2.4. ДОГОВІРНІ ЗАСАДИ ЛОГІСТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ 2.4.1. Види договорів та форми розрахунків

магниевый скраб beletage

Грамотне ведення логістичних операцій вимагає знан­ня основ сучасного господарського права України, що стосується укладення договорів (контрактів) як основи закупівель, поста­чання товарів і їхньої оплати.

Договір оформляється у випадку, якщо одна сторона пропонує якусь партію товарів за призначеною ціною і на визначених умо­вах постачання, а інша сторона — приймає цю пропозицію. У більшості випадків договори бувають письмовими (контракти), але можливі й усні, які часто виконуються не менш ретельно. Порівняно рідке застосування усних договорів пов' язано, насам­перед, з тим, що відсутність документа ускладнює доказ наявнос­ті договору в судових інстанціях. Як у прислів'ї: «Слово до спра­ви не підшиєш» У сучасній логістиці в Україні застосовуються в основному два види договорів — це договір (контракт) купівлі- продажу і договір (контракт) постачання (рис. 2.6).

Договір (контракт) повинний мати вартість, тобто він стає до­говором у юридичному розумінні тільки коли в ньому зафіксова­ні фінансові умови.

Право укладати договори (контракти) мають тільки строго ви­значені посадові особи (директор, генеральний директор), упов­новажені фірмою і діючі від її імені.

Договір (контракт) закупівлі повинний бути законним, тобто цілком відповідати юридичним нормам України. Наприклад, не­законним буде договір (контракт) на постачання продукції, виро­бництво якої заборонене законодавством України.

Укладання договору (контракту) припускає узгодження різних умов — як чітко висловлених (explicit), так і таких, що припус­каються (implicit). Усі вони повинні знайти відображення в доку­ментах, на основі яких оформляється договір (контракт). Чітко виражені умови — ті, котрі фактично відбиті в договорі (контра­кті). Умови, що припускаються — ті, котрі або випливають із за­фіксованих у договорі, або є такими, що розуміються, виходячи зі здорового глузду. Постачальник утрачає право власності на това­ри після укладання договору (контракту), якщо інше спеціально не обумовлене в договорі або товари ще не зроблені.

Як умову договір (контракт) може передбачати виниклі збит­ки (мається на увазі обговорена в договорі сума, що повинна бути виплачена постачальником при порушенні ним терміну поста­чання). Ця сума не є штрафом і звичайно встановлюється зазда­легідь у розумних межах. Штрафи — діючий засіб змусити по­стачальника виконати умови договору. На відміну від відшкоду­вання збитку, штраф є сумою, збільшеною порівнюючи з зазна­ченою в договорі, й такою, що зростає залежно від порушення терміну постачання, постачання товару неналежної якості тощо.

Якщо заздалегідь передбачено випадки, коли поставити товар у термін не є можливим з причин, що не залежать від постачаль­ника, то в договорі (контракті) слід поставити відповідну умо­ву — форс-мажор.

Структура договору (контракту), що відповідає законодавству України, включає розділи:

У випадку контракту міжнародної купівлі-продажу товару:

1. Предмет контракту

2.Ціна контракту

3.Терміни і дата постачання

4.Якість товару

5.Упакування і маркірування

6.Умови оплати

7.Передача і приймання товару

8.Претензії

9. Форс-мажор

10. Штрафні санкції

11.Арбітраж

12. Інші умови.

У випадку контракту на постачання обчислювальної техніки:

1. Предмет контракту

2. Асортимент

3.Якість. Комплектність. Технічні дані

4.Гарантійний термін

5.Терміни і порядок постачання

6.Ціна

7.Порядок розрахунків

8.Умови постачання

9.Пункт постачання

10.Упакування і маркірування

11. Відвантаження і транспортування

12. Передача товару

13.Термін дії контракту

14. Відповідальність сторін

15. Вирішення спорів

16.Зміна умов контракту

17. Інші умови

18.Юридичні адреси. Банківські і відвантажувальні реквізити Сторін на момент укладення контракту

19. Доповнення до контракту (специфікація)

У випадку контракту на постачання м 'яса:

1. Предмет договору

2.Кількість товару

3.Якість товару

4. Сума контракту і порядок розрахунків

5. Упакування і маркірування

6. Постачання товару

7. Приймання товару

8.Форс-мажор

9.Відповідальність сторін

10. Вирішення спорів

11. Інші умови

12. Юридичні адреси і реквізити сторін

13. Доповнення до контракту (специфікація)

Заключний етап виконання договору (контракту) — доручен­ня рахунків на оплату замовлених товарів. При цьому всі рахунки необхідно перевірити відповідно до декількох основних правил:

— після одержання рахунка упевнитись, що він призначений саме вам;

— звірте номер замовлення, зазначений у рахунку з номером замовлення в наявній у вас копії, а також з повідомленням про одержання товару зі складу (від відділу одержувача).

Якщо в документах немає суперечностей, бухгалтерія оплачує рахунки. При оплаті рахунків використовуються, як правило, безготівкові розрахунки, але можуть виконуватися також готів­кові платежі, якщо інше не встановлено законом. При здійсненні розрахунків допускаються розрахунки платіжними дорученнями, акредитивом, чеками, розрахунки за інкасо й у формах, передба­чених законом, установленими відповідно до нього банківськими правилами і застосовуваними в банківській практиці звичаями ділового обороту.

Сторони за договором (контрактом) можуть обрати й викори­стовувати кожну із зазначених форм розрахунків (рис. 2.7):

1. Розрахунки платіжними дорученнями. За даною формою розрахунків банк зобов'язується за дорученням платника, за ра­хунок коштів, що знаходяться на його рахунку, перевести необ­хідну грошову суму на рахунок зазначеної платником особи в цьому ж або іншому банку в термін, установлений законом, якщо коротший термін не передбачений договором банківського раху­нка або не визначається застосовуваними в банківській практиці звичаями ділового обороту.

