6.5. СПОСОБИ СПЛАТИ ПОДАТКОВИХ ПЛАТЕЖІВ В РІЗНИХ ДЕРЖАВАХ СВІТУ |
В світовій практиці існують декілька головних способів сплати податкових платежів залежно від їх виду, спрямованості, місця, яке вони посідають в податковій системі країни. До них належать: за кінцевим результатом, авансовий, біля «джерела», кадастровий спосіб, при використанні майна. Методика розрахунку та порядок сплати податкового платежу визначаються чинним законодавством та підзаконними актами. За кінцевим результатом. За цим способом податковий платіж сплачується після закінчення фінансового періоду (року, півріччя, кварталу). Як правило він передбачає заповнення податкової декларації, та при її поданні до податкового органу, сплату цього платежу. Податкова декларація заповнюється на підставі бухгалтерської, фінансової або статистичної звітності. В деяких країнах існують відміни, коли: — платник податкового платежу спочатку заповнює податкову декларацію, подає її податковому органу, а вже він визначає кінцеву суму податкового платежу до сплати і надає відповідну довідку платнику. Потім визначається кінцевий строк сплати податкового платежу платника та відповідальність його за порушення цього строку. За сплату податкового платежу в строк пізніший ніж такий, який встановлений в законодавстві, з порушника стягується штраф, пеня та застосовуються інші штрафні санкції; — платник податкового платежу заповнює податкову декларацію і самостійно розраховує розмір податкового платежу і сплачує його. В податковий орган одночасно подається податкова декларація та документ, який свідчить про сплату податкового платежу; — податковий орган, на підставі інформації, яку отримує від платника податкового платежу або з інших джерел, розраховує кінцевий розмір податкового платежу після закінчення фінансового періоду і повідомляє про розмір сплати податкового платежу, який платник після його отримання сплачує та повідомляє про це відповідний податковий орган. В цілому такий спосіб сплати податкового платежу свідчить про більш високий рівень розвитку товарно-грошових відносин, добре налагоджену бухгалтерську, статистичну та фінансову звітність, існування на високому рівні обліку та відповідальність платників податкових платежів. Існують і негативні аспекти. Послаблюється податковий контроль, тому що інформація про податкову базу може приховуватись як комерційна таємниця і з' являється можливість ухилення від сплати податкових платежів. Особливістю кожної країни є встановлення кінцевого строку сплати податкового платежу після закінчення звітного фінансового періоду (від 3 до 6 місяців) та ступінь відповідальності за недотримання цих строків. Аналізований спосіб застосовується для більшості податкових платежів, причому як прямих так і непрямих. Авансовий спосіб. Цей спосіб застосовується щодо податковим платежів, за якими звітність виконується раз на рік, на півроку, квартал, а сплата проводиться за більш короткий час (в більшості країн світу це — податок на прибуток, доходи корпорацій, на власників транспортних засобів тощо). За цим способом сплата податкового платежу відбувається щомісячно авансовим способом, а кінцева сплата його визначається з урахуванням авансових сплат. Розмір авансового платежу розраховується на підставі деяких розрахунків. — за основу береться загальний розмір сплати податкового платежу за попередній період, а потім він поділяється на кількість місяців сплати й рівними частинами авансово сплачується щомісяця; — розмір авансового податкового платежу встановлюється безпосередньо його платником самостійно, виходячи з результатів попереднього звітного періоду та плану податкових платежів, які розраховуються самостійно. Як правило, розмір податкових платежів встановлюється в рівних частках; — розмір авансового податкового платежу визначається податковим органом, або податковим інспектором, про що відн повідомляє платнику з одночасним встановленням строків сплати податкового платежу. За цим способом головним є встановлення податковим органом згідно з чинним законодавством строку сплати податкового платежу та дотримання його платником. Цей спосіб є найбільш прийнятним для платника податкового платежу, тому що кінцева сплата має відстрочку на деякий час. Біля ««джерела». Цей спосіб в більшості випадків застосовується при оподаткуванні індивідуальних доходів. За цим способом стягнення податкового платежу відбувається безпосередньо підприємством або тим, хто сплачує дохід (наприклад стягнення прибуткового податку працівника при виплаті заробітної плати, податку при виплаті дивідендів тощо). Це стосується також податкових відрахувань на пенсійне страхування, сплати до фонду безробітних, соціального страхування тощо). Перевагою цього способу є те, що при ньому практично відсутня можливість ухилення від сплати податкового платежу особою, яка оподатковується. Цей податковий платіж нараховується цілеспрямовано бухгалтерією фірми та стягується в безготівковій формі. Кадастровий спосіб. Цей спосіб знайшов найбільше розповсюдження в багатьох країнах світу. Він передбачає використання різних кадастрів, які є різними реєстрами та включають перелік найбільш типових об' єктів (наприклад земля, майно, доходи), які класифікуються за різними ознаками, що дозволяє визначити середню вартість або дохідність якоїсь групи об'єктів. Такий спосіб застосовується при утворенні реєстрів для сплати: — земельного податку. Земля при цьому поділяється залежно від розміру ділянок, які оподатковуються, кількості живності, віддаленості від транспортних шляхів або ринків збуту, ринків сировини тощо; — промисловий податок — потужність підприємства, кількість верстатів, чисельність працюючих; — майновий податок — вартість майна, його структура тощо. Середня дохідність об' єкту оподаткування значно відхиляється від дійсної. Цей спосіб має і досить суттєві недоліки: — утворення різних кадастрів вимагає досить тривалого часу, а це, як правило, призводить до зростання витрат в цілому, а також до збільшення ставок податкового платежу; — в більшості випадків за цим способом застосовуються регресивні ставки оподаткування залежно від рівня доходів; — шкала оцінок кадастрів достатньо швидко старіє і вимагає постійної переробки. Головною причиною цього є диференціація доходів або оцінка майна платників податків. В цілому цей спосіб застосовується в тих країнах, де існує досить слабкий податковий апарат держави. За використання майна. Цей спосіб застосовується при сплаті податкових платежів щорічно або при отриманні майна внаслідок дарування, спадщини тощо. Наприклад, податок на власників транспортних засобів — фізичних осіб.
|