2.1.2. Транспортно-логістичні компанії світу

На даний час у фаховій літературі з логістики існує декілька варіантів визначення логістики як новітнього науково- практичного напряму. Це говорить про те, що логістика як нау­ка ще дуже молода і перебуває на стадії формування. Через ви­соку ефективність сьогодні її називають «новою панацеєю» для більшості проблем сучасного світового господарства і визнача­ють як супернауку з оптимізації економічних та управлінських процесів. Деякі автори, навіть, стверджують, що ступінь засто­сування логістики є одним із критеріїв рівня розвитку суспільс­тва. Дійсно, відділи та управління логістики мають нині всі ве­ликі промислові, транспортні, будівельні, торговельні та інші корпорації і фірми США, Японії, Європейського Союзу, Респу­бліки Корея, інших розвинених країн. Виникли спеціалізовані логістичні фірми, а останнім часом з'явилися фірми з логістич- ного консалтингу. Апарат НАТО ще у 50-х рр. XX ст. включав відділ логістики, який фактично виконував функції управління тилом у штабі головнокомандувача збройних сил. Нарешті, у складі оргкомітету з проведення Олімпійських ігор, починаючи з 1993 р., виділяється відділ логістики. До речі, на Олімпіаді в Австралії в 2000 р. офіціальним провайдером логістичних по­слуг була всесвітньо відома і найбільша компанія з експрес- доставки вантажів «United Parcel Service» (UPS) — «Об'єднана служба доставки» (США), що дало можливість цій компанії по­містити олімпійську символіку на всі свої транспортні засоби, включаючи літаки.

В умовах зростаючої конкуренції та необхідності подальшого скорочення витрат все більше підприємств-виробників у розви­нених країнах вважає більш доцільним передати логістичні опе­рації спеціалізованим логістичним фірмам. Таких фірм — логіс- тичних операторів — з'являється все більше в Західній Європі, США, Японії та інших країнах. За розрахунками світовий ринок логістичних послуг на даний час характеризується перевагою країн Західної Європи (зокрема Європейського Союзу) з часткою 27,5 %, Північної Америки (зокрема США) — 26,7 %, та Азійсь­ко-Тихоокеанського регіону (зокрема Японії) — 19 % [19). Серед найбільших логістичних операторів Європи — компанія «Shenker-ВТL» (ФРН — Швеція), яка утворилася в 1999 р. вна­слідок об'єднання німецької логістичної фірми «Schenkem» (за­снованої Г.Шенкером у 1873 р.) та шведської «BTL» (Billspedition Transport Logistics — Експедиторство, транспорт і логістика) і посідає нині перше місце в Європі за обсягами ван­тажних перевезень наземними видами транспорту, друге — за обсягами морських перевезень, четверте — за обсягами авіапере- везень вантажів; компанія «Tomas Nationwide transport» (TNT Голландія), створена в 1946 р., виконує операції з експресової до­ставки вантажів, міжнародної пошти і має найвищий у галузі по­казник логістичного сервісу — 99 %; компанія «Kuhne Nagell» (Швейцарія, Люксембург), що має найгустішу логістичну мере­жу, зокрема в Німеччині — таку, що довільний вантажовідправ­ник та вантажоодержувач розміщені не далі ніж 50 км від най­ближчого логістичного терміналу; «F.M. Logistic» (Франція), яка входить до 500 найбільших компаній Європи, активно працює в СНД — створила філії в Москві, Санкт-Петербурзі, Києві (Брова- ри), Алмати. До речі, ці компанії активно працюють в Україні, особливо «Schenker-BTL» «TNT»; «Кюне і Нагель», які мають представництва в Києві, та «F.M.Logistics», що створила філію «Ф.М.Ложістік — Бровари». Крім наведених глобальних транс - портно-логістичних компаній, у країнах Європейського Союзу сьогодні існує багато дрібних фірм з логістики та міжнародних перевезень вантажів, які виконують доставку їх і в Україну, зок­рема з київськими партнерами мають такі відносини німецькі фі­рми TRANS-O-FLEX, SCHNELL-LIEFERDIENST, SPEDITION DANIELS-SOLINGEN, RBB (Rationelle BURO Betriesein- richtungen) — Bremen-Mahndorf,HANSANO, бельгійська HE Logistics 9H.Essers) — Genk та ін.

