1. ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА МІЖНАРОДНА І ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА

магниевый скраб beletage

Відмінності між зовнішньою і міжнародною політикою є не лише те­рмінологічними, а й змістовними. Пов'язані вони передусім із відміннос­тями між суб'єктами цих видів політики. Коли йдеться про зовнішню по­літику, яку іноді називають іще закордонною, то мається на увазі діяль­ність держави за межами своїх національних кордонів. При цьому держа­ва може виступати і як суверенне політико-територіальне утворення, і як політичний інститут — система органів влади та установ. У першому разі суб'єктами зовнішньополітичної діяльності, крім держави як політичного інституту, виступатимуть також інші політичні інститути — політичні партії, громадські організації і рухи, органи місцевого самоврядування, засоби масової інформації. У другому разі суб'єктом зовнішньої політики є лише держава як політичний інститут.

Найчастіше під зовнішньою політикою розуміють тільки закордонну діяльність держави як політичного інституту. Пов'язано це з тим, що держава є єдиним загальнонаціональним політичним інститутом, уповно­важеним здійснювати зовнішню політику, тільки вона наділена правом офіційно представляти все суспільство в зовнішніх зносинах, брати участь від його імені у зносинах з іншими державами і міжнародними організаціями, укладати договори, оголошувати стан війни тощо.

Крім держави та інших національних політичних інститутів, суб'єктами політики виступають також різноманітні організації міжнаро­дного характеру. Для позначення багатоманітної діяльності всіх суб'єктів зовнішньополітичної діяльності й міжнародного політичного життя вико­ристовується термін міжнародна політика, тоді як термін зовнішня полі­тика зазвичай позначає тільки закордонну діяльність держави.

Іншими словами, міжнародна політика — це вся сукупність дій по­літичних суб'єктів у відносинах між державами та на міжнародній арені загалом. Цей вид політики називається ще «світовою політикою».

Зовнішня політика у науковій літературі звичайно визначається че­рез діяльність держави. Розрізнення зовнішньої і міжнародної політи­ки дає можливість, зокрема, розмежовувати зовнішньополітичну дія­льність держави як вираження загальнонаціональних інтересів і дії окремих національних суб'єктів політики, наприклад партій чи засобів масової інформації, на міжнародній арені, які можуть суперечити зага­льнонаціональним інтересам і вже із цієї причини не вважатися скла­довими зовнішньої політики держави. Найчастіше такі суперечності між зовнішньою політикою держави та окремими діями проявляються у сфері економічної політики, недержавні суб'єкти якої, наприклад біржі, банки, корпорації, можуть діяти всупереч загальнонаціональним інтересам, отже, і зовнішній політиці держави.

Таким чином, зовнішня політика — це закордонна діяльність держави. Дії всіх інших суб'єктів політики на міжнародній арені є складовими не зовнішньої політики держави, а міжнародної політики.