ПОСЛУГИ - ОБ'ЄКТ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ

магниевый скраб beletage

5.1. Сутність послуг.

5.2. Міжнародна торгівля послугами та її регулювання. 5.1. СУТНІСТЬ ПОСЛУГ

Автор цього розділу рекомендує читачеві опрацювати:

• підрозділ 1.4 «Науково-технічна революція і міжнародна пе­редача технологій» у навчальному посібнику Дахна І. І. «Світова економіка» (К.: Центр учбової літератури, 2006, 2008);

• розділ 6 «Міжнародна торгівля послугами» у навчальному посібнику Дахна І. І. «Міжнародна торгівля» (К.: Центр учбової літератури, 2007. — 296 с.):

• підрозділ 4.2.12 «Генеральна угода з торгівлі послугами» у згаданому вище посібнику «Міжнародна торгівля».

Книги були опубліковані помітними тиражами. Повторювати викладене у даній книзі було б недоречно.

Далі подаємо підбірку офіційно сформульованих у вітчизня­ному законодавстві понять «послуга» («послуги»). Зауважимо, що, окрім наведених, у законодавстві України зустрічаються й інші. Наприклад, у нормативно-правових актах, ухвалених 2004 року, сформульовано такі поняття: «послуга фіксування ча­су», «послуги з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування».

Підбірку офіційних формулювань влаштуємо згідно з хроно­логічним порядком створення того чи іншого нормативного акта.

Послуги під час приватизації об'єктів приватизації:

проведення інвентаризації об' єктів інвентаризації;

оцінка майна державних підприємств, що підлягають привати­зації, відповідно до чинних нормативних актів;

визначення початкової вартості незавершеного будівництва, що підлягає приватизації;

участь у розробці бізнес-планів і планів приватизації підпри­ємства;

підготовка засновницьких документів при перетворенні дер­жавних підприємств у підприємства інших організаційно-право­вих форм;

експертна оцінка і дооцінка об' єктів приватизації;

визначення вартості і розмірів статутних фондів підприємств з іноземними інвестиціями;

розміщення акцій підприємств, що приватизуються;

персоніфікація майна колективних підприємств».

(Витяг з «Положення щодо умов укладання генеральної угоди про використання послуг під час приватизації об' єктів привати­зації». Затверджено наказом Фонду державного майна України від 01.02.1995 р. № 97. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.03.1995 р. за № 88/624 // Бюлетень нормативних актів міністерств і відомств України, 1995 № 9).

«Послуга зв'язку — продукт (результат діяльності) операто­ра зв'язку, спрямований на задоволення потреб споживачів».

(Витяг з ст. 1 «Визначення термінів» Закону України «Про зв'язок». Прийнято Верховною Радою України 16.05.1995 р. № 160/95-ВР(Відомості Верховної Ради України, 1995, № 20).

«Послуги типу інжиніринг» — здійснення за контрактом з іноземним замовником ряду робіт і надання послуг включаючи складання технічних завдань, проведення пошукових досліджень, складання проектних пропозицій і техніко-економічних обсте­жень будівництва об' єктів, розробку технічної документації, про­ектування та конструкторську проробку об' єктів техніки та тех­нології, консультації та авторський нагляд при монтажі, пуско­налагоджувальних роботах, консультації економічного, фінансо­вого або іншого характеру.

(Витяг з Інструкції про порядок заповнення звіту про продаж за кордон ліцензій на об' єкти інтелектуальної власності за фор­мою № 6 (ліцензії). Затверджено наказом Державного комітету статистики України від 06.07.1995 р. № 168).

«Послуги — будь-який предмет закупівлі, що не є товаром або роботами».

(Витяг з п. 2 «Положення про порядок організації і проведен­ня міжнародних торгів у сфері державних закупівель товарів іно­земного походження. Затверджено постановою Кабінету Мініст­рів України від 28.06.1997 № 694. Код нормативного акта 1852/1997. (Офіційний вісник України, 1997, № 28).

«Послуги військового призначення — надання іноземним юридичним або фізичним особам в Україні або за її межами по­слуг у сфері проектування, розроблення, конструювання, вигото­влення, ремонту, технічного обслуговування, модифікації, екс­плуатації, демілітаризації, знищення, збуту, придбання або вико­ристання виробів чи технологій військового призначення, а та­кож надання іноземним особам відповідних посередницьких пос­луг, технічних даних та технічної допомоги».

