НАВЧАЛЬНЕ ВИДАННЯ

ШЛЯХТУН Петро Панасович

ПОЛІТОЛОГІЯ

ІСТОРІЯ ТА ТЕОРІЯ

ПІДРУЧНИК

Керівник видавничих проектів — Сладкевич Б. А.

Оригінал-макет підготовлено ТОВ «Центр учбової літератури»

Підписано до друку 18.05.2010. Формат 60x84 1/16. Друк офсетний. Гарнітура PetersburgC. Умовн. друк. арк. 26,55. Наклад 1000 прим.

Видавництво «Центр учбової літератури» вул. Електриків, 23 м. Київ, 04176

тел./факс 425-01-34, тел. 451-65-95, 425-04-47, 425-20-63 8-800-501-68-00 (безкоштовно в межах України) e-mail: ebooktime.net сайт: WWW.EBOOKTIME.NET Свідоцтво ДК № 2458 від 30.03.2006

 

Демократичні традиції Кирило-Мефодіївського братства продовжив і розвинув визначний український історик, етнограф, літературознавець

і публіцист Михайло Драгоманов (1841-1895). Він народився у дво­рянській сім'ї в м. Гадячі на Полтавщині. У 1863 р. закінчив історико- філологічний факультет Київського університету й упродовж 1864-1875 рр. працював у ньому приват-доцентом на кафедрі всесвітньої історії. За

цей час опублікував декілька праць, у яких викривав русифікаторську

політику царизму стосовно неросійських народів, за що його було зві­льнено з університету. У 1876 p. виїжджає до Женеви, де видає збірник

«Громада» з метою популяризації «українського питання» у світі. Бол­гарський уряд 1889 p. запросив Драгоманова на посаду професора кафе­дри всесвітньої історії Софійського університету, де він працював до кінця свого життя.

Політичні погляди вченого формувалися під значним впливом по­ширених у тогочасній Європі ліберальних і особливо соціалістичних ідей. Перехід від родоплемінної організації суспільного життя до держа­ви він пояснював дією таких чинників, як розвиток сім'ї, матеріального виробництва, класової боротьби, концентрація земель унаслідок завою­вань. Однак М. Драгоманов не поділяв марксистську тезу про визнача­льну роль матеріального виробництва в суспільному розвитку. Він вва­жав, що економічна діяльність задовольняє лише одну з потреб людини — «живлення», тоді як існують інші не менш важливі потреби — роз­множення, пізнання, розваги. Люди прагнуть до спілкування та об'єд­нання, основними формами яких є громада й товариство.

Поняття громада є ключовим у політичних поглядах М. Драго- манова. На його думку, головним критерієм оцінки діяльності держави є служіння суспільному благу. Суть держави полягає не в її формі, а в тих правах і свободах, якими наділені громадяни. Політична історія людства є кругообігом трьох основних форм держави — аристократії, монархії й демократії. Людство втратило первісну свободу й постійно прагне її повернути, але цьому заважає держава, навіть демократична, бо за такої форми депутати стають головуючими над народом і вирі­шують державні справи, не враховуючи його волю. У зв'язку із цим він пропонує радикальний, на його думку, крок: замість введення на-

7 Цит. за: Острянин, Д. X. Розвиток матеріалістичної філософії на Україні / Д. Х. Острянин. — К., 1971. — С. 149.

21 Ленін, В. І. Матеріали до ненаписаної статті «До питання про роль держави» / В. І. Ленін // Повне зібр. творів. — Т. 33. — С. 326.

Большой знциклопедический словарь. — С. 212.

28 Бурлацкий, Ф. М. Современньїй Левиафан. — С. 19.

30 Див.: Ленін, В. І. Великий почин / В. І. Ленін // Повне зібр. творів. — Т. 39. — С. 14-15.

31 Сталин, И. В. Марксизм и национальньїй вопрос / И. В. Сталин. — М., 1936. — С. 6.

Важливу роль у політичному житті відіграють соціально-демо­графічні спільноти. Основою їх розрізнення є статеві та вікові від­мінності між людьми. За статевою ознакою розрізняються чоловіки й жінки, а за віковою — діти, молодь, особи середнього і старшого віку.

34 Див.: Марченко, М. Н. Очерки теории политической системи современного буржуазного общества / М. Н. Марченко. — М., 1985. — С. 28-29.

36 Див