2.3. МИТНА ЛОГІСТИКА 2.3.1. Складові митної логістики

Митна логістика — новітній науково-практичний на­прям, що з' єднує дві державно-господарські сфери, надзвичайно важливі для розвитку України як незалежної держави та її євроі- нтеграційного курсу, а саме — логістичну та митну діяльність. Логістика, зокрема єврологістика, визначає напряки інтеграції України в Панєвропейську та світову транспортно-логістичні си­стеми, а митна діяльність має за мету забезпечення економічної безпеки України в умовах глобалізації світового господарства. Митна логістика своїм предметом має зовнішньоторговельні по­токи під час їхнього перетину митного кордону України та їх ми­тну обробку. Митна логістика характеризується компонентною, регіональною та функціональною структурою.

У контексті проблеми, що розглядається, корисні праці Смир- нова І. Г., Стаханова Д. В., Стаханова В. Н., Коцан Н. Н., Макогона Ю. В. та Яценка А. Б., інших авторів, а також Митний кодекс України, ухвалений Законом України від 11.07.2002 р. № 92-IV.

Митна переробка зовнішньоторговельних вантажів, посідаючи чільне місце в діяльності митної служби, потребує й найбільших затрат трудових, фінансових, матеріальних та інших ресурсів. Під митною переробкою вантажів розуміється комплекс митних операцій, пов' язаний з процесом фізичного переміщення вантажу через митний кородон держави. Митний кодекс України кваліфі­кує ці операції, як митні режими. Митний режим — це сукуп­ність положень, що визначають статус товарів і транспортних за­собів, переміщуваних через митний кордон України, для митних цілей. Митний кодекс України включає тринадцять видів митних режимів товарів і транспортних засобів: 1. Імпорт; 2. Реімпорт; 3. Експорт; 4. Реекспорт; 5. Транзит; 6. Тимчасовий ввіз (вивіз); 7. Митний склад; 8. Спеціальна митна зона; 9. Магазин безмитної торгівлі; 10. Переробка на митній території; 11. Переробка за ме­жами митної території; 12. Знищення або руйнування; 13. Відмо­ва на користь держави (рис. 2.4).

Роль і значення митного режиму полягає у тому, що він вста­новлює:

а) порядок переміщення товару через митний кордон залежно від призначення товару;

б) умови перебування товару на (поза) митній території;

в) межі, в яких може використовуватися товар;

г) права й обов'язки особи, що переміщує товар;

д) вимоги до товару що поміщається під певний режим.

З позицій митної логістики (або логістизації митної переробки вантажів) всі митні режими класифікуються за такими суттєвими ознаками:

1. Залежно від використання заходів економічної політики розрі­зняють митні режими із застосуванням таких заходів та без їхнього застосування. Так, товари, що підпадають під режим «імпорт» та «експорт» підлягають випуску після завершення митного оформ­лення з застосуванням заходів економічної політики, сплатою всіх належних митних зборів та податків. Товари, що підпадають під митний режим «транзит», «митний склад», «спеціальна митна зо­на», «магазин безмитної торгівлі» після завершення митного офор­млення випускаються умовно без застосування заходів економічної політики і сплати митних зборів та податків.

2. Залежно від накладання мита слід розрізняти митні режими, за яких:

а) передбачається повне звільнення від митних платежів;

б) передбачається часткове звільнення від митних платежів;

в) звільнення від митних платежів немає. До перших двох ви­падків відносяться митні режими «реімпорт», «транзит», «мит­ний склад», «тимчасовий ввіз (вивіз)», «спеціальна митна зона».

3. Залежної від необхідності ліце