8.3. ОФШОРНИЙ БАНКІВСЬКИЙ БІЗНЕС ТА ЙОГО ОСОБЛИВОСТІ

Найбільше розповсюдження в практиці діяльності оф- шорних зон різних країн світу знайшов банківський бізнес. В загальному вигляді він є банківською діяльністю пільгового режиму щодо податкових платежів, а також пільговим валютним режимом. Використовуючи розбіжності в законодавчих актах рі­зних країн, цей бізнес дозволяє суттєво зменшити адміністратив­ні та управлінські витрати, широко застосовувати переваги швид­кого електронного зв'язку. Переваги також полягають і в тому, що з' являється більша можливість конфіденційності офшорних банківських операцій, які не попадають до загального моніторин­гу та контролю. Також це дає можливість більш оперативно реа­гувати на зміну кон' юнктури в наданні банківських послуг в будь-якій країні світу. За рахунок більш ефективного викорис­тання активів банку, його швидкого руху, власники банку мають можливість підвищувати свої прибутки, а враховуючи пільгові умови оподаткування доходів, дивідендів — збільшувати отри­мання чистих доходів та обходити різні обмеження щодо прове­дення окремих операцій, які існують в різних країнах світу.

Встановлено умови, які повинні дотримуватись банки, що ре­єструються в офшорних зонах. По-перше, такі банки не мають права здійснювати банківське обслуговування резидентів тих країн, де вони зареєстровані. По-друге, при проведенні банківсь­ких операцій та банківських розрахунків не можна використову­вати національну валюту країни реєстрації такого банку. В дея­ких випадках зустрічаються винятки.

1. Так, якщо банк занадто потужний, то йому місцева адмініс­трація може, як виняток, надати дозвіл на обслуговування рези­дентів країни реєстрації банку;

2. В більшості випадків операції, які здійснюють такі банки, проводяться у вільно конвертованій валюті (ВКВ), а місцеві ва­люти не завжди є такими. При покритті оперативних витрат здій­снюється обмін ВКВ на національну (місцеву) валюту;

3. Банки можуть здійснювати взаємні операції, які в офшор- них зонах є офшорними.

Головною сферою діяльності офшорних банків є відкриття ра­хунків клієнтів та проведення різних операцій за ними. Особливо це привабливо для резидентів та інших клієнтів з країн, де існу­ють високі ставки оподаткування, підприємства відчувають ве­ликий податковий тягар, жорсткий валютний контроль, відбува­ється моніторинг всіх операцій з боку держави. Проведення операцій через офшорні банки дає можливість підприємствам за­стосовувати більш ліберальний режим проведення господарських і особливо фінансових операцій, швидко приймати рішення при проведенні різних операцій з активами.

В світі в сучасних умовах створено та існує понад 30 міжна­родних офшорних фінансових центрів (МОФЦ), де здійснюється реєстрація офшорних банків, кількість яких перебільшує декілька тисяч одиниць. Вони розповсюдженні на всіх континентах, що забезпечує широкий доступ різним банкам, компаніям та підпри­ємствам, фізичним особам, транснаціональним компаніям до проведення банківських операцій в офшорних зонах. В МОФЦ існує особливе законодавства про офшорну діяльність банку, за­проваджуються особливі закони та вимоги. Так, наприклад, міс­цевими законодавствами передбачається отримання щонайменше трьох типів ліцензій на ведення офшорних банківських операцій як обмежених, так і необмежених (типу А, В, С, № 1, № 2, № № тощо). Ці ліцензії видаються міністерством фінансів або центральним банком країни, де відкритий МОБЦ. Особливостя­ми ліцензій, які видаються є:

Ліцензія типу А. Така ліцензія видається тільки банкам, що мають достатньо солідну репутацію і які зарекомендували себе як надійні потужні банки, які своєчасно виконують свої зо­бов'язання як перед клієнтами, так і перед керівництвом офшор- ної зони. Така ліцензія дає право банку, який її отримує, прово­дити будь-які банківські операції як з іноземними, так і міс­цевими резидентами, а також з нерезидентами, причому в будь- якій іноземній валюті. Такі ліцензії є довгостроковими і надають­ся на строк від одного до п' яти років з можливістю подальшої їх пролонгації, якщо банки, які їх отримали, не порушують чинне законодавство. В деяких офшорних зонах місцеві органи влади висувають додаткові вимоги до розміру статутного і сплаченого капіталу та реєстраційних і ліцензійних зборів. Видача ліцензії передбачає проведення переговорів щодо обговорення різних умов відкриття та діяльності такого банку. З урахуванням цих підвищених вимог такі ліцензії можуть отримати тільки великі провідні банки країн світу з надвисокою діловою репутацією.

