3. ПОЛІТИЧНА ДУМКА УКРАЇНИ В ХІХ СТОЛІТТІ : Політологія : B-ko.com : Книги для студентів

3. ПОЛІТИЧНА ДУМКА УКРАЇНИ В ХІХ СТОЛІТТІ

На початку XIX ст. українські землі було поділено в основному між двома континентальними імперіями Європи — Австрійською ім­перією Габсбургів та Російською імперією Романових. На підросійсь­кій Наддніпрянській Україні після ліквідації гетьманщини, Запорозь­кої Січі та залишків місцевого самоврядування політична думка пере­живала період занепаду. Осмислення ситуації, що склалася, відбувало­ся у прихованих формах таємних товариств і творів анонімних авторів. Такими товариствами були, зокрема, товариство дворянських револю­ціонерів (Південне товариство), Товариство об'єднаних слов'ян (1823­1825), Малоросійське товариство (1821-1825).

Діяльність таємних товариств активізувалася в середині XIX ст., коли нагально постали проблеми ліквідації кріпацтва, відстоювання інтересів і прагнень селянської маси, поширення та втілення в життя ідей європейського лібералізму і просвітництва. Важливою віхою в розвитку української політичної думки цього часу стала діяльність Кирило-Мефодіївського братства та політичні ідеї його учасників. Братство виникло наприкінці 1845 — на початку 1846 рр. з ініціативи чиновника канцелярії Київського генерал-губернатора М. Гулака, ад'юнкта Київського університету М. Костомарова та студента універ­ситету В. Білозерського. Пізніше до них приєдналися Т. Шевченко, П. Куліш, О. Маркович, Г. Андрузький, О. Навроцький та ін. Братство ставило своєю метою об'єднання всіх слов'янських народів у єдину федеративну республіку. Воно обстоювало ідеали свободи, рівності й братерства всіх слов'янських народів, відкидало всі форми соціально­го поневолення, виступало проти самодержавства і кріпосного права. Проіснувавши не більше 15 місяців, братство було розгромлене полі­цією після зради одного з нових членів. За результатами слідства чле­нів братства було засуджено до різних строків ув'язнення, але їх ідеї лягли в основу подальшого розвитку української політичної думки.

Серед програмних документів Кирило-Мефодіївського братства був статут, у якому визначалась основна мета — духовне та політичне єд­нання слов'янських народів. При цьому зазначалось, що в разі створен­ня слов'янської федерації кожен народ збереже свою самостійність і матиме народне правління. Форми правління, законодавство, право вла­сності та освіта базуватимуться на християнських цінностях.