10.1. ТЛУМАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

На початку даного розділу нагадаємо читачеві деякі основні засади права Європейського Союзу, що стосуються тих аспектів, які розглядаються нижче.

Первинне право Євросоюзу — це засновницькі договори ЄС. Вторинне право — це акти інститутів (органів) ЄС, міжнародні договори ЄС та угоди країн Євросоюзу, укладені між ними. Мо­жуть бути двосторонніми і багатосторонніми.

Уніфікація права Євросоюзу означає видання Союзом норма­тивного акта прямої дії, що стосується всіх осіб ЄС (фізичних і юридичних). Гармонізація означає зближення положень законо­давчих актів держав—членів у певній галузі.

Інструментом уніфікації права ЄС є регламент (regulation), а гармонізації — директива (directive).

Третім видом юридично обов' язкових документів ЄС є поста­нова (decision).

Окрім юридично загальнообов'язкових документів праву ЄС відомі рекомендації і висновки (notices).

Установчі договори Євросоюзу створювалися своєрідним шляхом. Наступний договір не скасовував попередній, а запози­чував його у свій новий текст. Зрозуміло, що змінювалися номе­ри статей, але сутність їх часто залишалась незмінною.

Хоч установчі договори є досить великими за обсягом доку­ментами, все ж таки вони не у змозі все передбачити і все урегу­лювати. Прогалини допомагає ліквідувати Європейський суд справедливості, який виконує діяльність дещо схожу з функціями Конституційного Суду України. Прогалини у праві ліквідуються також «Регламентами» і «Директивами», що їх ухвалює уряд Єв- росоюзу, який має назву Європейська Комісія.

З давніх-давен відомо як небезпечно без нагляду залишати од­ночасно вовка, козу і капусту. Західноєвропейського законодавця турбувала і турбує ситуація з економічною конкуренцією. Як зробити щоб їй навмисно чи ненавмисно не зашкодили суб'єкти господарської діяльності, які можуть прикриватися напрочуд справедливими гаслами? Де ж шукати ту золоту середину коли і вовки ситі, і кози — цілі? Що можна дозволити, а чого не можна дозволити щоб під жупелом передачі ноу-хау (секретів виробни­цтва) не привести троянського коня, який знищить чи послабить конкуренцію?

Слід зазначити, що ринкову економіку не можна уявити без конкурентної боротьби. Немає конкуренції — немає і ринку. Все, що шкодить конкуренції — шкодить і ринку. З огляду на що ке­рівні органи Європейського Союзу (а його попередником, як ві­домо, було Європейське Економічне Співтовариство) уважно стежать за тим, щоб не було втручання у взаємини попиту і про­позиції. Саме вони і є визначальними елементами ринку.

Далі наведемо переклад статті одного з найважливіших установчих договорів Європейського Економічного Співтова­риства. Як побачить далі читач, ця стаття складається з трьох пунктів (частин). У першому пункті зафіксовано, що саме за­бороняється. У другому пункті — те, що укладене всупереч за­бороні автоматично варте не більше ніж дірка бублика. Пунк­том третім встановлено, що уряд Євросоюзу має право надавати індульгенції на те, що з першого погляду (та й не лише з першого погляду) загрожує економічній конкуренції, але що можна дозволити і з чим можна змиритися задля досяг­нення вагомих результатів. Вовка боятись — в ліс не ходити. Як відомо, ліки когось лікують, а комусь шкодять. Якщо ж шкодою можна знехтувати або ж вона не складає критичної небезпеки, то ліки застосовують.

Частина 1 статті 85 Римського договору 1957 р забороняє будь-які змови підприємств, які можуть вплинути на конкурен­цію. Друга частина цієї статті оголошує автоматично нечинними всі такі змови. Третя ж частина статті дає Комісії Євросоюзу пра­во виводити з-під дії ст. 85 певні категорії угод, якщ