2.Розрахунки акредитивом. За розрахунками за акредити­вом банк, що діє за дорученням платника про відкриття акре­дитиву і відповідно до його вказівки (банк-емітент), зобов'я­зується виконати платежі одержувачу коштів або оплатити, акцептувати, врахувати переказний вексель або дати повнова­ження іншому банку (виконуючому банкові) виконати платежі одержувачу засобів або оплатити, акцептувати або врахувати переказний вексель.

3.Розрахунки по інкасо. За цією формою розрахунків банк (банк-емітент) зобов'язується за дорученням клієнта здійснити за його рахунок дії з одержання від платника і (або) акцепту — пла­тежу.

4.Розрахунки чеками. Чеком визнається папір, що містить ні­чим не обумовлене розпорядження чекодавця банкові виконати платіж зазначеної в ньому суми чекоутримувачеві. У якості плат­ника за чеком може бути зазначений тільки банк, де чекоутриму- вач має кошти, якими він має право розпоряджатися шляхом ви­ставляння чеків. Чек повинний містити:

— найменування «чек», включене в текст документа;

— доручення платнику виплатити визначену грошову суму;

— найменування платника і вказівку рахунку, з якого пови­нний бути виконаний платіж;

— указівку валюти платежу;

— указівку дати і місця складання чека;

— підпис особи, що виписує чек (чекодавця).

У рамках зазначених форм розрахунки можуть виконуватися з частковою передоплатою і за фактом одержання товару, з перед­оплатою цілком — за весь товар, оплатою у розстрочку тощо. У будь-якому випадку спосіб платежу обумовлюється в контракті (договорі) купівлі-продажу. Негайна або попередня оплата това­ру може надати право на знижку від загальної вартості отрима­них товарів. З іншого боку, оплата товару після закінчення яко­гось терміну означає, що сума, яка повинна бути виплачена постачальникові, може бути використана на інші нестатки. У цьому зв'язку, визначаючи спосіб платежу, необхідно ретельно зважити всі його переваги й недоліки, рівно як і свої можливі ви­годи і втрати.

У практиці закупівельної логістики найбільше застосування одержали договір (контракт) купівлі-продажу і договір (конт­ракт) на постачання продукції.

За договором купівлі-продажу продавець зобов'язується пере­дати товар у власність покупцеві, а покупець зобов'язується при­йняти товар і заплатити за нього визначену грошову суму. У новому Цивільному кодексі України, крім традиційних для да­ного договору зобов'язань продавця (попереджати покупця про права третіх осіб на продаваний товар, зберігати його до передачі покупцеві), сформульовано багато нових правил, які стосуються визначення кількості, асортименту, якості, комплектності товару, тари й упакування, термінів передачі товару покупцеві і наслідків невиконання їх продавцем. Договір може бути укладений на ку- півлю-продаж як товару, який є в продавця на момент укладання договору, так і товару, що буде виготовлений або придбаний продавцем у майбутньому, якщо інше не встановлено законом, іншими правовими актами або не випливає з характеру товару.

Однією з істотних умов договору купівлі-продажу є предмет, якому притаманні певні кількісні і якісні характеристики. Прода­вець зобов' язаний передати покупцеві товар, передбачений догово­ром, а також його приналежності і прикладені документи (техніч­ний паспорт, сертифікат якості тощо), що зазначені в договорі. Кількість товарів, що підлягають передачі покупцеві, вказується в договорі у відповідних одиницях виміру або грошовому виразі. Умова щодо кількості товарів може бути встановлена шляхом вказі­вки в договорі порядку її визначення. Якщо за договором купівлі- продажу передачі підлягають товари у визначеному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками (асортимент), продавець зобов' язаний передати покупцеві товар в асортименті, погодженому сторонами. Якщо асортимент у договорі не визначений або не встановлений у порядку, передбаченому дого­вором, але із суті зобов' язань асортимент випливає, то товар пови­нний бути переданий покупцеві в асортименті, виходячи з потреб покупця, що були відомі продавцеві на момент укладання договору, або слід відмовитися від виконання договору.

Дуже важлива проблема для договорів закупівлі-продажу — гарантія продавцем якості товару, зокрема встановлення і ви­значення гарантійних термінів або термінів придатності товарів. Продавець зобов' язаний передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору. За відсутності в договорі умов про якість товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, прийнятний для цілей, у яких товар такого роду звичайно засто­совується. Якщо під час укладання договору покупець сповістив продавця про конкретну мету придбання товару, продавець по­винен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до зазначеної мети. У випадку продажу товару за зразком і (або) за описом, продавець повинен передати покуп­цеві такі товари, що відповідають зразкові і (або) опису. Якщо ж відповідно до встановленого законом порядку передбачено обов'язкові вимоги щодо якості товару (наприклад, стандарта­ми, технічними умовами тощо), то продавець зобов' язаний пе­редати покупцеві товар, що відповідає цим обов'язковим вимо­гам. За згодою між продавцем і покупцем може бути переданий товар, що відповідає підвищеним нормам якості, порівнюючи з обов' язковими вимогами, встановленими в передбаченому за­коном порядку.

Товари, що продавець зобов' язаний передати покупцеві, по­винні відповідати вищевказаним вимогам у момент передачі їх покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товарів цим умовам не передбачений договором. В межах розумного те­рміну товари повинні бути придатними для цілей, у яких товари подібного роду звичайно використовуються. Якщо договором або законом, іншими правовими актами передбачено надання продавцем гарантії якості товарів, продавець зобов' язаний пере­дати покупцеві товари, що повинні відповідати установленим вимогам протягом визначеного періоду часу, що визначається договором, законом або іншими правовими актами (гарантійного терміну). Гарантія якості товару поширюється і на всі комплек­туючі вироби, якщо інше не передбачено договором.

За загальним правилом гарантійний термін починає відрахо­вуватися з моменту передачі товару покупцеві, якщо інше не пе­редбачено договором. Якщо покупець позбавлений можливості використовувати товар, для якого встановлено гарантійний тер­мін, через обставини, що залежать від продавця, гарантійний те­рмін не минає до усунення відповідних обставин продавцем. Як­що інше не передбачено законом, гарантійний термін продов­жується на час, протягом якого товар не міг використовуватися через виявлені в ньому недоліки, за умови повідомлення в нале­жному порядку продавця про недоліки товару.

