Реформа Ехнатона.

магниевый скраб beletage

Спорадичне підвищення в різних місцях то Амона-Ра, то Пта, то – уже в масштабі всієї країни – Осіриса, свідчило про пошук жерцями якогось Єдиного Першоначала всесвіту. Думка староєгипетських мислителів тяжіла до ідеї монотеїзму. Близько 1400 р. до н.е. фараон Аменхотеп IV наважився на глобальну реформу: він відмовився шанувати численний пантеон старих богів, позакривав їхні храми й оголосив культ єдиного божества – Атона-Сонця.

Гімн Атону, написаний Ехнатоном

(уривок)

 

Ти встановив хід часу, аби знову й знову народжувалося створене тобою, – встановив зиму, аби охолодити пашу свою <...> Ти створив далеке небо, аби сходити на ньому, аби бачити все, створене тобою. Ти єдиний, ти сходиш в образі своєму, Атоне живий, сяючий і блискучий! Із себе, єдиного, твориш ти мільйони образів своїх. Міста й села, поля й дороги і Річка споглядають тебе, кожне око спрямоване до тебе <...> .

 

Замість безлічі темних і суперечливих міфів виник більш зрозумілий для землеробського Єгипту культ життєдайного сонця. Фараон навіть ім'я своє змінив на Ехнатон (“любий Атонові”). Проте реформа його не прижилася. По смерті Ехнатона жрецтво знову поновило старі культи, а ім'я фараона-єретика збили звідусюди, аби зникла й пам'ять про нього, і він не мав спокою в загробному житті.