христофор філалет

Однією з перших у полемічній літературі була книга «Апокрисис» (бл. 1598), автор якої відомий під псевдонімом Христофор Філалет — дрібний шляхтич, який проживав на Волині. Його праця «Апокри- сис» була відповіддю на твір білоруського єзуїта Петра Скарги «Синод брестський» (1597), спрямований проти православних на захист Брест­ської унії.

На противагу П. Скарзі Христофор Філалет у релігійній формі об­стоював ідею рівності людей, незалежно від становища у суспільстві та віросповідання. За своїм соціально-політичним характером книга була спрямована проти тогочасних польських порядків, які надавали необмежені права можновладцям і прирікали трудящих на цілковите безправ'я. Обґрунтовуючи свої погляди, Христофор Філалет виходив з ідей суспільного договору і природного права, обмеження влади мона­рха законом. Він обстоював вимогу створення справедливого закону і його суворого дотримання як підданими, так і королем.

За Христофором Філалетом, монарх не є абсолютно повновладним володарем над своїми підданими. Людина — це єдність душі і тіла. Влада монарха не поширюється на душу людини і не є абсолютною щодо її «тіла», тобто в земних справах. Монарх не має права чинити насилля над підданими і здійснювати безконтрольне самовладдя. Від­носини між ним і підданими мають ґрунтуватися на законі і доброві­льній згоді, на вимогах «права и Божого и прирожонного».

Основою справедливих відносин між монархом і підданими має бути договір, за яким піддані присягають королю виконувати свої обов'язки, а король присягає підданим діяти згідно з законом, поважа­ти права і свободи підданих. Дотримання королем закону, поважання ним прав і свобод підданих є джерелом могутності держави. І навпаки, порушення королем і сенаторами закону, нехтування ними прав і сво­бод підданих, зловживання владою ослаблюють державу, спричиня­ють її занепад.

Христофор Філалет доводив, що піддані повинні захищати свої права від зазіхань влади. Ігнорування інтересів підданих, потурання несправедливості та утискам, беззаконня і свавілля неминуче поро­джують невдоволення владою і можуть спричинити силовий спротив. Поки що, попереджав Христофор Філалет можновладців, для захисту своїх прав ми вдаємося до письма, а не до шабель. Але якщо можно­владці й надалі зловживатимуть народним терпінням, то це викличе «внутрішню війну», уся провина за яку ляже на них.

Відповідно до традицій суспільно-політичної думки того часу Хрис- тофор Філалет значну увагу приділяє проблемі співвідношення світської і духовної влади, держави і церкви. Ґрунтуючись на ідеях суспільного договору і природного права, він заперечував абсолютизм не тільки світського монарха, а й римського папи. У дусі протестантизму Христо- фор Філалет вважав незаконними втручання папи у світські справи, його намагання підпорядкувати собі світську владу й водночас обґрунтовував право простих віруючих брати участь у вирішенні церковних справ. Ідеї Христофора Філалета, спрямовані проти релігійного і соціального гноб­лення, мали велике значення для розвитку української суспільно- політичної думки, зародження її ліберального напряму.