Вважається, що гарантійний термін на комплектуючий виріб дорівнює гарантійному термінові на основний виріб і минає од­ночасно з останнім, якщо інше не передбачено договором купів- лі-продажу. Якщо на комплектуючий виріб у договорі встанов­лено гарантійний термін меншої тривалості, ніж на основний виріб, покупець має право висунути вимогу щодо недоліків ком­плектуючого виробу за їхнього виявлення протягом гарантійного терміну на основний виріб. Якщо в договорі гарантійний термін на комплектуючий виріб є більшим, ніж на основний виріб, по­купець має право висунути претензії щодо неналежної якості то­вару за умови, що недоліки комплектуючого виробу виявлено впродовж гарантійного терміну на нього, незалежно від сплину гарантійного терміну на основний виріб.

Законом, іншими правовими актами, державними стандартами або іншими обов' язковими правилами може бути встановлено термін, після закінчення якого товар вважається непридатним для використання за призначенням (термін придатності). Останній визначається або періодом часу, що обчислюється з дня його ви­готовлення і протягом якого товар є придатним до використання, або часом (датою), до якого товар придатний до використання. Товар, на який установлено термін придатності, продавець пови­нний передати покупцеві з таким розрахунком, щоб його можна було використати за призначенням до закінчення терміну прида­тності.

Про важливість вищенаведених положень у закупівельній ло­гістиці свідчить такий приклад. Спільне українсько-англійське підприємство «Галка ЛТД» (м. Львів) і приватне підприємство «Лідія О.В.» (м. Первомайськ) 14 травня 2005 р. уклали контракт на купівлю-продаж 7 тонн розчинного кавового напою в 900- грамових банках. У той же день товар було завантажено на авто­мобіль із причепом і відправлено покупцеві в м. Первомайськ. Не розвантажуючи товар у пункті призначення, покупець відправив його цим же автотранспортом і з пломбами продавця до м. Санкт-Петербурга для передачі Мурманському пароплавству, з яким він уклав договір на постачання кавового напою. Під час перевірки товару в м. Санкт-Петербурзі було виявлено розбіж­ність між часом виготовлення, зазначеним у посвідченні якості на цей товар (квітень 2006 р. і датою його виготовлення, зазначе­ної в маркіруванні на банках з кавовим напоєм (2 і 28 лютого 2006 р.). Оскільки до закінчення терміну придатності кавового напою залишилося менш 2 місяців, у той час як для використання на кораблях далекого плавання термін придатності повинний бу­ти щонайменше 4 місяці, Мурманське морське пароплавство від­мовилося від одержання цього напою. За розпорядженням прива­тного підприємства «Лідія О. В.» кавовий напій був переданий для реалізації в місцевій торговельній мережі.

Суперечку з приводу несплати покупцем-приватним підпри­ємством «Лідія О. В.» отриманого товару через невідповідність терміну придатності, зазначеного в посвідченні якості, і дат виго­товлення, зазначених у маркіруванні на банці з напоєм, у зв'язку з чим термін придатності виявився меншим ніж 4 місяці, було вирішено на користь продавця — СП «Галка ЛТД». При цьому було враховано, що покупець, надіславши своїх представників у м. Львів для укладення контракту й одержання товару, не переві­рив термін придатності кавового напою під час навантаження ав­томобіля на складі продавця і не провів такої перевірки в пункті призначення — м. Первомайську. У контракті купівлі-продажу не було обумовлено, що термін придатності товару повинний бу­ти більше 4 місяців, а в момент одержання товару термін придат­ності відповідно до стандарту на кавовий розчинний напій (6 мі­сяців) ще не закінчився.

Якщо покупець знайшов недоліки товару після закінчення га­рантійного терміну або терміну придатності, то продавець несе за них відповідальність, якщо покупець доведе, що недоліки виник­ли перед передачею йому товару або через причини, що діяли до моменту передачі.

Покупець, якому було продано неякісний товар, якщо ці недо­ліки не були обумовлені продавцем у контракті, має право (згід­но з ст. 234 ЦК) зажадати від продавця на свій розсуд:

— заміни неякісного товару, визначеного в договорі родовими ознаками на товар належної якості;

— відповідного зменшення закупівельної ціни товару;

— безкоштовного усунення недоліків товару продавцем або відшкодування продавцем витрат покупця на усунення цих недо­ліків;

— заміни на такий же товар іншої моделі з відповідним пере­рахунком закупівельної ціни;

— розриву договору з відшкодуванням покупцеві збитків.

Новий Цивільний кодекс України (ст. 710) установлює, що

якщо на товари не встановлено гарантійний термін придатності, то претензії щодо недоліків можуть пред'являтися покупцем за умови, що вони були виявлені в купленому товарі в розумний те­рмін, але в межах 2 років (старий ЦК цей термін встановлював у межах 6 місяців). Термін для виявлення недоліків товару, що під­лягає перевезенню або відправленню поштою, за новим ЦК, об­числюється нині від дати одержання товару в місці призначення.

Договір може передбачати обов' язок продавця передавати по­купцеві визначений набір товарів у певній кількості (комплектто- вар). У цьому випадку зобов' язання вважається виконаним з мо­менту передачі всіх товарів, включених у комплект. Якщо продавець передав некомплектні товари, покупець на свій розсуд може зажадати від нього:

— відповідного зменшення закупівельної ціни;

— доукомплектування товарів у розумний термін.

У випадку невиконання останньої вимоги продавцем покупець має право (згідно з ст. 714 ЦК):

— на заміну некомплектних товарів на комплектні;

— на відмову від виконання договору і відшкодування спла­ченої за товар суми.

