Категорія миру

Мир і війна є основними засобами існування класово-антагоністичного суспільства. Необхідно визначити соціально-філософський зміст цих категорій, відповідність їх сучасним реаліям і їх зв’язок з майбутнім.

Що ми розуміємо під миром?

 Мир - це спосіб існування суспільства і держави, при якому всі суспільні й державні протиріччя, як внутрішні, так і зовнішні - у відношеннях з іншими суспільствами й державами, - вирішуються мирними засобами, без застосування збройної сили і насильства, знищення людей, матеріальних і духовних цінностей, а також природі. Саме мирні періоди розвитку забезпечували і забезпечують суспільний прогрес, біосоціальну і духовну еволюцію людей як у кожній окремо взятій країні, так і в цілому на планеті.

 К.Маркс і Ф.Енгельс підкреслювали, що вирішальною силою, яка забезпечить мир на планеті, є міжнародний робітничий клас. К.Маркс писав: "Англійський робітничий клас простягає руку дружби французьким і німецьким робітникам. Він глибоко переконаний, що хоч би як скінчилась майбутня огидна війна, союз робітників усіх країн кінець кінцем викоренить усякі війни. У той час як офіціальна Франція і офіціальна Німеччина кидаються в братовбивчу боротьбу, французькі і німецькі робітники посилають одні одним вісті миру і дружби. Вже самий цей великий факт, який не має собі рівного в історії, відкриває надії на світліше майбутнє. Він показує, що на протилежність старому суспільству з його економічними злиднями і політичним безумством народжується нове суспільство, міжнародним принципом якого буде – мир, бо у кожного народу буде один і той самий володар - праця! " .

 В XIX, XX і на початку ХХІ століття представниками діалектико-матеріалістичного розуміння історії розвиваються теоретичні основи концепції миру. Так, принципово важливим питанням є політико-економічний та соціальний характер миру, який зумовлює його різні типи. Існує два основних його типи в сучасну епоху.

 Перший тип – справедливий, незагарбницький, демократичний мир характеризується сприятливими умовами розвитку свободи і демократії в суспільстві і державі, а також між країнами, вирішенням національних, міжнаціональних та глобальних планетарних проблем при взаємній згоді і при взаємній вигоді. Такий мир допомагає забезпечити суверенні права народів, незалежність і добросусідські відносини між ними. Справедливий мир сучасними дослідниками пов'язується з такими політичними принципами: суверенність держав і народів; відмовлення від застосування у відносинах між ними збройної сили або її загрози; нерухомість кордонів і територіальної цілісності країн; мирне урегулювання суперечок та конфліктів; невтручання у внутрішні справи інших народів; повага до прав і свобод людини; взаємне співробітництво між державами, соціальними інститутами, громадськими організаціями і громадянами; виконання ними норм і принципів міжнародного права, рішень ООН та інше.

 Названий мир забезпечується, як правило, переважанням прогресивних сил над реакційними. Вся писана історія підтверджує, що тільки справедливий, демократичний мир дозволяє забезпечити тривалий і міцний мир як всередині країни, так і між країнами.

 Другий тип – несправедливий, загарбницький, недемократичний мир, з яким пов'язані відношення панування і підкорення, коли одна держава, група держав або народ диктує, нав'язує свою політичну, економічну і соціальну волю іншим - державі, групі держав, народу або народам. За таким миром топчуться суверенні права народів і держав, національна гідність, права і свободи людини. Найбільш сильні в економічному, політичному і воєнному відношенні країни панують над слабкими. Сучасні домінуючі держави проводять політику з позиції сили, ущемляють інтереси інших народів і країн, свавільно визначають "зони власних інтересів", постійно демонструють свою воєнну могутність, ведуть інформаційну агресію та інше.

 Можна спостерігати у наш час, що основні, суттєві риси імперіалістичної політики США, Англії та інших економічно розвинутих країн, які були характерні для них в кінці XIX - першій половині XX століття, в основному залишились незмінними тепер, і тому можуть бути визначені як постнеоімперіалізм. Останні історичні факти нав'язування народам і країнам несправедливого, загарбницького, недемократичного миру, - це війна країн НАТО проти Югославії, державність якої зруйнована, це війна проти Іраку, його окупація, військові дії в Афганістані і т.д.

 Тому так важливо відстоювати не мир взагалі, а саме справедливий, незагарбницький, демократичний мир. Справедливий мир в сучасну епоху набуває великого, імперативного значення в умовах гігантських запасів термоядерної та іншої новітньої зброї масового знищення, а також “звичайних” засобів вбивства.

 Характер і специфіка справедливого миру обумовлюються його політичним, економічним і соціальним змістом, сферами співробітництва. Так, до основних сфер співпраці відносяться політична, економічна, науково-технічна, воєнна, природоохоронна, соціальна, культурна, інформаційна та інші. Чим більш розвинуті відносини в цих галузях між народами і країнами, тим більш міцні і стійкі мирні стосунки складаються між ними.

 Навпаки, несправедливий, загарбницький, недемократичний мир – це нестійкий і нетривалий мир. Він постійно провокує небезпеку нової війни. Для нього характерні конфронтація між державами, відносини “холодної війни” і т.п. Нестійкий мир, як правило, супроводжується гонкою озброєнь, демонстрацією сили, мілітаризацією країн-агресорів, а закінчується, як правило, війною та окупацією підкорених країн.

 Протилежним засобом існування суспільства виступає війна. Що це таке?