ДЖАЙНІЗМ (з VI ст. до н.е.)

магниевый скраб beletage

 

Це вчення виникає в VI-V ст. до н.е. на основі вчення Джіни, родом кшатрія (а не брахмана). Джіна вчив, що оскільки матерія є майєю-облудою, то весь світ – зло; отож потрібно за життя всі сили витратити на звільнення від нього (нірвана). Джайністи проповідували аскетизм і пошану до всього живого (ахимса), через що найбільші їхні святенники ходять, зав'язавши рота й носа пов'яз¬кою, аби ненароком не проковтнути якусь комаху, і велять замітати перед собою дорогу, щоб не розчавити якусь дрібну істоту. Вони відмовляються від шлюбу й продовження роду, бо вважають все тілесно-матеріальне неправдою, і навіть не носять одягу, бо вважають себе одягненими світлом. У джайнізмі багато спільного з буддизмом, про що розповідатиметься далі. Але на відміну від буддизму, джайнізм не вийшов за межі Індії й залишається суто місцевою релігією, яка заперечує сенс буття й закликає до нірвани як до шляху аскетичного самознищення.