Цінності, ідеали, соціальні норми діяльності

 Мотиви діяльності людей мають біосну і суспільну природу, але суспільна природа є домінуючою, визначальною. Вони разом з тим співвідносяться з цінностями, які існують у суспільстві, багато в чому визначаються ними.

Цінності – це ідеальне відображення у свідомості і в духовному світі людей матеріальних, суспільних і духовних предметів і явищ, соціальних відносин, ставлення людей до природи; це позитивна або негативна значимість об’єктів навколишнього світу для людини, класу, соціальної групи, суспільства в цілому, яка визначається не їх властивостями самими по собі, а їх певним залученням в сфери людської життєдіяльності.

 У класових суспільствах різні класи формують різні уявлення про цінності добра, справедливості, свободи, демократії, прав людини, дружби, любові та інше. Є проблема і загальнолюдських цінностей, але пануючі класи використовують їх софістично, тоді і так, коли і як їм це вигідно. Є цінності дійсні і є цінності мнимі, фальшиві, хибні.

Відрізняючи цінності і цілі, зауважимо, що межа між ними досить умовна і відносна. Серед цілей зустрічаються такі уявні, до яких можна намагатись наблизитись, але ніколи не досягти. Такі цілі називаються ідеалами. Ідеали – це вищі цінності, які певним чином допомагають визначити напрями і засоби взаємостосунків людей з природою і в суспільстві, суспільного, класового і індивідуального розвитку. Сюди можна віднести ідеали гуманізму, гармонії суспільства і природи, соціальної справедливості та інше.

Соціальні норми в деяких аспектах наближаються до ідеалів. Соціальні норми – це загальновизнані в даному соціумі засоби оцінки минулих, існуючих і можливих ситуацій, які пов’язані з діяльністю людей, певні правила їх відтворення і т.д. Названі норми регулюють діяльність людей, характер взаємодій, взаємовідносин, спілкування, вони мають конкретно-історичний характер.

Діалектичний матеріалізм встановлює реальні і перевіряємі взаємозв’язки між цінностями і знаннями. У процесі конкретно-історичної діяльності людей відбувається перевірка і корекція цінностей за допомогою практики і нових знань. Містичні, мнимі і утопічні цінності, антицінності підтримуються пануючими класами та їх обслугою, але знищення природи, темнота, обман, зло, експлуатація людини людиною, систематичне вбивство мас людей, алкоголізм, наркоманія, соціальний паразитизм та інші пороки не були і не можуть бути дійсними цінностями у людському суспільстві. Інакше – це загибель людського роду. І тому ці пороки необхідно подолати еволюційним і революційним шляхом.

У свою чергу, проблема свідомості завжди викликала у філософів великий інтерес, бо визначення місця і ролі людини у світі, специфіка її відношень з навколишнім світом потребує і розуміння природи людської свідомості. Трактування сутності свідомості, характер її відношення до буття приводить до вихідних світоглядних і методологічних основ того чи іншого філософського напряму.