модерністські концепції

Модерністські концепції міжнародних відносин і світового полі­тичного процесу є багатоманітними не тільки за своїм змістом, а й за характером і спрямуванням. Термін модерністські концепції в такому відношенні є значною мірою збірним поняттям, яке позначає цілу су­купність відповідних концепцій різних напрямів.

Один із таких напрямів пов'язується зі спробами узгодити теорію міжнародних відносин з реаліями науково-технічної революції. Пред­ставники цього напряму намагаються на основі фактичних даних створити моделі міжнародного розвитку, придатні для суто наукового аналізу з використанням комп'ютерної техніки. Спираючись на досяг­нення кібернетики, соціології, соціальної психології, антропології, вони розглядають міжнародний конфлікт як різновид соціального конфлікту. Його вивчення проводиться на основі біхевіористського і структурно-функціонального методів.

Модерністські концепції виходять із необхідності зміни підходів в аналізі зовнішньої політики держав. Якщо раніше держави розгляда­лись як цілісні явища, що мають чітко визначену позицію в міжнарод­них відносинах, яка базується на національному інтересі, то тепер їх почали розглядати як системи, що зазнають зовнішніх впливів і нероз­ривно пов'язані з існуючими міжнародними структурами. Суб'єктами міжнародних відносин вважаються різноманітні міжнародні організа­ції, транснаціональні корпорації та інші інституції, що не є державами; їх діяльності приділяється значна увага. У результаті склався напрям, пов'язаний із конструюванням спеціальних концепцій, присвячених аналізу конкретних проблем функціонування міжнародних політичних відносин. Прикладом такого роду концепцій можуть бути теорії: між­народних систем, міжнародних організацій, міжнародних ролей, між­народного конфлікту, національного інтересу, загальної безпеки та ін.

У межах зазначеного напряму активно розроблялась ідея «взаємо­залежності» як вихідного принципу міжнародних відносин на проти­вагу теорії протистояння і «балансу сил». Ця ідея знайшла своє вті­лення, зокрема, у концепції загальної безпеки.

Головна ідея концепції загальної безпеки полягає в необхідності відходу від базування міжнародної безпеки на принципі «балансу сил», протистоянні й конфронтації великих ядерних держав. Найваж­ливішими принципами, які сприятимуть реалізації ідеї загальної без­пеки, вважаються: визнання неможливості виживання в загальній яде­рній війні, а також неможливості перемоги в ній; у сучасному світі, перенасиченому ядерною зброєю, великі держави не можуть дозволи­ти собі вдаватися до військових засобів розв'язання політичних або ідеологічних конфліктів; забезпечення паритету, дотримання принци­пу рівності та однакової безпеки за високого рівня протистояння не гарантує безпеки, єдиним шляхом її досягнення може бути тільки не­гайне кардинальне зниження рівня військового протистояння; найна­дійнішим способом стримування та обмеження гонки озброєнь може слугувати модель «розумної достатності»; повна міжнародна безпека не може бути досягнута в односторонньому порядку, шляхом радика­льного скорочення озброєнь однією або двома країнами, тут необхідні паралельні й спільні дії багатьох країн. Події, що відбулись у світі у 80-90-ті рр. XX ст., досить переконливо підтвердили багато із цих принципів.