ФУНКЦІЇ ПОЛІТОЛОГІЇ

У суспільствознавстві під функцією (від лат. fUnctio — виконання, здійснення) розуміється роль, яку виконує певний соціальний інститут або процес щодо цілого. Оскільки така роль реалізується за багатьма напрямами, то звичайно виокремлюються декілька функцій того чи іншого інституту або процесу. Відповідно, функціями політології є основні напрями її впливу на суспільство. У літературі іноді виокре­млюються цілі групи функцій політології із включенням до них і конкретних дослідницьких прийомів. У навчальній літературі з полі­тології не знайдеться бодай двох підручників чи посібників, у яких виокремлювались би однакові групи функцій того чи іншого полі­тичного інституту чи процесу. Різні думки висловлюють навіть щодо функцій головного політичного інституту — держави. Такі розхо­дження пов'язані, з одного боку, з багатоманітністю напрямів впливу політичних інститутів і процесів на суспільство, а з іншого — з від­сутністю єдиного підходу до виокремлення функцій, методологічних принципів і методичних прийомів їх визначення.

Узагальнюючи наявні погляди, можна виокремити п'ять основних функцій політології: теоретичну, методологічну, практичну, виховну і прогностичну.

Теоретична (або концептуально-описова, гносеологічна, пізнава­льна) функція політології полягає в розробленні нею різних понять, категорій, ідей, гіпотез, концепцій, теорій, формулюванні закономір­ностей, які описують і пояснюють багатоманітні явища і процеси полі­тичного життя суспільства.

З теоретичною функцією політології тісно пов'язана її методологіч­на функція, яка полягає в тому, що категорії й поняття цієї науки, а та­кож формульовані нею закономірності використовуються іншими нау­ками як теоретичний інструментарій у дослідженні політичних явищ і процесів. Наприклад, категорії політика, політична влада, політична система суспільства, політичний процес, політичний режим, політична партія тощо розробляються саме політологією, однак широко викорис­товуються й іншими науками. Політологія дає іншим наукам дослідни­цькі схеми, прийоми пізнання політичних явищ і процесів.

Практична (або прикладна) функція політології полягає в її зорі- єнтованості на розв'язання конкретних практичних політичних за­вдань і проблем. На основі розроблюваних нею теоретичних положень політологія формулює рекомендації щодо здійснення політики, прове­дення тих чи інших заходів і кампаній. Найповніше практична функція політології виявляється у прикладній політології, основний зміст якої становить розроблення різних політичних технологій.

Політологія впливає на формування світогляду індивіда, даючи йому знання про політичну сферу суспільного життя, політичні ін­ститути, права, свободи та обов'язки громадянина, політичну куль­туру. Вона відіграє вирішальну роль у політичній соціалізації як процесі засвоєння індивідом певної системи політичних знань, норм і цінностей, впливає на формування навичок політичної поведінки. У формуванні світогляду особи, її політичній соціалізації полягає ви­ховна функція політології.

Важливою є також прогностична функція політології, яка по­лягає у її здатності передбачати, прогнозувати перспективи розвит­ку політичних процесів, найближчі та віддалені наслідки прийняття і виконання політичних рішень. Реалізація цієї функції передбачає моделювання політичних процесів і відносин, завчасне проведення наукових експертиз політичних рішень на предмет реальності очі­куваного від них ефекту.