ПЕРЕДМОВА

магниевый скраб beletage

будь-якому суспільстві є люди як зі спільними, так і з різними, на­

віть протилежними інтересами. Відмінності інтересів існують як на

індивідуальному рівні, так і на рівні багатоманітних соціальних спільнот. Суперечності між інтересами людей породжують конфлікти між ними, які можуть набувати найгостріших форм — аж до взаємного зни­щення в різного роду силових зіткненнях. Видом суспільної діяльності, спрямованої на урахування й узгодження багатоманітних і суперечливих інтересів і потреб індивідів та соціальних спільнот, забезпечення їх співі­снування в межах єдиного суспільства і таким чином збереження його цілісності є політика. Саме завдяки політиці, яку видатний давньогрець­кий філософ Платон визначав як «мистецтво жити разом», людська спіль­нота набула цивілізованості й стала суспільством.

Ще однією причиною, що зумовлює необхідність політики, є ціле­спрямованість людського існування. Кожна людина з моменту самоус­відомлення так чи інакше планує свої дії, висуває певні цілі й спрямо­вує власну діяльність на їх досягнення. Спільні цілі мають і людські спільноти — від малої соціальної групи до суспільства загалом. Полі­тика і є тим видом людської діяльності, який визначає цілі суспільного розвитку і спрямовує діяльність членів суспільства на їх досягнення.

Потреби в узгодженні багатоманітних інтересів людей і спряму­ванні їхньої діяльності на досягнення спільних цілей об'єктивно зумо­влюють необхідність політики як особливого виду суспільної діяльно­сті та держави як її головного суб'єкта. Найважливішою особливістю цієї діяльності є те, що вона здійснюється на основі публічної влади, тобто пов'язана з нав'язуванням одними людьми своєї волі іншим лю­дям, застосуванням примусу, пануванням і підкоренням, управлінням і підпорядкуванням. Владний характер політики викликає у деяких лю­дей негативне ставлення до неї. Вони не цікавляться інформацією що­до політики, не беруть участі в діяльності громадсько-політичних ор­ганізацій, уникають масових політичних заходів, у тому числі виборів до органів влади тощо. Проте це зовсім не означає, що такі люди пере­бувають поза політикою. Не беручи участі в політичному житті, не виступаючи активним суб'єктом політики, вони залишаються її об'єктом, який політики використовують у власних інтересах.

Політика як діяльність так чи інакше торкається кожного, тому ко­жен член суспільства вважає себе фахівцем у галузі політики. Причому чим менше людина має наукових знань та об'єктивної інформації про політику, тим більш безапеляційно вона про неї судить. Керуючись та­ким «знанням», вона бере участь у політичному житті, у тому числі го­лосує на виборах за ту чи іншу особу, яка в разі її обрання впливатиме на життя не тільки тих, хто за неї голосував, а й інших людей.

Жити в суспільстві, отже, і бути вільним від політики неможливо. Для того, щоб не бути пасивним об'єктом впливу з боку охочих до влади лю­дей, потрібно не тільки брати участь у політиці, а й мати наукові знання про неї та керуватись ними на практиці. Джерелом таких знань є окрема наука — політологія. Попри існування її вже понад століття, в Україні вона стала вивчатись і розроблятись зовсім недавно — упродовж якихось двадцяти років. За радянського ладу в наукових знаннях про політику на рівні світових досягнень не було потреби, оскільки вони містили такі тра­ктування закономірностей суспільного розвитку, демократії, культури, міжнародних відносин тощо, які суперечили офіційній комуністичній ідеології. Але й тоді набуттю громадянами систематизованих знань про політику, щоправда на вкрай ідеологізованому підґрунті, приділялась ду­же велика увага. У вищих навчальних закладах політична проблематика вивчалась у курсах суспільствознавчих дисциплін, а широкий суспільний загал опановував її в системі політичної освіти.

Особливо важливе значення набуття громадянами політичних знань має в умовах становлення незалежної і демократичної українсь­кої державності. Незалежна Україна конституційно проголосила себе демократичною державою, однак від конституційних декларацій до їх реального втілення — величезна дистанція. Прийняття демократичної конституції — лише початок тривалого процесу становлення демокра­тії, неможливої без формування демократичної політичної культури — процесу складного і тривалого. В Україні його особлива складність зумовлюється, зокрема, своєрідним переплетінням в її культурі кому­ністичних, ліберальних і націоналістичних ідей.

Пропонований підручник містить систематизований виклад найва­жливіших теоретичних положень політичної науки в контексті їхнього історичного трактування і сучасних інтерпретацій. Головне його при­значення полягає в тому, щоб допомогти студентам — майбутнім фа­хівцям різних сфер суспільної діяльності — оволодіти систематизова­ними науковими знаннями про політику, які склали б основу їхньої демократичної політичної культури.