Договір може також передбачати неустойку за передачу про­давцем некомплектних товарів. Якщо інше не передбачено дого­вором і не випливає із суті зобов' язання, продавець зобов' язаний передати покупцеві товар у тарі і (або) упакуванню, крім товарів, що за своїм характером не вимагають затарювання й упакування. Якщо ж договір не містить вимог щодо тари й упакування, то то­вар потрібно затарювати і упаковувати звичайним для такого то­вару способом, а за відсутності такого — способом, що забезпе­чує схоронність товарів подібного роду за звичайних умов зберігання і транспортування. Якщо у встановленому законом порядку передбачено обов'язкові вимоги щодо тари і (або) упа­кування (наприклад, стандартами, технічними умовами тощо), то продавець зобов' язаний передати покупцеві товари у тарі й упа­куванні, що відповідають цим обов'язковим вимогам. Якщо то­вар, що підлягає затарюванню й (або) упаковуванню, передається покупцеві без тари або упакування або в неналежній тарі або упакуванні, покупець має право зажадати від продавця належно­го затарювання або впакування товару або заміни неналежної та­ри й упакування, якщо інше не виникає із суті зобов' язання або характеру товару. Замість пред'явлення продавцеві вищевказаних вимог, згідно з ст. ст. 708, 715 і 716 ЦК, покупець має право пред'явити продавцеві інші претензії, що виникають з передачі товару неналежної якості.

Оскільки при виконанні договору продавець може робити пору­шення умов щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, та­ри або упакуванню, термінів передачі товару тощо, необхідна пере­вірка покупцем виконання умов договору і своєчасне повідомлення продавця про допущені ним порушення. Таку перевірку повинний виконати покупець відповідно до вимог, передбачених договором, законом або іншими правовими актами, а якщо порядок перевірки не встановлено — відповідно до звичаїв ділового обороту або умов, які беруться до уваги в таких випадках. Якщо законом, іншими пра­вовими актами, обов' язковими вимогами державних стандартів або договорів купівлі-продажу передбачено зобов'язання продавця пе­ред передачею товару покупцеві перевіряти кількість, асортимент, якість, комплектність, тару й упакування товару (іспит, аналіз, огляд тощо), продавець за вимогою покупця повинний надати йому дока­зи проведення такої перевірки. При цьому перевірка відповідності вимог щодо предмету договору продавцем і покупцем повинна ви­конуватися на тих же самих умовах.

Покупець зобов' язаний сповістити продавця про порушення умов договору щодо якості, асортименту, кількості, комплектно­сті, тари упакування товару, й інших умов у термін, передбаче­ний законом, іншими правовими актами або договором, а якщо такий термін не встановлено — у розумний термін після того, як порушення відповідної умови договору було виявлено, виходячи з характеру і призначення товарів. У випадку невиконання поку­пцем цієї вимоги продавець має право цілком або частково від­мовитися від задоволення відповідних претензій покупця (у тому числі сплати неустойки, відшкодування збитків), якщо доведе, що це обумовило неможливість задоволення його претензій або тягне для продавця неспіврозмірні витрати, порівнюючи з тими, які б він поніс, якби був вчасно сповіщений про порушення умов договору. Якщо ж продавець знав або повинен був знати про те, що передані покупцеві товари не відповідають умовам договору купівлі-продажу, то він, згідно зі ст. 718 ЦК України, не має пра­ва посилатися на вищенаведені положення.

Покупець зобов' язаний оплатити товари згідно з ціною, пе­редбаченою договором. У випадках, передбачених законом або іншими правовими актами, застосовуються ціни (тарифи, ставки і т. п.), установлені і регульовані уповноваженими на це держав­ними органами. Покупець повинен також вчинити за свій раху­нок дії, що відповідно до закону, договору звичайно висуваються і які необхідні для здійснення платежу. Розрахунки у внутріш­ньому обороті між суб'єктами підприємницької діяльності за продані товари виконуються, як правило, у безготівковому по­рядку в національній валюті України через банк шляхом перера­хування коштів з рахунку платника на рахунок одержувача. Сто­рони договору купівлі-продажу самостійно вибирають і визна­чають у договорі форми безготівкових розрахунків, передбачених «Інструкцією про безготівкові розрахунки в господарському обо­роті України», затвердженою постановою Правління Національ­ного банку України від 02.08.1996 р.

Якщо в договорі не визначено термін, впродовж якого пови­нно бути виконане грошове зобов' язання, необхідно виходити з вимог ст. 165 ЦК, відповідно до якої кредитор має право вимага­ти виконання зобов'язання, а боржник має право його виконува­ти в будь-який час. При цьому боржник повинний виконати поді­бне зобов'язання в семиденний термін з дня пред'явлення вимоги кредитором. Цим днем слід вважати дату одержання вимоги бо­ржником.

До 2002 р. у законодавстві України не було загальної норми, яка б давала стороні за договором право затримувати зустрічне виконання свого зобов'язання. Щодо договору купівлі-продажу, цей пробіл заповнило правило, що міститься в п. 5 ст. 722 нового ЦК: у випадку, коли продавець відповідно до договору зо­бов'язаний передати покупцеві, крім неоплачених ще й інші то­вари, він має право призупинити передачу цих товарів до повної оплати усіх раніше переданих товарів, якщо інше не передбачено законом, іншими правовими актами або договором.

Договором купівлі-продажу може передбачатися попередня оплата товарів, тобто повна або часткова оплата товарів до пере­дачі їх покупцеві, або оплата товарів через якийсь час після пере­дачі їх покупцеві (продаж товарів у кредит), або оплата товарів у розстрочку. Якщо покупець не оплачує товари, передані йому згідно з умовами договору, продавець має право вимагати оплати товарів і виплати відсотків за використання своїх коштів, а якщо покупець у порушення договору відмовляється прийняти й опла­тити товар, продавець, на свій розсуд, має право вимагати оплати товару або відмовитися від виконання договору і вимагати від­шкодування збитків. Крім того, згідно зі статтями 1 і 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошо­вих зобов'язань» від 22 листопада 1996 р., платники коштів ви­плачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, установлюваному за згодою сторін. Роз­мір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної обліковості ставки Національного банку України, що діяла у період, за який виплачується пеня.

