8.4. ОФШОРНИЙ СТРАХОВИЙ БІЗНЕС ТА ЙОГО СУТНІСТЬ : Регулювання зовнішньоекономічної діяльності : B-ko.com : Книги для студентів

8.4. ОФШОРНИЙ СТРАХОВИЙ БІЗНЕС ТА ЙОГО СУТНІСТЬ

Достатньо активний розвиток притаманний і офшор- ному страхового бізнесу. Особливе розповсюдження він набув при здійсненні страхування і перестрахування. Головним типом страхових компаній, які діють в офшорних зонах, є кептивні.

В загальному виді — це компанія, яка здійснює страхування ри­зиків тільки визначеної групи підприємств. Вона утворюється підприємствами різних напрямів діяльності (наприклад промис­ловими, торговельними підприємствами, банківськими структу­рами) для надання їм послуг зі страхування та перестрахування та задоволення їх потреб. Вони також можуть утворюватись при міністерствах, відомствах, галузях та підгалузях.

Кептивні страхові компанії можуть мати різні форми. До го­ловних з яких належать:

• «чиста» кептивна компанія pure captive — ця компанія створюється материнською компанією визначеної групи підпри­ємств і страхує ризики тільки цієї групи підприємств;

• взаємна кептивна компанія mutual captive — це компанія, яка страхує колективні ризики учасників організацій (різні про­мислові, торговельні асоціації, союзи тощо);

• колективна кептивна компанія reciprocal captive є компані­єю, яка здійснює страхування ризиків незалежних підприємств на колективних засадах.

Особливе значення має така послуга як перестрахування. Це є окремою сферою діяльності, яка передбачає утворення відносно справедливої системи розподілу ризику між страховиками, які функціонують на ринку. Вона повинна забезпечити зменшення ризику страховика у випадках, коли від буде змушений сплачува­ти багаторазові виплати згідно з укладеними страховими угодами і буде мати відповідні фінансові втрати. В деяких випадках тери­торіальна сегментація страхового ринку не співпадає з структу­рою страховика і у нього виникає необхідність частину свого ри­зику передати іншому страховику та, таким чином, зменшити свій ризик. В свою чергу це дає можливість збільшити та розши­рити страхові операції страховика та підвищити рівень виконан­ня своїх страхових зобов'язань. Коли здійснюється перестраху­вання, страховик має можливість збільшити прийняття на себе страхових ризиків і, використовуючи закон великих чисел та го­ловну закономірність страхування, покривати свої збитки.

Перевагами використання власної офшорної перестрахуваль- ної компанії є:

1. Страхові премії не переводяться незалежному страховику, а залишаються під контролем страхової компанії. Сутність полягає в тому, що законодавство багатьох країн обмежує розмір страхо­вих ризиків залежно від розміру власного капіталу та резервів страховика. Це змушує страховиків здійснювати перестрахування ризиків великих перестрахувальних компаніях і відповідно спла­чувати перестрахувальнику велику частину зібраних премій. Ви­користання власної перестрахувальної компанії дозволяє отриму­вати повний обсяг премій в межах окремої групи.

2. Значне зменшення витрат на оподаткуванні. В більшості офшорних зон існує положення, коли доходи, які отримані оф- шорними страховими компаніями за межами країни реєстрації, взагалі не оподатковуються. В цих випадках сплачується тільки фіксований розмір мита за продовження строку дії ліцензії. Існує багато країн, в яких може бути зареєстрована перестрахувальна компанія і це дає можливість уникнути обмеження щодо опера­цій з так званими офшорними юрисдикціями (на відміну від та­ких країн як Україна, Російська Федерація, Латвія, Угорщина та інші).

3. Достатньо лояльні вимоги до діяльності перестрахувальної компанії. В більшості вимоги, які визначаються до діяльності офшорних компаній перестрахувальників, значно нижчі ніж в країнах Європи. Головною вимогою є підтримка мінімального рі­вня чистих активів, тобто власного капіталу. В більшості офшор­них зонах не визначається жорстко рівень та порядок утворення різних резервів, в тому числі і технічних. Відсутні обмеження щодо інвестування активів компаній перестрахувальників. Не зав­жди висувається вимога проведення щорічного аудиту компанії.

4. Спрощена система реєстрації страхової компанії. Умови ре­єстрації перестрахувальної компанії ідентичні отриманню ліцен­зії на перестрахувальну діяльність. Вимоги щодо формуванню в більш престижних офшорних зонах вищі ніж в менш престиж­них. Головною вимогою є формування мінімального розміру оплаченого статутного капіталу, рекомендації та інша інформація на директорів та реальних власників компанії, бізнес-план, оцінка активів та отримання ліцензій.

Проблему реєстрації страхової компанії можна порівняти з ре­єстрацією банку, але при цьому існують особливості:

1.Якщо страхова компанія зареєстрована в престижній офшо- рній зоні, яка знаходиться в юрисдикції, наприклад, Багамських або Вірджинських островів та бажає мати державну ліцензію на заняття страховою діяльністю, то вона повинна сплатити реєст­раційний збір від $7000 до 15 000 США залежно від типу ліцензії, виду страхової діяльності та інших чинників. В цьому випадку статутний капітал може бути від $200 000 до 500 000 США.

2. В деяких офшорних зонах реєстрація страхових компаній, які займаються перестрахуванням, має спрощений варіант. В цьому випадку реєстрація обійдеться від $5000 до 6000 США.

При цьому немає необхідності сплачувати статутний капітал. Як негативну рису потрібно зазначити заборону на зайняття страхо­вою діяльністю і право на зайняття тільки перестрахувальною ді­яльністю (але при цьому не існує ліцензії як такої взагалі). При реєстрації в комплект документів входить офіційний висновок про право компанії займатися перестрахувальною діяльністю. Така компанія має назву «перестрахувальної».

3. В деяких компаніях існує можливість здійснювати свій бізнес через компанії — страхові брокери. Такі компанії існують в офшор­ній зоні Ірландії. У компаній, які зареєстровані в цій зоні, не має лі­цензій. В назві може зазначатися термін «страхова» компанія.

4. В випадках, коли для компанії важлива наявність ліцензії на здійснення страхової діяльності, то вона може зареєструватись на Кіпрі у вигляді кептивної страхової компанії. Це означає, що дія­льність компанії здійснюється тільки щодо заздалегідь визначе­ного кола юридичних осіб. В цьому випадку розмір плати за ре­єстрації складає від $7000 до 15 000 США, а статутний капітал — 20 000 кіпрських фунтів, з яких половина повинна бути зарезер­вована на особливому рахунку в центральному банку Кіпру. Ре­єстрація такої компанії обов'язково потребує розробки бізнес- плану, затверджених угод страхування тощо.

В цілому потрібно зазначити, що безподаткових країн, як і компаній, не буває. Безподатковими можуть бути тільки особисті ситуації, тому найбільший ефект може бути досягнутий за комбі­нації різних ситуацій, при цьому в ідеалі можна утворення бізне­су, який буде складатися тільки з безподаткових ситуацій. Оф- шорні зони дозволяють здійснювати міжнародне маневрування фінансами та звести сплату податкових платежів до мінімуму й таким чином вибрати найбільш оптимальний та економічний ва­ріант бізнесу.