(Витяг з п. 2 «Положення про порядок державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення». За­тверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.12.1997 р. № 1358).

«Послуга зв'язку — послуга, що надається підприємством поштового зв'язку з приймання та вручення адресних поштових відправлень».

(Витяг з розд. «Основні поняття» «Правил користування по­слугами поштового зв'язку». Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1997 р. № 1446. Код нормативного акта 4552/1997. (Офіційний вісник України, 1997, № 52).

«Послуга — надання допомоги іноземним суб'єктам зовніш­ньоекономічної діяльності в Україні або в інших країнах у вигля­ді проектування, розробки, конструювання, виробництва, ремон­ту, демонстрування товарів, що підлягають експортному контролю, а також надання інформації і технічних даних, необ­хідних для проведення вказаних робіт, у вигляді будь-якої інфо­рмації і програмного забезпечення».

(Витяг з розд. 2 «Тлумачення основних термінів, що застосо­вуються в Інструкції» «Інструкції про порядок оформлення і ви­користання дозволів на право здійснення вивезення, ввезення і транзиту товарів, що підлягають експортному контролю». За­тверджено наказом Державної служби експортного контролю від 17.11.1997 р. № 219. Зареєстровано в Міністерстві юстиції Украї­ни 05.02.1998 р. за № 75/2515. Код нормативного акта 4806/1998. (Офіційний вісник України, 1998, № 5).

Послуга додаткова — послуга, яка надається громадянам під час оформлення проїзду, провезення багажу або вантажобагажу, перебування у поїзді або на вокзалі, під час повернення невико­ристаних проїзних або провозочних документів.

Послуга транспортна основна — перевезення пасажирів у за­гальному, міжобласному, плацкартному, м' якому, купейному, фі­рмовому, підвищеної комфортабельності або спальному вагонах у складі швидкісного і пасажирського поїзда, приміських і місцевих поїздів, перевезення багажу, вантажобагажу в багажних вагонах.

(Два останні терміни — витяги з п. 18 «Правил перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу й пошти залізничним транс­портом України». Затверджено наказом Міністерства транспорту від 28.07.1998 р. № 297. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.08.1998 р. за № 620/3060. Код нормативного акта 6146/1998. (Офіційний вісник України, 1998, № 40).

«Послуга у сфері громадського харчування — результат ді­яльності підприємств або громадян — підприємців щодо задово­лення попиту споживача у харчуванні і проведенні дозвілля».

(Витяг з ст. 1 «Термін і їх визначення «Закону України «Про якість і безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини». Прийнято Верховною Радою України 23.12.1997 р. № 771/97-ВР. (Відомості Верховної Ради України, 1998, № 19).

«Послуга — наслідок безпосередньої взаємодії між постача­льником та споживачем і внутрішньої діяльності постачальника для задоволення потреб споживача».

(Витяг з п. 3 «Правил обов'язкової сертифікації готельних по­слуг». Затверджено наказом Державного комітету статистики від 27.01.1999 р. № 37. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.04.1999 р. за № 236/3529. Код нормативного акта 7323/1999. (Офіційний вісник України 1999, № 16).

«Послуги стільникового рухомого зв'язку» — послуги з пе­редачі мережею зв'язку загального користування голосу, сигна­лів, звуків, зображень, друкованих чи письмових матеріалів або символів, призначених для конкретного абонента, у разі коли для їх прийому або передачі використовується обладнання радіо­зв'язку».

(Витяг з ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове пен­сійне страхування» від 26.06.1997 № 400/97-ВР (в редакції Зако­ну України «Про внесення змін до Закону України «Про збір на обов' язкове пенсійне страхування»). Прийнято Верховною Радою України 15.07.1999 р. № 967-XIV. Код нормативного акта 9773/1999. (Відомості Верховної Ради України, 1999, № 38).

Послуги — будь-яка закупівля, крім товарів і робіт включаю­чи підготовку спеціалістів, забезпечення транспортом і зв'язком, освоєння технологій, наукові дослідження, медичне й побутове обслуговування.

(Витяг з ст. 1 «Визначення основних термінів «Закону Украї­ни «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти». Прийнято Верховною Радою України 22.02.2000 р. № 490-ІІІ. Код нормативного акта 15350/2000. (Відомості Верховної Ради України, 2000, № 20).