Договір постачання є найбільш доцільним для регулювання господарських зв'язків у тих випадках, коли необхідно тривале і систематичне постачання товарами суб'єктів підприємництва. При цьому сторони вільно визначають предмет і інші умови до­говору, за винятком поставок товарів за міждержавними угодами.

За договором постачання постачальник (підприємець) зо­бов'язується передати в обумовлений термін (який не збігається з моментом укладання договору) товари у власність (повне госпо­дарське володіння або оперативне відання) покупця для викорис­тання в підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подіб­ним використанням, а покупець зобов'язується прийняти ці това­ри й оплатити за них визначену грошову суму.

За своєю юридичною природою договір постачання є близь­ким до договору купівлі-продажу, але, крім загальних ознак, має і визначені особливості (табл. 2.7).

По-перше, сторонами (суб'єктами) цього договору — поста­чальником і покупцем (або хоча б однією з них — постачальни­ком) виступають особи, що ведуть підприємницьку діяльність. У звичайній же купівлі-продажу продавцем і покупцем може ви­ступати будь-як особа — юридична або фізична — незалежно від роду своєї діяльності. По-друге, предметом (об'єктом) договору постачання є товар, призначений для підприємницької діяльності або для задоволення інших потреб, не пов' язаних з особистим (домашнім, сімейним) споживанням, наприклад, для науково- дослідних робіт. Зокрема, це продукція, що використовується у виробничому процесі (сировина, матеріали, устаткування і т. п.), або товари для продажу їх на ринку або для промислової переро­бки (наприклад, цукор для виготовлення кондитерських виробів). По-третє, договір постачання може ґрунтуватися на адміністра­тивному акті (наприклад, прикріплення покупця до постачальни­ка при постачаннях товарів між організаціями країн—учасників СНД), у той час як купівля-продаж завжди є результатом вільно­го волевиявлення сторін. По-четверте, договір постачання поля­гає в особливому порядку укладення, тоді як купівля-продаж під­коряється загальним правилам укладання договорів, викладеним у ст. ст. 155—158 ЦК України. По-п'яте, на відміну від купівлі- продажу, при позаплановому постачанні моменти укладання і виконання договору не збігаються, тобто постачальник передає продукцію покупцеві в термін, що не збігається з моментом укладання договору (п. 42 ст. 245 ЦК). По-шосте, юридичні особ­ливості договору обумовлюють дії в сфері постачань окремо від інституту нормативних актів купівлі-продажу.

Таблиця 2.7

ВІДМІННОСТІ ДОГОВОРУ ПОСТАЧАННЯ ВІД ДОГОВОРУ КУПІВЛІ-ПРОДАЖУ

Основні характеристики договору

Договір постачання

Договір купівлі-продажу

1. Сторони (суб'єкти)

Юридичні особи, що за­ймаються підприємництвом

Будь-яка особа — юридична або фізична

2. Предмет

Товар, призначений для підприємницької діяльності або виробничого спожи­вання

Товар, призначений для осо­бистого (сімейного домаш­нього) споживання

3. Підстава

Адміністративний акт (на­приклад, прикріплення по­купця до постачальника при поставі товарів між органі­заціями країн учасників СНД

Результат вільного волевияв­лення сторін

4. Порядок укладання

Особливий

Відповідно до загальних пра­вил укладання договорів

5. Співвідношення моментів укладання і виконання

Можуть не збігатися (на­приклад, позапланових по­стачаннях)

Як правило, збігаються

6. Сфера юридичної дії

Сфера постачань

Будь-який акт купівлі- продажу

7. Спосіб оформлення

A) документ (контракт) Б) замовлення покупця

B) обмін листами, телефо­нограмами, телефонними, факсовими й ін. повідом­леннями

Тільки документ (контракт)

Вище приведені відмінності постачання від купівлі-продажу мають у більшості випадків умовний характер. Тому в новому ЦК України (п. 2 ст. 401) відзначається, що до договору поста­чання застосовуються правила про договір купівлі-продажу, як­що інше не передбачено законодавчими актами або договором.

Джерелами правового регулювання відносин з поставки това­рів є норми глави 23 ЦК (ст. ст. 245—253), у яких закріплені за­гальні положення, що стосуються умов щодо кількості, асорти­менту, якості і комплектності товарів, термінів пред'явлення претензій і позовів з приводу недоліків у товарах, відповідально­сті за порушення договору тощо.

Нормативне регулювання кооперованих постачань продукції на внутрішньому ринку здійснюється на основі «Тимчасового положення з питань кооперованих постачань продукції виробни­чо-технічного призначення», затвердженого Кабінетом Міністрів України 10.08.1993 р. Кооперованими вважаються постачання деталей, заготівель, напівфабрикатів, комплектуючих та інших виробів галузевого і міжгалузевого призначення, виготовленими згідно з вимогами технічної документації споживача (замовника), технічних умов і стандартів і необхідних для виготовлення кін­цевої продукції.

Кооперовані постачання продукції згідно з «Угодою про зага­льні умови і механізм підтримки виробничої кооперації підпри­ємств і галузей країн—членів СНД» (від 23.12.1993 р.) і «Поло­ження про порядок постачань і митного оформлення продукції по виробничій кооперації підприємств і галузей країн—членів СНД» (від 18.05.1994 р.). Такі постачання здійснюються на підставі до­говорів (контрактів) між підприємствами; ці контракти є підста­вою для митного оформлення і пропуску продукції через митні кордони України.

Постачання продукції за державними замовленнями (контрак­тами) здійснюються згідно із Законом України «Про постачання продукції для державних потреб» від 22.12.1995 р. № 493/95-ВР.

Сторонам надана свобода вибору одного з можливих способів оформлення договірних відносин за постачаннями:

— складання одного документа, що підписують сторони;

— прийняття постачальником до виконання замовлення по­купця;

— обмін листами, телеграмами, телефонограмами, телефаксо- вими повідомленнями, повідомленнями електронною поштою.

