2.4. ДОГОВІРНІ ЗАСАДИ ЛОГІСТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ 2.4.1. Види договорів та форми розрахунків

Грамотне ведення логістичних операцій вимагає знан­ня основ сучасного господарського права України, що стосується укладення договорів (контрактів) як основи закупівель, поста­чання товарів і їхньої оплати.

Договір оформляється у випадку, якщо одна сторона пропонує якусь партію товарів за призначеною ціною і на визначених умо­вах постачання, а інша сторона — приймає цю пропозицію. У більшості випадків договори бувають письмовими (контракти), але можливі й усні, які часто виконуються не менш ретельно. Порівняно рідке застосування усних договорів пов' язано, насам­перед, з тим, що відсутність документа ускладнює доказ наявнос­ті договору в судових інстанціях. Як у прислів'ї: «Слово до спра­ви не підшиєш» У сучасній логістиці в Україні застосовуються в основному два види договорів — це договір (контракт) купівлі- продажу і договір (контракт) постачання (рис. 2.6).

Договір (контракт) повинний мати вартість, тобто він стає до­говором у юридичному розумінні тільки коли в ньому зафіксова­ні фінансові умови.

Право укладати договори (контракти) мають тільки строго ви­значені посадові особи (директор, генеральний директор), упов­новажені фірмою і діючі від її імені.

Договір (контракт) закупівлі повинний бути законним, тобто цілком відповідати юридичним нормам України. Наприклад, не­законним буде договір (контракт) на постачання продукції, виро­бництво якої заборонене законодавством України.

Укладання договору (контракту) припускає узгодження різних умов — як чітко висловлених (explicit), так і таких, що припус­каються (implicit). Усі вони повинні знайти відображення в доку­ментах, на основі яких оформляється договір (контракт). Чітко виражені умови — ті, котрі фактично відбиті в договорі (контра­кті). Умови, що припускаються — ті, котрі або випливають із за­фіксованих у договорі, або є такими, що розуміються, виходячи зі здорового глузду. Постачальник утрачає право власності на това­ри після укладання договору (контракту), якщо інше спеціально не обумовлене в договорі або товари ще не зроблені.

Як умову договір (контракт) може передбачати виниклі збит­ки (мається на увазі обговорена в договорі сума, що повинна бути виплачена постачальником при порушенні ним терміну поста­чання). Ця сума не є штрафом і звичайно встановлюється зазда­легідь у розумних межах. Штрафи — діючий засіб змусити по­стачальника виконати умови договору. На відміну від відшкоду­вання збитку, штраф є сумою, збільшеною порівнюючи з зазна­ченою в договорі, й такою, що зростає залежно від порушення терміну постачання, постачання товару неналежної якості тощо.

Якщо заздалегідь передбачено випадки, коли поставити товар у термін не є можливим з причин, що не залежать від постачаль­ника, то в договорі (контракті) слід поставити відповідну умо­ву — форс-мажор.

Структура договору (контракту), що відповідає законодавству України, включає розділи:

У випадку контракту міжнародної купівлі-продажу товару:

1. Предмет контракту

2.Ціна контракту

3.Терміни і дата постачання

4.Якість товару

5.Упакування і маркірування

6.Умови оплати

7.Передача і приймання товару

8.Претензії

9. Форс-мажор

10. Штр