РОЗДІЛ XIII. ОСНОВНІ СФЕРИ ЖИТТЯ СУСПІЛЬСТВА

 

Спосіб виробництва матеріального життя зумовлює соціальний, політичний і духовний процеси життя взагалі.

К.Маркс

 

 ▪ Історія питання ▪ Визначення сфер життя суспільства ▪ Всезагальна ейкуменна сфера ▪ Загальні основні сфери життя суспільства ▪ Резюме

 

 В останні десятиліття тема сфер життя суспільства викликає стійкий інтерес у вітчизняних філософів. При всій уявній простоті, класифікація і визначення сутності основних сфер життя суспільства виявляються набагато складнішими, "заплутанішими" при більш глибокому конкретно-історичному вивченні проблеми.

 

Історія питання

 Зазначимо, що вже, починаючи з стародавньої і античної філософії, простежується виділення різних найбільш істотних і важливих областей життєдіяльності людей, - це участь в господарюванні, в навчанні і вихованні дітей і молоді, в управлінні містом і державою, у військових діях та ін. Тому до 40-х років XIX століття філософська і соціологічна думка зібрала досить великий емпіричний і теоретичний матеріал. Це дозволило К.Марксу і Ф.Енгельсу, використовуючи створену ними теорію діалектико-матеріалістичного розуміння історії, вийти на якісно новий рівень розуміння і аналізу основних сфер життя суспільства як диференційованої цілісності зі своєю певною ієрархією. Так, К. Маркс писав: "Сукупність цих виробничих відносин становить економічну структуру суспільства, реальний базис, на якому підноситься юридична й політична надбудова і якому відповідають певні форми суспільної свідомості. Спосіб виробництва матеріального життя зумовлює соціальний, політичний і духовний процеси життя взагалі" . Ідеї, викладені тут у лапідарній формі, а також в інших місцях творів цих мислителів виявилися досить плідними і життєздатними.

 Нова хвиля інтересу до питання сфер життя суспільства виникла в радянській філософії, починаючи з 60-х років XX століття. Цю тему розробляють В.Г.Афанасьєв, B.C.Барулін, В.М.Краснов, М.В.Лашина, Ю.К.Плєтніков, В.П.Рожин, В.П.Тугарінов, О.К.Улєдов та інші. Було визнано, що сфери суспільного життя є крупними складовими компонентами суспільства. О.К.Улєдов відмічав: "Сфери суспільного життя володіють найбільшою відносною самостійністю і виступають як основні підсистеми суспільства" . В.С.Барулін таким чином розвиває цю ідею: "...перехід від фіксування якісної різнорідності елементів суспільства (базис-надбудова і т. д.) до виділення загальних, тотожних елементів сфер (при збереженні, звичайно, всього якісного багатства змісту кожної окремої сфери) означає крок уперед в пізнанні структури суспільного організму" .

 У літературі було визнано положення, що існують різномасштабні сфери суспільного життя і що є достатні основи для виділення великих або основних сфер життя суспільства. Так, О.К.Улєдов констатує: "Великі сфери суспільного життя в їх сукупності складають структуру суспільства... як соціального організму" .

 Існують суперечливі думки філософів з питання про складові елементи сфер суспільного життя. Наприклад, B.Г.Афанасьєв вважає, що "... як суспільство загалом, так і кожна з систем, що його утворює, зокрема, являє собою сукупність, різноманітне поєднання речових, процесуальних, духовних (ідейних) і людських елементів” . Той же О.К. Улєдов до елементів сфер життя соціуму відносить "... види діяльності людей, спрямовані на задоволення певних суспільних потреб, і суспільні відносини як форму діяльності, і соціальні суб'єкти — суб'єкти діяльності і відносин" . На думку цього дослідника, необхідно використовувати тільки такий "комплексний критерій", відсутність же хоча б одного з трьох компонентів знімає питання про основні сфери життя суспільства.

 B.C.Барулін звертає увагу на те, що серед цих компонентів провідним, як правило, виявляється діяльність. "Тоді, – підсумовує він, – в першому наближенні сферу суспільного життя можна було б визначити як соціально сформовану, усталену область людської діяльності" . Зрозуміло, ця дефініція ще далеко не повна.