про реєстрацію рахунку в АС „Казна-Доходи”, після чого він вважається відкритим.

Наступне завдання, що реалізує система, є введення планових показників за кошторисними призначеннями, планом асигнувань, розпису та помісячного розпису. При реєстрації зобов’язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів автоматично здійснюються відповідні бухгалтерські проведення, після чого появляється можливість реєстрації фінансових зобов’язань. Введення зобов’язань та їх реєстрація проводиться у відповідності з вимогами „Порядку обліку зобов’язань розпорядників коштів бюджету” (наказ ДКУ №103 від 19.10.2000 р.).

Лише після повного виконання попередніх етапів АС „Казна-видатки” дозволить проведення операцій з фінансування видатків розпорядників коштів. При цьому рух будь-якого фінансування супроводжується автоматичним контролем залишків грошових коштів на задіяних балансових і позабалансових рахунках і при наявності таких дозволяє проводити платежі.

Окремий модуль АС забезпечує проведення операцій з готівковими коштами. За заявами розпорядників коштів на отримання готівки формується реєстр в розрізі розпорядників, рахунків та кодів економічної класифікації по рахунках, відкритих у банках для органу ДКУ. На суму реєстру орган Державного казначейства перераховує кошти і факт перерахування підтверджується банком. Одержання розпорядником готівкових коштів відображається за його реєстраційним рахунком у органі ДКУ на підставі виписки банку.

Вся інформація, що була введена в АС „Казна-видатки”, опрацьовується протягом того ж операційного дня і відображається у звітності після його закриття. Після закриття операційного дня введення інформації блокується і будь-які її коригування можливі тільки у наступні операційні дні. Система дозволяє вести спостереження за зміною залишків коштів за обліку грошових коштів, доходів та касових видатків, а також здійснювати зарахування коштів на рахунки та оплачувати видатки з цих рахунків протягом одного операційного дня.

Наявність значних горизонтальних і вертикальних інформаційних потоків як всередині Державного казначейства так і між ним і іншими учасниками бюджетного процесу вимагає створення потужної, надійної і дієвої системи телекомунікації задля інтегрованості всієї системи ДКУ, формування єдиного документообігу, скорочення строків підготовки проектів, централізації обліку та підвищення оперативності і якості звітності, отримання оперативної інформації для прийняття управлінських рішень.

Телекомунікаційна мережа Державного казначейства включає сьогодні відповідну мережу Укртелекому, місцеві телекомунікаційні мережі, мережі абонентського телеграфу, а також власні телекомунікаційні ресурси управлінь. Використовується і електронна пошта НБУ.

Формування власної телекомунікаційної системи на основі використання сучасних технічних та інформаційних технологій повинно забезпечити не тільки надійний зв’язок для органів Державного казначейства, але й для їхньої взаємодії з бюджетними установами та іншими учасниками бюджетного процесу.