Логістичні фірми США мають світовий авторитет і відповідні масштаби діяльності, доходів. Перш за все це UPS — «Об'єднана служба доставки» — найбільша логістична компанія світу, фір­мовий знак якої належить до десяти найвідоміших світових брен- дів. Компанія була створена в 1907 р. в Сіетлі (США). Тепер її рі­чний доход становить 27 млрд дол., персонал налічує понад 340 тис. осіб у 100 країнах світу (у т. ч. в Україні, де працює філія UPS), власний авіапарк складається з 231 літака, автопарк — з 150 тис. фірмових вантажівок. Далі слід назвати компанії DHL та Federal Express, які разом з UPS та TNT належать до чотирьох найбільших компаній світу з експрес-доставки вантажів. Зокрема компанія «DHL Worldwide express» (створена в 1969 р. трьома підприємцями — А. Делсі, Л. Хілбломом, Р. Лінном, перші літе­ри прізвищ яких і склали назву фірми) нині є визнаним світовим лідером з міжнародної авіа — експресдоставки вантажів (їй на­лежить 40 % цього ринку) і активно працює на відповідному українському сегменті (у 2003 р. її купила Німецька пошта, нині DHL — німецька компанія).

Що стосується України, то вона завдяки вигідному географіч­ному розташуванню на перехресті транснаціональних потоків, а також розвиненій інфраструктурі морського, річкового та назем­них видів транспорту, має найвищий серед країн Європи коефіці­єнт транзитності. Через територію нашої держави проходять чо­тири з десяти європейських транспортних коридорів. Ці кори­дори на другій Європейській конференції міністрів транспорту на грецькому острові Крит (1994) були визначені як найбільш перс­пективні, тому їх ще називають «критськими». У використанні унікальних транзитних можливостей України дуже зацікавлені країни Європейського Союзу. Намагаючись завоювати нові рин­ки збуту на Сході, в Малій Азії, Прикаспійському регіоні, євро­пейські країни дивляться на Україну як на перехрестя, де будуть перетинатися нові караванні шляхи XXI ст. Саме через Україну можуть бути прокладені найкоротші маршрути руху вантажів та пасажирів зі Скандинавії, Великобританії, Балтії, Західної Євро­пи до країн Сходу, у т. ч. Туреччини, Закавказзя, Центральної Азії тощо. Для деяких сполучень виграш може становити до 2000 км. Причому зовсім необов'язково споруджувати нові шля­хи. Мережа транспортних шляхів України, насамперед залізнич­них та автомобільних, органічно вписується в загальноєвропей­ську — через Польщу, Словаччину, Угорщину, Румунію,

Молдову, Білорусь, Росію. Вона також охоплює і незамерзаючі морські порти Чорноморсько-Азовського басейну.

Зокрема через територію України проходять такі «критські» ко­ридори, як № 3 (Берлін — Вроцлав — Катовіце — Львів — Київ), № 5 (Лісабон — Барселона — Трієст — Будапешт — Київ), № 9 (Гельсінкі — Санкт-Петербург — Вітебськ — Київ — Кишинів — Пловдів — Салоніки) та № 7 (Дунайський). Їхнє інтенсивне викори­стання може значно збільшити доходи державного та регіональних бюджетів, сприятиме розвитку дорожньої інфраструктури, транспо­ртної та всіх причетних до неї галузей у цілому. Для реалізації цих переваг згідно з розпорядженням Президента України урядом роз­роблена і прийнята в 2002 р. Верховною Радою «Комплексна про­грама утвердження України як транзитної держави на 2001—2010 роки», за якою передбачається створення національної мережі Єв­ропейських транспортних коридорів та її інтегрування в транспорт­ні системи Європи та Азії, Балтійського та Чорноморського регіо­нів. Особлива увага приділяється формуванню трансконти­нентальних міжнародних транспортних коридорів, таких як Євро­па — Кавказ — Азія (ТКАСЕСА) та Балтійське море — Чорне море (Гданськ/Гдиня — Одеса/Іллічівськ), які мають особливо високий коефіцієнт транзитності та перебувають під патронатом Європейсь­кої комісії. Транзитні можливості вищезгаданих міжнародних транспортних коридорів (МТК), що проходять через територію України, використовуються нині далеко не в повну міру. Так, найбі­льший за своїм транзитним потенціалом МТК «ТКАСЕСА» (204,35 млн т) задіяний лише на 15 %, МТК № 3 (201,8 млн т) — на 10,3 %, МТК № 9 (100,1 млн т) — на 18 %, МТК «Балтика — Чорне море» (92,9 млн т) — на 4,4 %, МТК № 5 (38,4 млн т) — на 29 %.З' єднання «критських» коридорів № 9, № 3, № 5 з трансконтинентальними МТК, зокрема «Балтика — Чорне море» та «ТКАСЕСА», дозволить створити реальні умови для комбінованої схеми перевезень ванта­жів «море-суша» в напрямку басейнів Балтійського, Чорного та Ка­спійського морів по самій короткій відстані. Також Україна бере участь у створенні ще двох трансконтинентальних МТК — Євразій­ського та Чорноморського транспортного кільця. Останній форму­ється в межах Організації Чорноморського Економічного Співробі­тництва (ОЧЕС) та Чорноморської Пан-європейської транспортної зони (Pan-European Transport Area), що визначена Європейським Союзом як пріоритетна.

