Стаття 1 : Регулювання зовнішньоекономічної діяльності : B-ko.com : Книги для студентів

Стаття 1

(1) Відповідно до частини 3 статті 85 Договору і підпорядко­вуючись положенням цього Регламенту, цим оголошується, що частина 1 статті 85 Договору не застосовується до чистих ліцен­зійних угод з ноу-хау і патентних ліцензійних угод, яким не на­дано виключення Регламентом № 2349/84, включаючи ті угоди, що містять додаткові положення, які стосуються торговельних марок або інших прав інтелектуальної власності, у яких сторона­ми є лише два підприємства і які включають одне або більше з наступних зобов'язань:

1) зобов' язання ліцензіара не надавати ліцензій іншим підпри­ємствам на використання ліцензованої технології на ліцензованій території;

2) зобов' язання ліцензіара самому не використовувати ліцен­зовану технологію на ліцензованій території;

3) зобов'язання ліцензіата не використовувати ліцензовану технологію на територіях у межах «Спільного ринку», зарезерво­ваних за ліцензіаром;

4) зобов' язання ліцензіата не виготовляти або використовува­ти ліцензований продукт, або використовувати ліцензований процес на територіях у межах «Спільного ринку», які ліцензовані іншим ліцензіатам;

5) зобов'язання ліцензіата не дотримуватися активної політи­ки щодо постачання ліцензованого продукту на ринок на терито­ріях у межах «Спільного ринку», ліцензованих іншим ліцензіа- там, зокрема не займатися рекламою, спільно спрямованою на ті території або створювати будь-яку філію (any branch) або утри­мувати там будь-який дистрибуційний склад (distribution depot);

6) зобов' язання ліцензіата не постачати ліцензований продукт на ринок на територіях, ліцензованих іншим ліцензіатам у межах «Спільного ринку»;

7) зобов'язання ліцензіата використовувати лише товарний знак (trademark) або оформлення (get up) ліцензіара, визначені лі- цензіаром для вирізнення (to distinguish) ліцензованого продукту впродовж терміну угоди за умови, що ліцензіату не перешко­джають ідентифікувати себе у якості виготовляча ліцензованих продуктів;

8) зобов'язання ліцензіата обмежити виробництво ліцензова­ного продукту до обсягів, потрібних йому у виробництві своїх власних продуктів і продавати ліцензований продукт лише як ін­тегральну частину (integral part) або замінну частину (replacement part) своїх власних продуктів (for his own products) чи іншим чи­ном у зв'язку з продажем його власних продуктів, за умови що такі обсяги вільно визначаються ліцензіатом.

(2) Винятковість, передбачена до зобов' язань, зазначених у пунктах 1, 2, 3, триває впродовж 10 років на кожну ліцензовану територію у межах «Спільного ринку» від дати підписання пер­шої ліцензійної угоди, на яку вступив ліцензіар з тією ж техноло­гією.

Винятковість, передбачена до зобов'язань, зазначених у пунк­тах 4 і 5, триває впродовж періоду, що не перевищує п' яти років від дати підписання першої ліцензійної угоди, укладеної ліцензі- аром у межах ЄЕС щодо тієї ж самої технології.

Винятковість щодо зобов' язання, передбаченого пунктом 6, надається впродовж періоду, який не перевищував 5 років з дати підписання ліцензіаром першої ліцензійної угоди у рамках ЄЕС щодо такої ж технології.

(3) Винятковість, передбачена у пункті 1, застосовується лише тоді, коли сторони ідентифікують у будь-якій належній формі початкові ноу-хау (initial know-how) і будь-які їх наступні удо­сконалення (subsequent improvements), що з' являються у сторін і які передаються іншій стороні відповідно до умов угоди з відпо­відною метою (for the purpose there of) лише впродовж терміну, коли ноу-хау залишаються секретними і суттєвими.

(4) Оскільки зобов'язання, зазначені у пунктах 1 і 5, стосують­ся території, включаючи країн—членів у яких така ж технологія охороняється необхідним патентам, то винятковість, передбачена у пункті 1, поширюється на ті держави—члени доти поки ліцен­зований продукт або процес охороняється у тих державах—чле- нах такими ж патентами, якщо тривалість такої охорони переви­щує періоди, зазначені у пункті 2.

(5) Винятковість з обмежень на постачання ліцензованого продукту на ринок у зв'язку із зобов'язаннями, зазначеними у пунктах 2, 3, 5 і 6, застосовується лише тоді, коли ліцензіат сам виготовляє або пропонує виготовляти ліцензований продукт пов'язаному підприємству або субпідряднику (subcontractor).

(6) Винятковість, передбачена у пункті 1, також застосовуєть­ся, коли у конкретній угоді (particular agreement) сторони беруть зобов' язання того типу, що зазначене у тому пункті, але у мен­шому обсязі (with a more limited scope), ніж це дозволяється у цьому пункті.

Примітка автора — пункт сьомий цієї статті містить тлумачення понять.

Ці тлумачення викладено на початку цього підрозділу.