1. Послугами вважається діяльність суб'єктів, яка не набуває матеріально-речової форми і задовольняє певні потреби замовни­ка — особисті, колективні, громадські. Послуги є результатом рі­знорідної діяльності, яка здійснюється виробником на замовлен­ня будь-яких споживачів (окремих громадян, підприємств, орга­нізацій, підприємців), змінюють стан одиниць, які споживають ці послуги.

(Витяг з «Інструкції щодо заповнення форми державного ста­тистичного спостереження № 1-послуги «Звіт про обсяги реалі­зованих послуг» (річна). Затверджено наказом Держкомстату від 20.07.2007 № 228. Зареєстровано в Мінюсті України 06.08.2007 за № 694/14161. Реєстраційний код 40654/2007 // Офіційний вісник України, 2007, № 58).

Примітка автора. Таке ж визначення міститься в п. 1 «Інстру­кції щодо заповнення форми державного статистичного спосте­реження № 1-послуги «Звіт про обсяги реалізованих послуг» (мі­сячна)». Затверджено наказом Держкомстату від 20.07.2007 № 228. Зареєстровано в Мінюсті України 06.08.2007 за № 895/ 14162. Реєстраційний код 40654/2007.(Офіційний вісник України, 2007, № 58).

Послугами вважається діяльність суб'єктів, яка не набуває матеріально-речової форми і задовольняє певні потреби замовни­ка — особисті, колективні, громадські. Послуги є результатом рі­знорідної діяльності, яка здійснюється виробником на замовлен­ня будь-яких споживачів (окремих громадян, підприємств, організацій, підприємців), змінюють стан одиниць, які спожива­ють ці послуги.

(Витяг з «Інструкції щодо заповнення форми державного ста­тистичного спостереження № 1-послуги «Звіт про обсяги реалі­зованих послуг» (річна). Затверджено наказом Держкомстату від 20.07.2007 № 228. Зареєстровано в Мінюсті України 06.08.2007 за № 694/14161. Реєстраційний код 40654/2007. (Офіційний вісник України, 2007, № 58).

Примітка автора. Таке ж визначення міститься в п. 1 «Інстру­кції щодо заповнення форми державного статистичного спосте­реження № 1-послуги «Звіт про обсяги реалізованих послуг» (мі­сячна)». Затверджено наказом Держкомстату від 20.07.2007 № 228. Зареєстровано в Мінюсті України 06.08.2007 за № 895/14162. Реєстраційний код 40654/2007. (Офіційний вісник України, 2007, № 58).

Наведені вище приклади нормативного визначення поняття «послуга» свідчать про те, що в абсолютній більшості випадків, залежно від походження нормативного акта, фіксується, що саме, де саме і ким саме надається покупцеві (замовнику, клієнту то­що). Лише у актах Державного комітету статистики від 27.01.1999 р. № 37 і від 20.07.2007 р. № 228 та Кабінету Міністрів України від 28.06.1997 р. № 694 зроблена спроба глянути на по­слугу не з галузевої точки зору. На думку Кабміну послуга — це все, що можна купити, за винятком товарів та робіт.

А далі перейдемо до неофіційних поглядів на сутність послуг. Здавна економісти намагалися з'ясувати сутність послуг. Часто послуга визначалась як щось невідчутне, невидиме. Недарма ж англійський журнал «Economist», якось писав, що послуга — це те, що у процесі купівлі-продажу не може впасти і вдарити в но­гу. Була й думка про те, що категорію «послуга» пояснити немо­жливо і вона охоплює майже все. Зазначалося, що товари є відчу­тними, видимими, підлягають збереженню, а експорт товару означає його вивезення за межі митної території певної країни без зобов' язання про зворотне ввезення. Послуги ж — невідчутні, невидимі, не підлягають збереженню, а їх експорт означає надан­ня послуг іноземцям, тобто нерезидентам, навіть, якщо вони пе­ребувають на митній території цієї країни.