Порядок і терміни укладання договору постачання залежать від форми договірних відносин, обраної сторонами. Згідно з ст. 153 ЦК договір вважається укладеним, коли між сторонами в необхідній для таких випадків формі досягнута згода за всіма іс­тотними умовами. У договорі постачання обов' язково обумов­люються: кількість, номенклатура (асортимент), якість, терміни постачання, ціна товару, відвантажувальні і платіжні реквізити. У випадку відсутності цих умов у договорі він вважається неук- ладеним.

Оскільки вимоги до умов договору постачання щодо кількос­ті, асортименту, якості, комплектності, тари й упакування, ціни й інших умов підпорядковується вже розглянутим загальним по­ложенням про купівлю-продаж, зупинимося лише на деяких осо­бливостях узгодження і виконання цих умов, а також відповіда­льності у випадку їхнього порушення в договірних умовах щодо постачань.

Відносини з постачань мають, як правило, тривалий характер, тому важливе значення мають питання про термін дії договору і періодичні постачання окремих партій товару. Договір постачан­ня може бути укладений на один рік, на кілька років (довгостро­ковий договір) або на інший термін за згодою сторін. Якщо в до­вгостроковому договорі кількість належних товарів до поста­чання й інші умови визначені на рік або менший період, то в до­говорі повинно бути встановлено порядок узгодження цих умов сторонами на наступні періоди до узгодження терміну дії дого­вору. Якщо такий порядок у договорі не встановлено, він вважа­ється укладеним відповідно на один рік або на період, для якого погоджено умови договору. У випадку відмови або відхилення однієї зі сторін довгострокового договору від узгодження кілько­сті належних до постачання товарів або інших умов на наступні періоди в порядку, установленим договором, інша сторона може звернутися до суду з вимогою про визначення умов постачання товарів на відповідні періоди або про розрив договору (ст. 744 ЦК України).

До істотних умов договору постачання цивільне законодавст­во зараховує загальні терміни постачання, що збігаються з термі­ном дії договору, і окремі терміни постачання (квартальні, місяч­ні, декадні тощо). Терміни (періоди) постачання встановлюються в договорі відповідно до необхідності забезпечення ритмічності виробництва товарів і безперебійного постачання ними покупців. Згідно з ст. 745 ЦК, у випадку, якщо сторонами передбачене по­стачання товарів протягом терміну договору окремими партіями, але терміни постачань окремих партій (періоди постачання) не зазначені, то товари повинні поставлятися рівномірними партія­ми щомісяця, якщо інше не випливає з закону, інших правових актів, звичаїв ділового обороту або сум зобов' язання. Поряд із указівкою періодів постачання, в договорі може бути встановле­но графік постачання товарів, який може виконуватися за згодою покупця. Товари, поставлені достроково і прийняті покупцем, за­раховуються у кількість товарів, належних до постачання у на­ступному періоді.

У статтях 161, 207 і 208 ЦК зазначено, що зобов' язання пови­нні виконуватися в натурі, належним чином і у встановлений те­рмін згідно із законом, договором, а за відсутності таких указі­вок — згідно із звичайними у таких випадках вимогами. Вимоги реального виконання зобов' язання спричинюють зобов' язання постачальника, що недопоставив товари в окремому періоді до­ставки, поповнити недопоставлену кількість товарів у наступно­му періоді (періодах) у межах дії договору, якщо інше не перед­бачено договором. Поповнення недопоставки продукції викону­ється в асортименті того періоду, у якому вона мала місце, а то­варів — в асортименті наступного періоду постачання, якщо ін­шу номенклатуру (асортимент) не буде додатково погоджено партнерами. Покупець має право, сповістити постачальника, від­мовитися від приймання товарів, постачання яких прострочене, якщо договором не передбачено інше. Товари, поставлені до оде­ржання постачальником повідомлення про відмову, покупець зо­бов'язаний прийняти й оплатити.

Постачання товарів постачальник здійснює шляхом безпосе­редньої передачі її покупцеві або особі, зазначеній в договорі як одержувач, або шляхом відвантаження товарів на адресу цих осіб визначеним видом транспорту і на умовах, передбачених у дого­ворі. Якщо в договорі не зазначено, яким видом транспорту і на яких умовах виконується доставка, право вибору виду транспор­ту або визначення умов доставки товару належить постачальни­кові, якщо інше не випливає із закону, інших правових актів, зви­чаїв ділового обороту або сум зобов' язань. У випадку, якщо договором передбачена передача товару покупцеві (одержуваче­ві) у місці перебування постачальника (вибірка товарів), поку­пець повинний оглянути товари, що передаються йому, у місці їхньої передачі, якщо інше не передбачено законом, іншими пра­вовими актами або не виникає із суті зобов' язання. Знайшовши невідповідність товарів умовам договору, покупець має право відмовитися від їх одержання. Невибрання покупцем (одержува­чем) товарів у встановлений договором термін, а якщо останній не встановлено — у розумний термін після одержання повідом­лення постачальника про готовність товарів до передачі, надає право постачальникові відмовитися від виконання договору або зажадати від покупця оплати товарів.

Згідно зі ст. 164 ЦК виконання обов'язку, що випливає з дого­вору, може бути покладене в цілому або частково на третю особу, якщо подібне передбачено встановленими правилами, а також таке можливо, коли третя особа пов' язана з однієї зі сторін адмі­ністративним підпорядкуванням або відповідним договором. По­купцеві, згідно з відповідним договором, може бути надано право давати вказівки про відвантаження товарів іншим (третім) осо­бам — одержувачам. У такому випадку постачальникові переси­лаються так звані відвантажувальні рознарядки, копії яких отри­мують одержувачі. Якщо покупець не подав «відвантажувальну рознарядку» у встановлений договором термін або представив її з порушенням інших умов, постачальник не зможе виконати свої обов' язки належним чином, зокрема, реалізувати виготовлений товар. Тому «Положенням про постачання товарів» (п. 24) перед­бачено, що в подібних випадках виготовлювач має право зажада­ти оплати товарів, що підготовлені до відправки, надавши гаран­тію її наявності в натурі, або перенести постачання на наступний період, сповістивши про це покупця. Крім того, постачальник має право вимагати відшкодування збитків, завданих у зв'язку з непо­данням «відвантажувальної рознарядки».

