13.2. УКРАЇНСЬКЕ ЗАКОНОДАВСТВО ПРО КОМЕРЦІЙНУ ТАЄМНИЦЮ

Почнемо знайомство з ним з радянских часів.

У статті 30 «Комерційна таємниця підприємства» Закону України «Про підприємства в Україні» від 27.03.1991 р. 887-ХІІ було задекларовано:

«1. Під комерційною таємницею маються на увазі відомості, пов'язані з виробництвом, технологічною інформацією, управ­лінням, фінансами та іншою діяльністю підприємства, що не є державною таємницею, розголошення (передача, витік) яких мо­же завдати шкоди його інтересам.

2. Склад і обсяг відомостей, що становлять комерційну таєм­ницю, порядок їх захисту визначаються керівником підприємст­ва. Відомості, які не можуть становити комерційної таємниці, ви­значаються Кабінетом Міністрів України.

3. Відповідальність за розголошення відомостей, які становлять комерційну таємницю підприємства, і порядок охорони таких ві­домостей встановлюються законодавчими актами України».

На українському законі відчувається вплив союзного, що й зрозуміло. Як співалося у пісні: «Ничто на земле не проходит бесследно».

Автор цих рядків, який впродовж січня 1993 р. — квітня 1994 р. був начальником Управління міжнародних зв'язків Ан- тимонопольного комітету України, вже якось висловлював точку зору про те, що Закон України «Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій ді­яльності» від 18 лютого 1992 р. № 2132-ХІІ був потрібний деко­му передусім для створення Антимонопольного комітету. Краще якби АМКУ назвали Міністерством економічної конкуренції.

У Законі до недобросовісної конкуренції зараховувалося отри­мання, використання, розголошення комерційної таємниці з ме­тою заподіяння шкоди діловій репутації або майну іншого під­приємця. Закон встановлював повне відшкодування збитків, за­подіяних недобросовісною конкуренцією, а також збитків, запо­діяних Антимонопольним комітетом внаслідок розголошення комерційної інформації, отриманої в ході своєї діяльності.

Для цього Закону були запозичені окремі положення із сою­зного закону. У союзному законі, щоправда, не йшлося про не­добросовісну конкуренцію. Союзний закон боровся виключно з монополіями. У Додатках до книги І. І. Дахна «Антимонопо- льне право» (К.: Четверта хвиля, 1998) міститься виконаний автором переклад Закону СРСР «Про обмеження монополісти­чної діяльності в СРСР» від 10 липня 1991 р. Переклад вико­нувався за текстом, опублікованим у газеті «Известия» 26 лип­ня 1991 р.

Із Закону України від 18.02.1992 р. Законом України від 03.03.1998 р. № 154/98-ВР норми про комерційну таємницю було вилучено. Помістили бланкетне відсилання на Закон України «Про захист економічної конкуренції» від 7 липня 1996 р. № 1996 р. № 236/96-ВР.

2 жовтня 1992 р. Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про інформацію» № 2657-ХІІ. Містив 54 статті. що групувалися у шість розділів:

Розділ І. Загальні положення

Розділ ІІ. Інформаційна діяльність

Розділ ІІІ. Сфери, види, джерела інформації та режим доступу до неї

Розділ VI. Учасники інформаційних відносин, їх права та обов' язки

Розділ V. Охорона інформації. Відповідальність за порушення законодавства про інформацію

Розділ УІ. Міжнародна інформацій на діяльність. Співробіт­ництво з іншими державами, зарубіжними і міжнародними орга­нізаціями у сфері інформації.

Закон не містив на своєму початку визначень понять. Поняття були розкидані по всьому тексту Закону. Деякі з них були сфор­муль