Зазначене вище, все ж таки, не можна вважати чимось прямо­лінійним, беззаперечним. Можна знайти невидимі товари. Їх прикладом можуть бути комп' ютерні програми. Можна знайти і видимі послуги, — наприклад вистави зарубіжного цирку чи концерт закордонного вокально-інструментального гурту. До ґа­тунку відчутних можна зарахувати роздруковану доповідь консу­льтанта або комп' ютерної програми, яка була записана на диске­ті. Прикладом видимої послуги є модельна стрижка. Деякі з послуг піддаються збереженню (телефонний автовідповідач). У випадку автоматичної видачі грошей у банкоматі за дебіторсь­кою карточкою не потрібна пряма взаємодія покупця і продавця.

Вказані вище критерії беруть до уваги фізичні відмінності по­слуг і товарів, але залишають осторонь поля зору економічні ас­пекти послуг, — тобто особливості їх створення і реалізації. Саме виходячи з цього пропонувалося вважати послугою зміну умов належності особи або товару будь-якому економічному суб'єкту, яка випливає з діяльності іншого економічного суб'єкта зі згоди першого. Підкреслювалося, що послуги, на відміну від товару, не можуть передаватися далі і надання послуг передбачає діяльність однієї особи для іншої.

Поміж економістів були й такі, хто звертав увагу на «фактор одночасності» — послуги одночасно хтось дає, а хтось — бере. Послуга — такий вид праці, за якого генерування корисного ефе­кту співпадає у часі з його споживанням. У процесі діяльності з надання послуг не створюється новий матеріально уречевлений продукт, якого раніше не було, але змінюється якість вже створе­ного продукту. Послуга — це діяльність, якій притаманна певна часова тривалість. Вона здійснюється на замовлення сторони угоди і не має уречевленого результату або результат є невідді­льним від самої діяльності. Послугу визначали і як зміну у стано­вищі інституціональної одиниці, що відбулася у результаті дій і на основі взаємодії угоди з іншою інституціональною одиницею.

Багато видів людської діяльності є очевидними послугами (наприклад, банківські, транспортні, ремонт взуття, фарбування будинків). У інших видах діяльності послуги менш очевидні.

Їх сприймають як послуги, якщо щодо них реєструється чима­ло знаків обслуговування. Критеріями послуг, у зв'язку з реєст­рацією знаків обслуговування, є наступні:

• послуга має бути реальною діяльністю (real activity);

• послуга має надаватися на замовлення або на користь особи, іншої ніж заявник (applicant) на одержання реєстрації;

• виконувана діяльність (activity performed) має бути якісно вирізняльною від всього того, що необхідно виконується (neces­sarily done) у зв'язку з продажем товарів чи виконанням іншої послуги.

Для реальної послуги необхідна певна фізична (physical) чи розумова (mental) дія (action). Просто ідея або концепція не вва­жається послугою. Процес сам по собі не є послугою. Поняття, що вказують на (to designate) процеси або прийоми (techniques) не вважаються знаками для послуг.

Достатньо, щоб послуги надавалися обмеженому сегменту громадськості (limited segment of a public). Необхідно, щоб діяль­ність заявника на знак обслуговування у сфері послуг була доста­тньо відокремленою (is sufficiently separate) від його головної ді­яльності.

Знак, що ідентифікує допоміжні послуги (ancillary services), не обов' язково має бути відмінним від знака, що ідентифікує і това­ри власника відповідного знаку.

Авторові цих рядків якось довелося читати в американській літературі з патентознавства, що «вивчення копірайту нагадує собою вивчення шизофренії». Це як зауваження можна з успіхом застосовувати і щодо виявлення сутності послуг. Вона така не­збагненна як непорочне зачаття. Отже, щоб не стати шизофрені­ками до послуги застосовуватимемо комбінований україно- англійський підхід — вважатимемо послугу всім, що у процесі купівлі-продажу не може впасти і вдарити ногу, за винятком то­варів і робіт. Погоджуємося, що між роботою і послугою водо- розділ провести важче, ніж між товаром і послугою.

Якщо послуги ув' язувати з міжнародною товарною торгівлею, рухом капіталів і виробничим кооперуванням, то їх можна кла­сифікувати так:

— послуги, що пов'язані з торгівлею (товарні послуги, техні­чне сприяння, страхування тощо);

— послуги, що пов'язані з інвестиціями та виробничою коо­перацією (передавання технологій, професійні тощо);

— послуги, які водночас пов'язані з інвестиціями та торгівлею і виробничою кооперацією (будівництво, обслуговування техні­ки, зв'язок тощо);

— послуги автономного характеру (інформаційні, особисті, рекреаційні, культурні тощо).