Покупець (одержувач) зобов' язаний виконати всі необхідні дії з прийняття товарів, поставлених відповідно до умов договору. У випадку одержання поставлених товарів від транспортної органі­зації, покупець (одержувач) зобов'язаний перевірити відповідність товарів даним, зазначеним у транспортних супровідних документах, а також прийняти ці товари від транспортної організації з дотри­манням правил, передбачених законом, іншими правовими актами, що регулюють діяльність транспорту. Прийнятий товар покупець повинен належним чином оглянути в термін, визначений законом, іншими правовими актами, договором або звичаями ділового обо­роту. У цей же термін покупець повинний перевірити кількість, асортимент, якість, комплектність, тару й упакування товару і вико­нання постачальником інших умов договору в порядку, установле­ному законом, звичаями ділового обороту або договором, і, при ви­явленні невідповідності, негайно сповістити постачальника в письмовій формі. Виявлені під час приймання товару відхилення від умов договору за кількістю, якістю, комплектністю, асортиментом тощо повинні бути зафіксовані належним чином у складеному акті перевірки за участю осіб, уповноважених на таку перевірку.

Акт прийняття товару з необхідними додатками до нього є підставою для пред'явлення претензій і позовів у зв'язку з пору­шенням умов договору.

Зобов' язанням покупця, відповідно до договору постачання, є своєчасна і повна оплата замовлених товарів. Розрахунки між суб'єктами господарювання за товари здійснюються переважно шляхом попередньої оплати, якщо інший порядок розрахунків не обумовлено угодою сторін. Відповідно до «Інструкції № 7 про безготівкові розрахунки в господарському обороті України» від 02.08.1996 р. розрахунки за товари можуть виконуватися на вибір сторін у таких правових формах: платіжними доручення­ми; платіжними вимогами-дорученнями; чеками; акредитивами; векселями. Якщо в договорі передбачене постачання товарів окремими частинами, що входять у комплект, покупець виконує оплату товарів після відвантаження (вибірки) останньої партії, що входить у комплект, якщо інше не передбачено договором. Якщо договір передбачає, що оплату товарів здійснює одержу­вач (платник), а він безпідставно відмовився від оплати або не виконав оплату товарів у встановлений договором термін, по­стачальник має право вимагати оплату поставлених товарів від самого покупця.

Відповідальність сторін у випадку невиконання або неналеж­ного виконання договору постачання настає як у формі відшко­дування збитків, так і неустойки (штрафу або пені).

Згідно з чинним законодавством неустойка в договорі поста­чання є заліковою, оскільки збитки відшкодовуються лише в час­тині, не покритій неустойкою. Лише у випадках недопоставки або постачання товарів неналежної якості або некомплектних, покупець має право одержати від постачальника встановлену не­устойку, і, крім цього, заподіяні таким постачанням збитки без зарахування неустойки (штрафна неустойка).

Сторонам надана можливість передбачати в договорі відшко­дування збитків у твердій сумі, що підлягає стягненню у випадку неналежного виконання контрагентом зобов'язання.

У випадку простроченого постачання або недопоставки по­стачальник виплачує покупцеві неустойку, розмір якої встанов­люється в договорі, і, як правило, залежить від вартості недопо- ставлених товарів у строк. якщо постачальник відвантажує това­ри декільком одержувачам, зазначеним у договорі або відванта- жувальній рознарядці покупця. Товари, поставлені одному одер­жувачеві понад кількість, передбаченою в договорі або відванта- жувальній рознарядці, не зараховуються в поповнення недо- поставки іншим одержувачам і підлягають поповненню постача­льником, якщо інше не передбачено в договорі. У такий же спо­сіб постачання товарів одного найменування в більшій кількості, ніж передбачено договором, не зараховується в поповнення не- допоставки товарів іншого найменування, що входять в один асортимент, і підлягає поповненню, крім випадків, коли таке по­стачання зроблено згідно з попередньою письмовою згодою по­купця.

Серйозним порушенням договірної дисципліни в ході по­стачань вважається відхилення виготовлювача від вимог щодо якості і комплектності товарів. Часто в товарах виявляються дефекти, які можливо й економічно доцільно усунути в місці їхнього одержання. За вимогою одержувача недоліки усуває виготовлювач (постачальник), у тому числі шляхом заміни окремих частин або виробу в цілому протягом 20 днів, якщо інший термін не передбачений нормативною документацією або договором.

У випадку усунення недоліків силами і засобами покупця ви­готовлювач компенсує йому понесені витрати. Якщо виготовлю­вач усунув недоліки в обумовлений термін, а також якщо поку­пець не вимагав їхнього усунення, майнової відповідальності у виді штрафу постачальник не несе.

У випадку постачання товарів, що не відповідають за якістю стандартові, технічним умовам, іншим нормативним документам, зразкам або умовам договору (брак), або некомплектних товарів, покупець має право відмовитися приймати й оплачувати ці това­ри, а якщо вони вже оплачені, зажадати повернення сплачених сум до усунення недоліків, або доукомплектування товарів, або їхньої заміни. За ці порушення виготовлювач сплачує покупцеві штраф у розмірі 20 відсотків вартості товарів. Якщо постачаль­ник не поставив передбачену договором кількість товарів, або не виконав вимогу покупця про заміну товарів неналежної якості, або про документація товарів у встановлений термін, покупець має право придбати недопоставлені товари в інших осіб з відне­сенням усіх необхідних і розумних витрат з їх придбання на по­стачальника.

За договором постачання покупець повинний прийняти товари й оплатити їх згідно з обумовленими цінами. Якщо без згоди по­купця поставлено товари, не передбачені договором, або з пору­шенням умов договору, і за відсутності договору, то він має пра­во відмовитися прийняти їх для використання й оплати. У подібному випадку товар приймається на відповідальне збері­гання, а у випадках, визначених транспортним законодавством, покупець може відмовитися від одержання вантажу (товарів) і від органів транспорту.

