1. ВЛАДА ЯК СУСПІЛЬНІ ВІДНОСИНИ

сутність і види влади

Влада є складним за сутністю й багатоманітним за формами вияву явищем суспільного життя. Є багато різних концепцій і визначень вла­ди. За вихідне й найпростіше можна взяти її визначення як впливу од­нієї частини суспільства (індивіда, групи, організації тощо) на поведі­нку іншої в бажаному для суб'єкта впливу напрямі. Уже з такого еле­ментарного визначення видно, що влада є відносинами, які передба­чають наявність двох сторін. Будь-які відносини є взаємодією їхніх сторін. Головною особливістю владних відносин є переважний, визна­чальний вплив однієї сторони на іншу. Тому сторону з переважним впливом доцільно називати суб'єктом, а сторону, яка цього впливу зазнає, — об'єктом владних відносин. Суб'єктами влади можуть бути індивіди, соціальні групи, організації тощо. Очевидно, що влада не є властивістю не тільки об'єкта, а й суб'єкта. Вона виступає саме як від­носини між ними і не існує як без суб'єкта, так і без об'єкта.

У науці є різні підходи в поясненні причин владних відносин. Найширшим є біологічний підхід, який визнає владу притаманною біологічній природі людини. А оскільки біологічна природа людини і тварин є спільною, то визнається наявність владних відносин не тільки в суспільстві, а й у тваринному світі. Витоки біологічного під­ходу в розумінні влади кореняться ще в античній філософії. Арісто- тель, наприклад, розглядав владу в суспільстві як продовження влади у природі.

Справді, переважний вплив є і у тваринному світі. Одні тварини сильніші від інших і можуть нав'язувати їм поведінку, у середовищі ссавців є ватажки, яким підпорядковується стадо чи зграя. Однак між відносинами в суспільстві й у тваринному світі існує принципова від­мінність. Відносини в суспільстві мають свідомий характер, тоді як у тваринному світі вони зумовлюються інстинктами і рефлексами. Вла­дні відносини є саме свідомими відносинами. Суб'єкт влади здійснює свідомий вплив на поведінку об'єкта, спрямовуючи її в певному на­прямі.

Інший підхід в розумінні влади — антропологічний (від грец. anthropos — людина) — пов'язує поняття політичної влади, а отже й політики, із суспільною природою людини і поширює його на всі соці­альні, у тому числі й докласові, утворення. Прихильники цього підхо­ду доводять наявність політичної влади на всіх етапах розвитку суспі­льства.

На відміну від антропологічного політологічний підхід у розумін­ні влади, який ґрунтується на органічному зв'язку влади й політики, пов'язує існування політичної влади і політики лише з певними етапа­ми суспільного розвитку, для яких характерна наявність спеціальних суспільних інститутів здійснення влади, насамперед держави.

Будемо виходити, отже, з того, що влада, владні відносини прита­манні будь-якому суспільству, але не тваринному світові, тоді як полі­тична влада, політико-владні відносини є характерними лише для пев­них етапів суспільного розвитку.

Оскільки влада є суто суспільним відношенням, у якому задіяні наділені свідомістю і волею люди, а переважний вплив одних людей на інших є вольовими відносинами між ними, то влада може бути ви­значена як вольові відносини між людьми, тобто такі відносини, за яких одні люди можуть нав'язувати свою волю іншим.

М. Вебер у зв'язку із цим зазначав: «Влада означає будь-яку мож­ливість проводити всередині даних соціальних відносин власну волю навіть всупереч опору, незалежно від того, на чому така можливість заснована»[25]. Особливістю влади як суспільних відносин виступає до­мінування владної волі, а не просто впливу, який є більш загальним явищем, аніж влада.

Як вольове відношення влада існує в потенціальній і реальній фо­рмах. Потенціальною є влада, що не виявила себе. Вона не менш істо­тна, ніж реалізована влада. Усвідомлення наявної, хоча й не реалізова­ної влади, справляє на її потенціальні об'єкти сильний дисципліную­чий та організуючий вплив, іноді не менш сильний, ніж реально діюча влада.

Нав'язування одними людьми своєї волі іншим здійснюється з ви­користанням різних засобів — примусу, права, авторитету та інших, на що вказується в загальних визначеннях влади: «Влада, у загальному сенсі, — здатність і можливість справляти визначальний вплив на дія­льність, поведінку людей за допомогою яких-небудь засобів — волі, авторитету, права, насильства (батьківська влада, державна, економіч­на та інші)»2 . Залежно від засобів здійснення влади розрізняють різні її види — економічну, соціальну, політичну, духовно-інформаційну, сімейну тощо.