Ліцензія типу В. Особливість цієї ліцензії полягає в тому, що її власнику забороняється обслуговування резидентів країни іс­нування офшорної зони, але відсутні обмеження на операції з не­резидентами за кордоном в іноземній валюті. Така ліцензія є ко­роткостроковою і видається на період до одного року. Вона може бути пролонгована на наступний період у випадках, якщо офшо- рний банк виконував всі вимоги місцевих органів влади щодо ба­нківського регулювання. Вимоги до статутного капіталу, ліцен­зійних зборів за цією ліцензією — більш лояльні, ніж для ліцензії А і тому в більшості надається саме ця ліцензія.

Ліцензія типу С. Така ліцензія надається тільки в деяких оф- шорних зонах і передбачає заборону проведення операцій на ри­нку країни, на якому зареєстрований цей банк. Може надаватись дозвіл на проведення операцій в різних валютах з обмеженою кі­лькістю нерезидентів. Всі ці умови визначаються в наданій ліце­нзії. Ця ліцензія передбачає найменші розміри статутного капіта­лу та реєстраційного і ліцензійного зборів. Така ліцензія нада­ється на строк 1 рік з подальшою пролонгацією на наступній рік. Як правило, такий банк обслуговує визначену групу підприємств, які пов'язані між собою організаційно, а також з нерезидентсь- кими компаніями. В деяких випадках така ліцензія найбільшої популярності має серед фізичних осіб, які бажають створити свій банк сімейного типу. Однією з вимог є наявність досвіду у влас­ників чи менеджерів банку, запроваджується постійний аудитор­ський контроль з боку місцевої влади.

В цілому офшорний банківський бізнес має переваги, до яких можна зарахувати наступні:

1. Низькі засновницькі, адміністративні та організаційні ви­трати. З урахуванням нежорстких вимог при утворенні банку до капіталу, персоналу, бізнес-плану в офшорній зоні, порівнюючи з умовами в різних країнах світу, окремі юридичні та, навіть, і фі­зичні особи мають можливість заснувати свій комерційний банк і почати свою підприємницьку справу. Такий банк може стати ва­жливим розрахунковим та платіжним центром не тільки для яко­гось підприємства або холдінга, а і для всієї фінансово-проми­слової групи. Пільгові умови оподаткування дають можливість зменшити витрати, які пов' язані з проведенням розрахунків, зни­зити вартість банківських послуг, збільшити депозити.

2. Достатньо великі пільги щодо податків (головним чином податку на прибуток), невеликі збори, які пов'язані з реєстрацією та ліцензуванням.

3. Повне звільнення від місцевого валютного контролю, мож­ливість відкриття та ведення будь-яких валютних операцій та ра­хунків в різних країнах, в тому числі і в країні реєстрації офшор- ного банку.

4. Конфіденційність банківських операцій в офшорних зонах. Забезпечення таємниці банківських рахунків, можливість вико­ристання інституту номінальних директорів в керівництві бан­ком, випуск акцій на пред'явника при утворенні офшорного бан­ку тощо. Розповсюджується практика відкриття анонімних рахунків. В останні часи між країнами, з метою боротьби з ухи­ленням від сплати податкових платежів, а також попередження злочинів в економічній сфері, укладаються двосторонні угоди про співробітництво та надання інформації про клієнтів офшор- них банків. Ця вимога виконується тільки тоді, коли є рішення відповідних судових органів, і не у всіх офшорних зонах.

5. Звільнення від жорстких норм банківського контролю з бо­ку місцевих органів влади. Відсутня вимога обов' язкового при­дбання різних казначейських зобов' язань центрального банку або уряду країни. Можливість проведення вільної, незалежної креди­тної політики, самостійність встановлення облікової ставки без прив' язання її до облікової ставки центрального банку країни. Зниження вимог до рівня ліквідації та інших норм банківської практики.

6. Достатньо високий рівень захищеності банківських внесків. У офшорних банках є більше можливостей розмістити вклади в різних країнах світу на кращих умовах з отриманням більш висо­кого відсотка за цими внесками та на вигідніших умовах. З' явля­ється реальна можливість захисту фінансових ресурсів у внесках від знецінення, впливу інфляційних процесів, конфіскації та різ­них інших ризиків.