Послуги можна розділити на два великих блоки, — структурні та виробничо-комерційні.

Структурно-галузевими будуть у такому випадку інформацій­ні і транспортні послуги, міжнародний туризм, банківсько- страхувальні.

Виробничо-комерційні послуги — це лізинг, франчиза, (ін­шими словами франчайзинг), інжиніринг, реінжиніринг, міжна­родні орендні операції, ліцензії на використання об' єктів інтелек­туальної власності.

Послуги враховувати важко. Особливо це важко виконати у зовнішньоекономічній сфері. Мабуть, мало знайдеться фахівців, які б стверджували, що витрати студентів, бізнесменів, диплома­тів під час їх перебування за кордоном можна врахувати з вели­кою чи навіть з середньою точністю. Складно точно розрахувати і обсяг заробітної плати, яка виплачується іноземним робітникам та переказується (або особисто чи з оказією передається) ними в свою країну. Підрахунки ускладнюються тим, що послуги часто надаються у комплекті з товарами. Послуги також часто переда­ються внутрішньофірмовими каналами у рамках транснаціональ­них корпорацій. Нерідко трапляються випадки, коли відділити товар від послуги майже неможливо. Наприклад, — лікування і ліки. Якщо доходи від банківських та страхових операцій, нада­них іноземцями, реінвестуються в тій же країні, де вони були одержані, то вони теж не враховуються статистикою.

Впродовж вже тривалого часу роль сфери послуг у національній економіці визначається за допомогою двох показників — часткою працівників сфери послуг у загальній кількості зайнятих у всіх сфе­рах діяльності суспільства, а також часткою сфери послуг у валово­му національному продукті. Зрозуміло, чим вагоміші ці показники, тим більшу роль відіграє сфера послуг. Слід зазначити, що за радян­ських часів до сфери послуг ставлення було зневажливим. Сфера послуг вважалася чимось другорядним і їй прикріплювали ярли­чок — «невиробнича сфера». З огляду на що вирощування свиней вважалося шляхетною діяльністю, а виховування дітей та їх на­вчання, освіта і охорона здоров'я людей, явищем, до якого не лежа­ла душа диктатури пролетаріату, тобто душа Політбюро.

Нині фахівці вважають обидва показники недосконалими, працюють над створенням досконаліших критеріїв аналізу та оцінки місця сфери послуг у національній економіці. Розпочина­ється використання індексу, який розраховується як відношення частки експорту товарів до частки експорту послуг у ВНП. Чим менше значення цього показника, тим більша роль сфери послуг для економіки відповідної країни. Виконані розрахунки виявили, що найнижчий індекс мають Австрія, Бельгія, Велика Британія, Іспанія, Сінгапур, США, Швейцарія.

Використовується також індекс, який відображає співвідно­шення частки експорту і частки імпорту послуг у ВНП. Цей спе­ціальний індекс виявив, що найбільше на експорт зорієнтований сектор послуг Швейцарії, США, Іспанії, Гонконгу, Австрії, Бель­гії, Люксембургу, Італії.

Високий показник частки послуг у загальному обсязі експорту певної країни не можна вважати бездоганним індикатором висо­кого рівня її економічного розвитку. Є випадки, коли країна — слабо економічно розвинена, а роль сфери послуг у її економі­ці — велика. Можна уявити собі бідняка, який має човник і пере­возить за плату людей з одного берега на інший. Веслом він за­робляє все, що має, але доходи — мізерні.

Насамкінець цього підрозділу пояснимо два поняття, які ши­роко вживаються у міжнародному праві — «незалежні особисті послуги» та «залежні особисті послуги».

Перше поняття означає послуги у сфері наукової, літератур­ної, артистичної, художньої, освітньої, викладацької діяльності, а також незалежну діяльність лікарів, адвокатів, а також архітекто­рів, стоматологів, бухгалтерів.

Незалежні особисті послуги інакше ще називаються «профе­сійними послугами». Незалежні особисті послуги виконують лю­ди, які, так би мовити, ходять на вільному повідку (free lance).

Залежні особисті послуги — це робота за наймом.

Незалежні і залежні особисті послуги можуть надаватися як у межах країни, так і закордоном.