Структура наукового знання. Предмет, засоби і методи емпіричного дослідження

Наукове знання є складною системою, яка постійно розвивається. В структурі наукового знання перш за все виділяються два рівні: емпіричний і теоретичний . Їм відповідає два взаємопов’язаних і разом з тим специфічних види пізнавальної діяльності: емпіричне і теоретичне дослідження.

Підкреслимо, що емпіричний і теоретичний рівні наукового знання якісно відрізняються від чуттєвого і раціонального рівнів процесу пізнання в цілому, повсякденного пізнання.

Емпіричний і теоретичний рівні являють складне переплетіння чуттєвого і раціонального. Можна тільки констатувати, що на нижчих рівнях емпіричного пізнання домінує особливе чуттєве, а на теоретичному рівні – особливе раціональне знання.

Основні критерії, за якими розрізняються ці рівні, наступні: 1) характер предмету дослідження; 2) тип засобів дослідження і 3) особливості методів.

Предметом емпіричного дослідження є безпосередня розвідка певних об’єктів, яка спирається на дані спостережень і експериментів.

Предмет емпіричного дослідження відрізняється від предмету теоретичного дослідження своїм баченням, своєю фіксацією його в знаннях. Емпіричне дослідження орієнтовано на безпосереднє вивчення явищ і залежностей, кореляцій між ними. На емпіричному рівні суттєві зв’язки ще не виділяються в чистому виді, вони якби ще тільки проступають в явищах.

Емпірична залежність не є теоретичним законом. Дана залежність стає результатом індуктивного узагальнення досвіду і являє собою ймовірно-істинне знання.

Як емпіричне дослідження відрізняється від теоретичного по засобам ? Перше базується на безпосередній практичній взаємодії дослідника з предметом, що досліджується. Воно передбачає здійснення спостережень і експериментальної діяльності. І тому засоби такого дослідження включають в себе прибори, устаткування і інші способи реального спостереження і експерименту.

Особлива роль емпірії у науці полягає в тому, що тільки на цьому рівні дослідники безпосередньо взаємодіють з природними і соціальними предметами, які досліджуються. У цій взаємодії предмет дослідження виявляє свою природу, ті характеристики, які йому об’єктивно належать.

На цьому рівні застосовуються понятійні засоби, які часто називають емпіричною мовою науки. Утворюються особливі абстракції, які можна визначити як емпіричні ідеалізовані об’єкти. Вони відрізняються від реальних об’єктів певним обмеженим набором властивостей і зв’язків. Реальним об’єктам присутня нескінчена кількість ознак.

Основними методами емпіричного дослідження виступають реальні спостереження і експеримент. Важливу роль також виконують емпіричні методи опису, вимірювання і порівняння.

 Предмет, засоби і методи теоретичного дослідження

Предметом теоретичного дослідження є виділення суттєвих зв’язків, системи законів або закономірностей у певних об’єктів світу в чистому виді. Завдання такого дослідження – розкрити конкретну багатомірну сутність предмету наукового пізнання. Теоретичні закони, закономірності – це знання достовірне. Отримання теоретичного знання потребує особливих процедур дослідження.

Засоби теоретичного дослідження відрізняються тим, що у ньому відсутня безпосередня практична взаємодія з предметами пізнання. На цьому рівні предмет може вивчатись тільки опосередковано, у мисленому експерименті.

Тут відсутні засоби матеріальної, практичної взаємодії з предметом, який досліджується. Мова теоретичного дослідження – особлива. В якості основного засобу теоретичного дослідження виступають теоретичні ідеалізовані об’єкти. Їх також називають теоретичними конструктами. Ні одна теорія не формується без застосування таких об’єктів. Наприклад, це матеріальна точка, абсолютно тверде тіло, ідеальний товар, який обмінюється на інший товар строго у відповідності із законом вартості (тут відбувається абстрагування від коливань ринкових цін) та інше. У реальності сутність не можна відокремити від явища, одне проявляється через друге. Завданням ж теоретичного дослідження є пізнання сутності в чистому виді. Введення в теорію абстрактних, ідеалізованих об’єктів як раз і дозволяє вирішити таке завдання.

У теоретичного дослідження свої особливі методи: ідеалізації (побудови ідеалізованих об’єктів), мисленні експерименти з ідеалізованими об’єктами, формалізації; методи побудови теорії (аксіоматичний і гіпотетико-дедуктивний, сходження від абстрактного до конкретного); метод єдності логічного та історичного та інші.