ЛІТЕРАТУРА

1. Альбеков А.У., Митько О.А. Коммерческая логистика: Учеб. пособие для студ. вузов, обуч. по ^кон. спец. — Ростов-на-Дону: Феникс, 2002. — 412 с.

2. Аникин Б. А., Тяпухин А. П. Коммерческая логистика: Учебник по спец. «Менеджмент организации» / Государственньїй ун-т управления; Оренбургский гос. ун-т. — М.: ТК Велби; Проспект, 2006. — 427с.

3. Данько М. І., Бутько Т. В., Котенко А. М., Кушнірчук В. Г., Мос­товий М. В. Транспортна логістика. Складові частини логістики: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Українська держ. академія залізнич­ного транспорту. — Х.: УкрДАЗТ, 2004. — 157 с.

4. Захаров К. В., Бочарников В. П., Липовский В. В., Захаров А. К., Циганок А. В. Логистика, ^ффективность и риски внешне^кономичес- ких операций. — 2 изд., доп. — К.: ^льга; Ника-Центр, 2004. — 258 с.

5.Кальченко А. Г., Кривещенко В. В. Логістика: навч. посіб. / Київ­ський національний економічний ун-т ім. Вадима Гетьмана. — К.: КНЕУ, 2006. — 472 с.

6.Кальченко А. Г. Логістика: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисципліни / Київський національний економічний ун-т — К.: КНЕУ, 2005. — 254 с.

7.Кретов И. И., Садченко К. В. Логистика во внешнеторговой дея- тельности: Учеб.-практ. пособие / Всероссийская академия внешней то- рговли — М.: Дело и Сервис, 2003. — 191с.

8.Крикавський Є., Гринів Н., Таранський І. Логістика та розвиток організації / Державний ун-т «Львівська політехніка». — Л., 1999. — 149 с.

9.Ларіна Р. Р. Логістика: Навч. посіб. / Донецький держ. ун-т управління. — Донецьк: ДонДУУ, 2006. — 277 с.

10. Левковец П. Р., Товкун Д. Л. Управление перевозками грузов и логистика / Национальньїй транспортний ун-т. — К.: НТУ, 2002. — 144 с.

11. Малиндретос Г., Христодулу-Варотси И., Постан М. Я., Москви- ченко И. М., Балобанов А. О. Транспортная логистика и интермодаль- ньіе перевозки: Учеб. пособие / А. О. Балобанов (ред.). — О.: Астро- принт, 2004. — 164с.

12. Москвітіна Т. Д. Торговельна логістика: Навч. посібник / Київ­ський національний торговельно-економічний ун-т. — К., 2007. — 161 c.

13. Николайчук В. Е. Транспортно-складская логистика: Учеб. посо­бие. — 2-е изд. — М.: Издательстко-торговая корпорация «Дашков и Ко», 2007. — 451 с.

14. Окландер М. А. Логістика: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. за­кл.. — К.: Зовнішня торгівля, 2005. — 232 с.

15. Парфенов А. В. Таможенная логистика: Учебное пособие / Санкт-Петербургский гос. ун-т ^кономики и финансов. Кафедра комме- рции и логистики. — СПб.: Издательство СПбГУ^Ф, 2000. — 64 с.

16.Посилкіна О. В., Сагайдак Р. В., Яремчук О. А., Кубасова Г. В. Фармацевтична логістика: Навч. посібн. для студ. вищ. навч. закл. / На­ціональний фармацевтичний ун-т. — Х.: Видавництво НФаУ; Золоті сторінки, 2007. — 232 c.

17. Савченко Л. В. Логистика: курс лекций / МОН Украиньї; Украи- нская логистическая ассоциация. — К.: НТУ, 2007. — 151 с.

18. Сергеев В. И. Логистика в бизнесе: Учебник для студ. ^кон. и инж.-зкон. вузов. — М.: ИНФРА-М, 2001. — 607 с.

19. Смирнов І. Г. Логістика: просторово-територіальний вимір / Ки­ївський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. — К.: ВГЛ «Обрії», 2004. — 335 с.

20. Таньков К. М., Тридід О. М., Колодизєва Т. О. Виробнича логіс­тика: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Харківський національний економічний ун-т. — 2. вид., переробл. — Х.: ВД «ІНЖЕК», 2006. — 352 с.

21. Тридед А. Н., Таньков К. Н. Логистика: Учеб. пособие для само- ст. изучения дисциплиньї / Харьковский национальньїй ^кономический ун-т — Х.: ИД «ИНЖ^К», 2006. — 208с.

22. Уотерс Доналд. Логистика: Управление цепью поста- вок:Учебник для студ. ^кон. спец. вузов / В.Н. Егоров (пер. с англ.). — М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003. — 503с.

23. Федько В. П., Бондаренко В. А. Коммерческая логистика: Учеб. пособие для студ. вузов, обуч. по ^кон. спец.. — М.; Ростов-н/Д: ИЦ «МарТ», 2006. — 300 с.

24.Цейтлин Л. М., Райко Д. В. Логистика: учеб. пособие для студ. ^кон. спец. / Национальньїй технический ун-т «Харьковский политех- нический ин-т». — Х.: НТУ «ХПИ», 2007. — 148 с.

25. Чухрай Н., Патора Р. Інновації та логістика товарів / Націона­льний ун-т «Львівська політехніка»; Громадська вища школа підприєм­ництва та управлшіння в м. Лодзі, Республіка Польща. — Л.: Видавни­цтво Національного ун-ту «Львівська політехніка», 2001. — 262 с.

 

Що таке логістика?

Сім складових «логістичного міксу».

Перша та друга революція у постачанні.

Що таке кастомізація?

Логістика першого та другого покоління.

Концепція геологістики.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ:

Складові методи геологістичного інжинірингу.

 

8. Міжнародна логістика.

9. Розміщення на складах товарів за методом АВС.

10. Місце України в системі єврологістики.

11. Що таке «митна логістика»?

12. Митні режими як форми організації потоків митної переробки вантажів.

13. Основні види договорів у сучасній логістиці України.

14. Форми розрахунків за договором контрактом.

15. Істотні умови договору купівлі-продажу.

 

РОЗДІЛ 3