Поступово, особливо з другої половини 90-х рр. XX ст., наро­щують активність українські фірми з надання транспортно- логістичних послуг. Це є закономірним явищем, оскільки витіс­нення українських перевізників з ринку транспортно-логістичних послуг створює реальну загрозу економічній безпеці держави. Так, за даними, що наводив колишній прем'єр-міністр України А. Л. Кінах, тільки 10 % вантажів, що перетинають кордони Украї­ни, обробляються національними перевізниками (10.05.2002 р., при представленні нового міністра транспорту). Серед них слід за­значити «Український державний центр транспортного сервісу (УДЦТС) «Ліски», що був створений у 1995 р. і належить до складу Державної адміністрації залізничного транспорту Украї­ни. За обсягами контейнерних перевезень вантажів УДЦТС «Ліс­ки» посідає чільне місце в СНД, зокрема його заслугою є органі­зація маршрутних контейнерних поїздів «Гамбург — Київ — Гамбург», «Стамбул — Миколаїв — Москва», «Стамбул — Ми­колаїв — країни СНД», «Будапешт — Чоп — Київ — Москва», «Одеса — Москва — Одеса». У галузі логістичних та експеди­торських послуг на залізниці спеціалізується дніпропетровська компанія «Юнікон ЛТД» що видає щомісячний інформаційно- аналітичний журнал «Весь транспорт».

Лідером серед українських підприємств, що здійснюють міжна­родні і внутрішні перевезення автотранспортом, є київська вироб­нича компанія «Рапід», яка вже 40 років спеціалізується на наданні автотранспортних послуг, у т. ч. 10 останніх років — на міжнарод­них автоперевезеннях вантажів. Сфера дії «Рапіду» охоплює всі країни Європи. Автопарк компанії становить 250 автомобілів, у т. ч. 100 сучасних автопоїздів. До комплексу послуг «Рапіду» входять 4500 м митних ліцензійних складів з митним постом. Компанія має відділ логістики служби міжнародних перевезень, який оснащений системою комп'ютерного навігаційного забезпечення GPS (Global Positioning Systems). Міжнародні автоперевезення вантажів також виконує ТОВ «Орлан-транс-груп» (швидко прогресує, за оцінками експертів, вже посідає одне з перших місць за обсягом перевезень серед українських автотранспортних підприємств), транспортно- експедиторський заклад концерну «Укрпромінвест», ЗАТ фірма «Меблі», фірма «Ост-Вест Експрес» у Києві, фірми «Транс ~ Пеле» та «Транс-Кінг» у Луганську (утворилися на базі підприємства «Со- втрансавто — Луганськ», що було найбільшим автоперевізником в Україні, володіло 500 автопоїздами «Вольво»), фірми «КАМАЗ — Транссервіс» (українсько-російська) та «Різе — Транссервіс» (українсько-німецька) у Рівному та інші менш відомі фірми, яких стає все більше в регіонах України.

За даними Всеукраїнської асоціації автоперевізників (ВААП), нині в Україні спеціалізуються на наданні транспортно-логістич- них послуг понад 3 тис. підприємств різних форм власності. У галузевому довіднику «Транспорт, від А до Я» (К., 2001) наво­дили дані про 113 таких фірм (переважна більшість яких містить­ся в Києві та Київській обл.). З них 66 виконували автопереве- зення вантажів, 11 — залізничні перевезення, 7 — повітряні, 3 — морські, а також 26 компаній займаються комплексними транс - портно-експедиторськими та логістичними послугами, що відби­вається в їхніх назвах, де все частіше зустрічається термін «логіс­тика» (наприкпад, київські ТОВ «Лоджістікс Інтернешнл», «Інстар Лоджістікс», «Сервіс та логістика», ДП «Рівайвл Експрес Логістік», ТОВ «Логістік Транс ГМБХ» та ін.).